Півзахисник київського «Динамо» Олександр Караваєв, який став автором забитого м’яча у вчорашньому матчі своєї команди проти донецького «Шахтаря» (1:1) в 11-му турі чемпіонату України, поділився враженнями від цього поєдинку.
— Чомусь було важко сьогодні, потрібно поговорити з хлопцями. Ми зіграли нижче свого рівня, особливо у першому таймі. Не знаю, чого боялися, можливо, вплинуло те, що у даній ситуації очки були більше потрібні не нам. Та все одно не можна так грати, потрібно не відходити від своїх принципів. Будемо розбирати гру, це буде хороша пожива для роздумів, щоб у майбутньому не повторювати помилок, які були допущені сьогодні. У будь-якому випадку ми маємо грати набагато краще.
— У минулому матчі, що проходив у Львові, ситуація була протилежною — очки були більше потрібні «Динамо»?
— Так, нам треба було лише перемагати, ми з перших хвилин неслися уперед. Не скажу, що сьогодні у нас були наміри втримати результат, навпаки — ми хотіли виграти цей матч, але щось пішло не так. Може, просто не наш день. Зробимо правильні висновки, головне, що вдалося вирвати нічию. Могли і перемогти, але трохи не пощастило. Пощастить у наступних поєдинках.
— Перед матчем на розминці до вас підійшов військовий з прапором України…
— Так, я бачив, що йому важко, він сказав, що прийшов з «нуля», на його очі навернулися сльози. Він подарував мені прапор і сказав, що я сьогодні заб’ю — так і вийшло. Я пообіцяв подарувати йому футболку.
— З якими думками ви виходили на заміну? Чи очікували, що заб’єте?
— Так. Активно про це думав, тому що знаю, що можу та знаю, коли це робити, і я хочу це робити, поки усе для цього у мене є. Тож дуже хотів відзначитися, тим більше, що статистика говорить, що я грав проти «Шахтаря» 28 разів і жодного разу не забивав. Сьогодні це вийшло зробити у своєму стилі. Усе склалося так, як було треба.
— Гра вийшла достатньо емоційною — м’яч і у поперечину влучав, і доводилося виносити сферу з лінії воріт. Чи відчували особливу напругу?
— Звісно, це була принципова гра між грандами українського футболу, очевидно, що кожна команда хотіла виграти, тому створювали багато моментів.
— У першому таймі більше шансів забити було у «Шахтаря», один з них донеччани реалізували на початку другої половини зустрічі. Чи пропущений м’яч зіпсував ваші плани?
— Звісно. Ми хотіли перемогти та не пропускати — такий план у нас на кожну гру. Але, можна сказати, добре, що ми пропустили на початку, тому що був час оговтатися та грати гостріше. Загалом, потрібно «вмикатися» та робити свою справу одразу, а не після того, як ми пропускаємо.
— Чи вилучення у складі суперника сильно вплинуло на гру?
— Так, звісно стає легше, коли в опонента на одного гравця менше. Потрібно лише краще реалізовувати цю перевагу. Так, було багато зіткнень, не схвалюю, що Судаков жорстко зіграв на перших хвилинах. Це може нашкодити здоров’ю будь-якого футболіста. Та я розумію, що у таких матчах дуже сильне напруження пристрастей. Розумію, що ніхто не хоче програвати, але потрібно діяти у межах правил.
— Наступна гра — проти «Ворскли» у Кубку України, чого очікуєте від неї?
— Теж буде принциповий поєдинок, адже це вже не чемпіонат, а Кубок, і цим усе сказано. У нас був гіркий досвід минулого сезону, коли ми поступилися «Оболоні». Але це вже історія, тепер новий сезон. Завдання у «Динамо» завжди одне — виграти чемпіонство та Кубок України.
-----
Ого!
зв'язці з Ярмолою, бо Андрій доки має сили добряче відробляє в обороні, а Сашко, як не крути, захисник не за покликанням, а за баченням тренерів.