Олександр Зінченко: «У «Шахтарі» я був, як у клітці, у пастці без виходу. Довелося покинути Україну»

Український захисник лондонського «Арсеналу» Олександр Зінченко в автобіографічній книжці «Вірити» розповів, чому 2015 року він перебрався в російську «Уфу».

«На мене був великий тиск у тому плані, щоб я робив те, що хоче клуб. Я був один, ізольований, бігав кола, і думав, що мене карають за те, що я не роблю того, чого хоче клуб. Я вважаю, що вони зробили з мене приклад, надіславши повідомлення іншим: „Ось що відбувається з гравцем, який не продовжує контракт“.

Перший етап війни настав у лютому 2014 року, коли росія незаконно окупувала Крим із дуже невеликим опором. А у квітні вони почали біду на Донбасі, коли бойовики, підтримувані росією, почали захоплювати міста.

Наш стадіон постраждав від бомб, першій команді довелося грати домашні ігри у Львові, за 1 200 кілометрів, в іншому кінці країни. Тим часом усім роздавали російські паспорти, а Донецьк проголосили російським містом.

Я не розумів, що відбувається. До цього моменту я дуже мало звертав уваги на політику. Я все ще був дуже зосереджений на своїй футбольній кар’єрі. Це було для мене все. Я хвилювався тільки про те, що мені доведеться піти з „Шахтаря“, тому що мені не дають грати.

Я знаю, що деякі люди запитують, чому я вирішив виїхати в росію в той час. Повірте, це не те, що я коли-небудь зробив би знову. Але інших варіантів у мене не було. У мене не було ні клубу, ні можливості в іншому місці в Європі. Насправді навіть у Росії в мене не було варіантів. Але мій агент мав там певні зв’язки, і ми вважали, що це мій найкращий шанс.

Чому я просто не міг спробувати в іншому українському клубі? „Шахтар“ був занадто могутнім у цьому плані. Якби я звернувся до іншого клубу, вони б просто заблокували. Жоден клуб не міг протистояти їм. Це було нереально. Я був як пташка в клітці в Україні, у пастці без виходу. Мені довелося покинути країну», — написав Зінченко.