Український гравець «Арсеналу» Олександр Зінченко в автобіографічній книзі «Вірити» розповів про важливість Андрія Шевченка в його кар’єрі.
«Шевченко — дуже спокійний хлопець, але під цією гладдю відчуваються тонни сталі. Він дав мені одну з найважливіших порад, які я коли-небудь отримував. „Алекс, послухай мене“, — говорив він. „Враховуй свої сильні, а не слабкі сторони“. Він простий, але дуже глибокий і справді змусив мене замислитися про свою гру. Я не можу обходити дриблінгом двох-трьох гравців. Я не можу випередити надшвидких захисників, щоб перекрити свого вінгера.
„Так не роби цього, Алекс. По-перше, ти виглядатимеш нерозумно. По-друге, ти не допоможеш своїй команді. По-третє, ти будеш розчарований у собі. Але не будь. Дізнайся, у чому ти хороший. Зосередься на цьому“.
Репортери та експерти любили поговорити під час кожної міжнародної перерви. „Чому ви знову вибрали Зінченка? Вас не турбує форма Зінченка? Чи можете ви довіряти Зінченку, гравцеві, який не виходить у старті за свій клуб, у такій важливій грі для національної збірної?“ Ці дебати тривали і тривали. Шевченку було байдуже.
Я впевнений, що все було б по-іншому, якби мій паспорт був іншого кольору. Як англійський або французький гравець на периферії першої команди „Сіті“ тренер моєї національної збірної не ставив би мене до складу. Мені довелося б змінити клуб, щоб отримати шанс у національній збірній.
Але Шевченко вірив у мене. Він мене підтримав. Щоразу, коли я приєднувався до національної збірної, я відчував себе визнаним гравцем. Без його підтримки в мене ніколи не було б упевненості представляти свою країну», — сказав Зінченко.