Півзахисник чеського «Слована» та молодіжної збірної України Іван Варфоломєєв прокоментував рішення Спортивного арбітражного суду Лозанни (CAS) у справі проти свого колишнього клубу — львівського «Руху».
Нагадаємо, суд підтвердив, що Варфоломєєв нічого не порушував під час переходу в «Слован». «Рух» зобов’язали виплатити сорок тисяч гривень заборгованості із заробітної плати гравцеві. Також суд підтвердив, що офіційні особи маніпулювали ситуацією навколо гравця, свідки від ФК «Рух» подали неправдиві свідчення.
— Як взагалі виник варіант зі «Слованом»?
— Мій шлях тут розпочався в футбольній команді MSM. Я місяць тренувався з ними, а потім В’ячеслав Заховайло запропонував мені поїхати в Слован. Я пройшов перегляд. На той момент у мене залишалось кілька місяців діючого контракту з «Рухом» і з дозволу Віталія Юрійовича Пономарьова (головний тренер «Руха», — прим. ред.) я тренувався з командою Б, а потім «Слован» поцікавився, чи є в мене в Україні контракт і далі клуби між собою це питання вирішували.
— Як познайомилися із Заховайлом?
— Він був тренером в MSM. Потім вже я дізнався, що він має агентські зв’язки в Чехії. Коли надійшла пропозиція поїхати в «Слован» — не вагався жодної секунди.
— Раз ти вже підвів до цієї теми, давай пригадаємо, як почалася ваша суперечка з «Рухом»?
— Всі знають, що коли ти підписуєш контракт, то примірник залишається у футболіста. Мені не видали мій примірник, документи були в клубі. Оскільки я не був повнолітнім, то мама поїхала спочатку до Винників в академію, а потім до клубного офісу у Львові. Там прочекала 5 годин, намагаючись поговорити з керівництвом, проте охорона Козловського виставила її за двері. Я також звертався до Дедишина та Лапіцького віддати мій контракт, але мене не почули.
— Маючи незахищений контракт з «Рухом», ти хотів підписати попередню угоду зі «Слованом»?
— Саме так. Після початку великої війни команда роз’їхалася хто-куди. Від сили тренувалися самостійно 5 чоловік. Ніхто не розумів, що буде далі, тому з батьками ми поїхали до Праги. Я одразу повідомив Віталія Юрійовича. Проживав в готелі «Славії», яка надавала житло українським біженцям, оплачували харчування, за що я дуже вдячний.
— «Рух» вимагав від тебе повернутися, коли питання з відновлення футболу стало актуальним?
— Клуб ніяк цим не займався. Віталій Юрійович був постійно з нами на зв’язку.
— Влітку 2023 року Палата вирішення спорів УАФ розглянула скаргу проти тебе, визнавши твої дії неправомірними і вимагали 100 тис. доларів компенсації. Ти особисто брав участь у цих розбірках?
— Цим займалися «Слован», В’ячеслав і юристи.
— Як проходили слухання в Палаті? Хто проти тебе давав свідчення?
— Проти мене свідчили Пономарьов і Дедишин. Вони звинувачували мене у втечі. Ніби я поїхав, нікому нічого не сказав, хоча всі в клубі знали про мої плани. Віталій Юрійович сам пропонував їхати в Польщу. Щодня ми з ним спілкувалися, а на слуханнях він сказав, що я не відповідав на дзвінки.
— Це вибивало тебе з рівноваги?
— Так. Я приїхав в іншу країну, в українських медіа писали, що я кинув Рух. Тренування в «Словані» збігалися в часі з судовими засіданнями, на яких мав бути присутнім.
— Якою була позиція «Слована»?
— Вони мене запевнили, що все буде гаразд. Тож я залишався сконцентрованим саме на футболі.
— Чому в українській Палаті не вдалося домогтись справедливого рішення?
— Складно відповісти. Головне, що зараз правда на моїй стороні. Наскільки мені відомо, «Слован» заплатив «Руху» 47 тисяч євро компенсації. Чи витратив на мене «Рух» за півтора року такі гроші? Я не знаю.
— Ти або юристи будуть судитися з «Рухом»? Образа на Пономарьова залишилась?
— Я не хочу на зло відповідати злом. Хочу про це вже забути і рухатись своїм шляхом.
Олександр Карпенко