Старший тренер «Динамо U-19» Ігор Костюк прокоментував перемогу своєї команди у матчі-відповіді зі словенським «Марибором» (3:1) у Юнацькій лізі УЄФА та вихід за сумою двох зустрічей (1:1, 3:1) у наступний раунд турніру.
— Ви бачили, що сценарій сьогоднішнього поєдинку, в принципі, складався так, як і першого матчу. Ми домінували, створювали моменти й раді, що забили наприкінці першого тайму.
У перерві внесли корективи, розраховували що команда суперника розкриється, і ми матимемо багато моментів. Так і сталося — було багато вільних зон, ми створили нагоди, забили свої м’ячі й ще могли забити більше. Я хлопцям сказав, що вони сьогодні підкорили себе командній грі. Вони проявили терпіння, особливо після того, як забили три м’ячі, добре перелаштовувались в середині й розкривали простір за спиною суперника. Ми створювали моменти й могли довести рахунок до ще більшого.
— Здалося, перші хвилини були спокійними, команди придивлялися одна до одної. Наскільки забитий м’яч наприкінці першого тайму від Редушка вплинув на подальшу гру та два швидкі м’ячі на початку другого тайму?
— Як я щойно сказав, добре, що ми забили, створювали моменти, але не було завершення, а коли забили гол «у роздягальню», команда суперника перелаштувалася, і у нас з’явилися нагоди та більше вільних зон. Загалом, те, що ми награвали, те, за рахунок чого потрібно було грати та розкривати оборону суперника, сьогодні спрацювало.
— У першому матчі теж було дуже багато моментів, але м’яч не йшов у ворота. Сьогодні, здалося, моментів було менше, але забили більше, чи це справедливо?
— Сьогодні моментів було не менше, а ще більше, але я радий що і Матвій забив свої м’ячі, і Редушко. Те, що ми напрацьовуємо, гравці робили: закривали свої зони, перебували там, де потрібно, і в принципі, якщо команда дисципліновано виконує настанову, то і результат не змушує на себе чекати.
Я кажу хлопцям, що вони повинні отримувати задоволення від того, як захищаються, як перебудовуються. Окрім забитого м’яча, ми не дали супернику створити жодного моменту. Лише у першому таймі були епізоди, які ми трошки проґавили.
— Розкажіть, що відбувалося після гри, коли команда підійшла до невеличкої групки наших уболівальників? Чи було їх чутно, навіть попри те, що гра проходила на виїзді?
— Сьогодні наших уболівальників, які організовано підтримували команду, було навіть більше, ніж організованих уболівальників «Марибора». Ми раді, що люди приходять підтримувати нас у такий тяжкий час, що вони знаходять вільну годинку. Для хлопців це велика підтримка, ви бачили, як після гри вони емоційно з ними взаємодіяли.