Колишній головний тренер київського «Динамо» і збірної України Леонід Буряк поділився своїми враженнями від учорашнього матчу Ліги націй Грузія — Україна (1:1).
— Мені сподобався перший тайм цього матчу, — зазначив Буряк, − Збірна Грузії ще раз довела, що це хороша команда, організована, з якісним контролем м’яча. Україна, своєю чергою, продемонструвала високу самовіддачу в обороні, запитань до цього взагалі ніяких немає, все було на рівні.
Особливо хочу виділити гру Забарного — це наш діамант. І перший тайм вийшов настільки хорошим для нас завдяки саме Забарному. Одну з найкращих ігор провів Мудрик, який тримав у напрузі суперників протягом усього поєдинку. Захисну місію довелося виконувати в повному обсязі всім, зокрема й Шапаренку з Бражком.
— Про атаку збірної України ніколи було думати?
— Складно було. У підготовці до матчу Довбика, як відомо, значні прогалини сталися. Він довго лікувався і мало тренувався перед цією грою. Тим паче, і я кажу про це вже не вперше, Артем — залежний нападник, його потрібно обслуговувати, хороші флангові передачі йому потрібні.
Що таке відсутність ігрової практики, знаю з власного досвіду. 10 днів без футболу — це дуже відчутно. Довбик виглядав, як зазвичай, намагався зачепитися за м’яч, і, зрозуміло, був під значним тиском. З огляду на його стан, звісно, що було важко. Згадайте, як навіть Андрій Шевченко, коли вибував із гри на 10 днів, потім був несхожий на себе...
— Наша команда заслужила на свій гол?
— Безумовно. Свою роль зіграла швидкість Мудрика. Після небезпечного прострілу Михайла грузинський захисник не бачив, куди відбиває м’яч, який залетів у сітку воріт Мамардашвілі. Контратаки збірної України були небезпечними протягом усього поєдинку.
— Наскільки сильно на гру обох команд вплинув стан поля після досить сильної зливи?
— Газон був у нормальному стані. Мені телефонували знайомі з Грузії, Реваз Челебадзе, які повідомили, що матч був під питанням, але в підсумку дали добро на його проведення. Але навіть якщо й були певні незручності, збірні Грузії та України допустили дуже мало браку, завдяки чому поєдинок вийшов видовищним, і від цієї гри задоволення отримали всі.
— Яке враження на вас справила гра Кварацхелії?
— За нього пропонують солідні кошти, і я не здивуюся, якщо він перейде-таки у велику команду. Це грузинська школа футболу. Кварацхелія — великий майстер, дуже технічний футболіст. Він здатний вирішувати долю будь-якого епізоду, він незалежний від партнерів по команді — сам створює, сам завершує. Важливо також, що і Кварацхелію, й інших гравців збірної Грузії Вілі Саньоль навчив виконувати чорнову роботу, без страху грати в гостьових матчах. Раніше, пам’ятаю, грузинів називали «домашніми» — на власному полі вони могли розірвати будь-кого, а от на виїзді програвали доволі часто, неочікувано, і нерідко з розгромним рахунком.
— Наскільки своєчасними і корисними були заміни збірної України?
— Скажу лише, що житомирський дует, який з’явився на полі в другому таймі, міг вирішити долю поєдинку з Грузією... Надія була. Але підсумковий результат, хоча ми й не програли, не дуже втішний, адже тепер усе залежить не тільки від нас.
Гадаю, не варто очікувати, що ми обіграватимемо, або маємо обігравати, всіх поспіль... Треба рухатися по дистанції крок за кроком — від матчу до матчу. На даний момент важливо зрозуміти, яким буде турнірне становище після 5-го туру. А далі — побачимо.
Олег Леончук