Колонка Сергія Тищенка. Циганков та Піхальонок

Насправді між Олександром Піхальонком та Віктором Циганковим дуже багато спільного. Обоє 1997 року народження. Обоє вважалися великими талантами в системі «Шахтаря» та «Динамо». Обоє дуже залежні від травм.

У поточному сезоні Піхальонок зіграв за «Динамо» 6 матчів в УПЛ. Циганков зіграв ті самі 6 матчів в Ла Лізі за «Жирону». У Циганкова — один забитий гол, у Піхальонка — два. Олександр останній раз виходив на поле 3 жовтня у матчі проти «Хоффенхайма» у Лізі Європи. Віктор останній раз грав 2 жовтня проти «Феєнорда» в Лізі чемпіонів.

Історія травм Піхальонка та Циганкова величезна. «Динамо» колись пробувало побудувати команду навколо Віктора, але нічого із того путнього не вийшло. Циганков пропускав дуже багато. Будь-яке перенавантаження — все, він вже не може грати. Євро-2020/21 та Євро-2024 пропустив, бо реально вже не було сил після клубного сезону. Зараз із цим стикається «Жирона». Наче талановитий, наче показує клас, але у будь-який момент може зламатися та обов’язково пропустить немалу кількість матчів в сезоні через травми.

Напевно, тому у «Шахтарі» й відмовилися від Піхальонка в якості гравця першої команди, бо він дуже травматичний. Одного таланту дуже мало, щоб грати на високому рівні. Потрібна фізична стабільність, вміння переносити навантаження. Піхальонок не грає із початку жовтня, вже майже півтора місяця. Весняну частину у складі «Дніпра-1» майже всю пропустив через проблеми зі здоров’ям.

Будувати команду навколо Олександра просто нереально. Потрібно відмовитися від цієї ідеї. З віком проблем зі здоров’ям менше не стає. Тому потенційне розставання із Віталієм Буяльським (попри всі його проблеми) має свої ризики. Скоріше варто розглядати Валентина Рубчинського у перспективі майбутнього лідера «Динамо», який просто стабільніший та здоровіший.

Сергій ТИЩЕНКО