Нападник збірної України Артем Довбик в ефірі YouTube-каналу «ВЗБІРНА» підбив підсумки матчу зі збірною Грузії (1:1) у Лізі націй, а також розповів, що думає про наступний, завершальний поєдинок групової стадії турніру, з Албанією.
— Звичайно, важка гра, тому що це напевно найкраще покоління збірної Грузії за останні кілька років. Крім того, вони грали вдома, підтримка трибун їх підганяла. Особливо, після голу в наші ворота. Атмосфера, в принципі, була прекрасною. Стадіон невеликий, але було відчуття, що на грі десь 50 тисяч глядачів. Дуже палко вони вболівають за своїх. Така, домашня атмосфера.
Але я думаю, що результат за грою, тому що і в грузинів були хороші моменти наприкінці матчу, і в нас було два моменти. Я вважаю, що гра, в принципі, нічийна була.
— Згадай гольовий момент Мудрика після моєї передачі.
— Ми бачили, відчували по грі, що в нас є простір, і такі швидкі гравці, як Мудрик, повинні цим користуватися. Я намагався підігравати Міші, шукати цей простір за спинами суперників. Кілька разів це вийшло, але, на жаль, довести до голу вдалося тільки в одному випадку.
— Не здивувався прориву Забарного в епізоді, коли був офсайд?
— Ні. По грі я бачив, що він кілька разів намагається виходити в атаку з м’ячем, і в нього це дуже добре виходило. У попередніх матчах він це теж практикував. Коли в нього є простір, він цим здорово користується.
А тому епізоді нам трохи не вистачило комунікації. Спочатку я очікував передачу в ноги, потім уже зрозумів, що не зможу отримати цей пас і намагався якось інакше відкритися. На жаль, усе закінчилося офсайдом.
— Чого чекаєш від матчу з Албанією в заключному турі?
— Нам потрібна виключно перемога, щоб посісти друге місце й отримати можливість виходу до Дивізіону «А». Будемо намагатися перемогти, але розуміємо, що кожен матч на виїзді — це непросто.
Найголовніше — відновитися, щоб бути повністю готовими до гри. Зараз усі команди намагаються грати у футбол. Більше не залишилося суперників, яких ти можеш обіграти на одній нозі. Тож з Албанією знадобиться стовідсоткова готовність.
Він хоча б пресингував захисників та бігав, а не так, як Довбик пішочком - в "развалку" та "мельтешив" біля центру поля, роблячи вигляд, що він грає у футбол.