Минула семиденка пройшла під знаком збірних. Одразу чотири українські команди провели хто офіційні, хто товариські матчі. Результати їхні, м’яко кажучи, не надто вразили.
Національна дружина минулої суботи в рамках групового турніру в Дивізіоні В Ліги націй у Батумі не змогла втримати перемогу в поєдинку з Грузією (1:1). Збірна старших юнаків (U19) на старті першого раунду кваліфікації Євро-2025, що проходить у Нідерландах, узагалі програла два матчі — Казахстану (1:2) і Словенії (0:1).
Молодші (U17) у хорватській Рієці спочатку поступилися у спарингу господарям (1:2), а в другій зустрічі розійшлися з ними миром (0:0). Нарешті, молодіжна команда (U21) у лісабонському передмісті Алверка, програючи по ходу матчу з Португалією два м’ячі, вирвала нічию (3:3).
Зрозуміло, що всім цим подіям вітчизняні спортивні медіа приділили десь пильну увагу, десь не дуже. Про це далі.
У головному фокусі уваги преси, що зовсім не дивно, перебувала національна збірна. До двох заключних виїзних матчів у групі, з Грузією та Албанією, команда Сергія Реброва підійшла в ролі аутсайдера, маючи у своєму активі лише чотири очки. Найдивовижніше, що навіть при цьому щільність результатів у нашому квартеті дозволяла синьо-жовтим сподіватися і на друге місце, і навіть на перше. Звісно, у разі перемог.
Тут слід зробити важливе, на наш погляд, уточнення: організатори Ліги націй постійно намагаються вдосконалювати регламент турніру. Ось і цього разу було ухвалено рішення запровадити низку суттєвих нововведень. Зокрема, для найкращих колективів дивізіону А передбачено плей-оф, починаючи з чвертьфіналів, а не з півфіналів, як було раніше. Але нас у цьому разі це не стосується.
Куди важливіше інше: з поточного розіграшу жодне із зайнятих місць у групі в дивізіонах В і нижче не є прохідним. Переможці та команди, які фінішували останніми, як і в попередніх розіграшах, отримують відповідно підвищення і пониження в ранзі. Водночас тепер і для двох інших учасників результат боротьби в груповому квартеті має сенс. Друга команда візьме участь у стикових матчах за підвищення, третя — за збереження прописки.
На практиці це означає, що, наприклад, збірна України, посівши друге місце у своїй групі, отримає шанс поборотися за дивізіон А з третьою командою однієї з груп, яка перебуває там зараз. І, з іншого боку, третє місце зобов’яже синьо-жовтих грати матчі плей-оф із другою командою одного з чинних квартетів дивізіону С.
Жеребкування цього етапу відбудеться 22 листопада. А перехідні поєдинки заплановані на 20 і 23 березня 2025 року.
І ще один принциповий момент, на якому, зокрема, акцентує увагу автор сайту News.obozrevatel.com Артем Россінський:
«Пам’ятаєте, як було з відбором на Євро-2024? Тоді команди отримали додатковий шлях, щоб потрапити на турнір. Так от Ліга націй впливатиме і на кваліфікацію від Європи на ЧС-2026. Кількість путівок до фінальної стадії чемпіонату світу збільшили, змінився і порядок відбірного турніру. Тепер не 13, а 16 збірних поїдуть до США, тому на груповому етапі буде 12 груп, де змагатимуться по 4 або 5 європейських країн. Переможець кожної групи напряму виходить на ЧС, а от другі місця груп виходять до плей-оф.
Саме там на них чекатимуть 4 команди з найвищим рейтингом у цьогорічній Лізі націй. Набагато легше було на Євро, бо там аж 12 команд отримали додатковий шанс (серед них були, зокрема, Україна та Грузія). Тут же — лише 4. Якщо найкращі збірні вже кваліфікуються, то організатори підуть шукати команди нижче, які на ЧС-2026 не потраплять напряму. Україна наразі 13-та в рейтингу збірних в УЄФА, тож, у разі невдачі у кваліфікації, ми можемо отримати додатковий шанс чи не першими» (News.obozrevatel.com, 14.11.24).
Напевно, тому Сергій Ребров у розгорнутому інтерв’ю ютуб-каналу «Пряма червона» зауважив: «Ви ж бачите, що зараз Ліга націй привертає все більше уваги. Це майже офіційний турнір, шляхом якого можна потрапити на чемпіонат світу або Європи. Це шанс для всіх команд. Крім того, УЄФА дозволяє на ньому заробляти, а не просто грати товариські матчі. Хоча з іншого боку це ускладнює перегляд кандидатів до збірної» (текстові витяги з інтерв’ю оприлюднено сайтом Ua.tribuna.com, 11.11.24).
Водночас наставник дав зрозуміти, що головну ставку він має намір зробити на власне відбірковий турнір чемпіонату світу, жеребкування якого в європейській зоні відбудеться 13 грудня в Цюріху. Саме тому він не викликав на заключні матчі Ліги націй Ярмоленка та Степаненка. З цієї ж причини знову запросив чотирьох жовтневих новачків (Калюжного, Криськіва, Назаренка та якоюсь мірою Гуцуляка, якого вже залучали раніше). Плюс додав до них Ярмолюка.
«Нам потрібно подивитися цих гравців у найближчих зустрічах, — пояснив Ребров. — На нас чекає дуже важливий відбірковий цикл, і зараз є остання можливість зробити це, тому що у нас буде чотири місяці перерви. Усі викликані грають за свої клуби, вони в тонусі і, сподіваюся, допоможуть нам»(Ua.tribuna.com, 11.11.24).
А що до Ярмолюка, додав: «Вважаю, що він заслужив на запрошення. Збірна U21 зараз не грає офіційних матчів, вона проводить, на мій погляд, дві важливі товариські зустрічі з Португалією та Італією. Ярмолюк, може, не так багато і виступає за "Брентфорд», але на цій позиції нам потрібно створити конкуренцію. Тим більше що є травмовані«(Ua.tribuna.com, 11.11.24).
Парирував головний тренер запитання і про те, що, мовляв, наша команда прагне контролювати м’яч всупереч усьому: "Я не думаю, що збірна України робить надто багато передач, щоб пройти в останню зону. Для нас важливо, скільки ударів завдано по воротах суперника. Удари по воротах — це про те, що є підготовка атаки і завершальна фаза. Якщо ми зі своєю підготовкою атаки доходимо до завершальної фази — це важливо. Нам потрібно закінчувати кожну атаку» (11.11.24).
Підготовку до матчів із Грузією та Албанією (19 листопада, Тирана) збірна України розпочала на початку минулого тижня в турецькому Белеку (провінція Анталья), куди наша команда вилетіла з польського Жешува. Туди ж, до Туреччини, під’їжджали легіонери. 15-го числа синьо-жовті взяли курс на Батумі. А наступного після поєдинку з кавказцями дня перебралися до албанської столиці.
На жаль, не обійшлося без кадрових втрат. Так і не зміг відновитися після чергової травми Циганков. Після матчу УПЛ проти «Полісся» виявилося ушкодження привідного м’яза й у Буяльського, який до того був переведений із резервного списку до основного замість гравця «Жирони».
Далі — більше. Один за одним випали ще два динамівці Тимчик і Ванат. За сімейними обставинами не зміг прибути кіпер Лунін. У терміновому порядку були задіяні воротар «Шахтаря» Різник і захисник «Руху» Сич. До останнього моменту залишалася під питанням участь у грі з грузинами Довбика, якого турбувало коліно.
Збірна Грузії тим часом готувалася до реваншу за несправедливу, як вважали її футболісти та їхні шанувальники, жовтневу поразку (0:1) у Познані. А причиною тієї невдачі, на їхній погляд, став поганий стан поля. Ось, мовляв, у Батумі все буде зовсім інакше... До речі, в аджарській столиці відносно недавно був постелений сучасний гібридний газон, і його спеціально берегли до матчу з Україною.
Грузини блиснули на Євро-2024, перегравши в групі, зокрема, Португалію (2:0), а на першій стадії плей-оф цілий тайм на рівних чинили опір майбутнім тріумфаторам — іспанцям. Команда явно перебувала на підйомі, з двох перемог стартувала в Лізі націй, зокрема розгромивши вдома Чехію (4:1), а з її французьким тренером Віллі Саньолем було підписано новий контракт до 2028 року.
Вочевидь, кавказцям, які в 10-ти попередніх матчах різного рангу лише тричі вдалося зіграти внічию з українцями (за семи поразок), здалося, що вони вже дозріли для того, щоб упоратися і з синьо-жовтими.
«Збірна Грузії, як і раніше, тримається на трьох китах, — зазначав у своєму матеріалі журналіст Champion.com.ua Микола Дендак. — Це воротар "Валенсії» Гіоргі Мамардашвілі, який незабаром перейде до «Ліверпуля», вінгер Хвіча Кварацхелія з «Наполі» та форвард Жорж Мікаутадзе, який влітку перебрався до «Ліона». Інші гравці досить посереднього рівня, але під керівництвом Віллі Саньоля зуміли перетворитися на єдиний колектив« (13.11.24).
Мікаутадзе, до слова, на Євро-2024 із трьома голами став одним із найкращих бомбардирів турніру. На Мамардашвілі давно претендують кілька іменитих клубів. А за Кварацхелію, за останньою інформацією, "Барселона» готова викласти 80 мільйонів євро.
Саме Кварацхелії радили приділити найпильнішу увагу низка вітчизняних фахівців. «У складі господарів є гравець, на якого приходять уболівальники, — зазначав у розмові зі Sport.ua колишній тренер Олег Федорчук. — Це Хвіча Кварацхелія. Таке визнання треба заслужити і, на мій погляд, саме він поведе за собою партнерів.
Тому багато чого залежатиме від того, чи впорається з амбітним грузином наш правий захисник Юхим Конопля. Якщо спільними зусиллями, завдяки грі на випередження, надійному підстрахуванню вдасться ускладнити життя Хвичі, то шанси домогтися позитивного результату зростуть»(Sport.ua, 13.11.24).
Схожої точки зору дотримувався і колишній захисник збірної України Володимир Микитин: «Грузини дуже вміло вибігають в атаку, використовуючи передачі низом. Тому треба дорожити м’ячем, грати компактно. Також багато залежатиме від того, чи буде фєєрити лідер господарів Хвіча Кварацхелія. Сподіваюся, що Юхим Конопля потурбується, щоб той був непомітний. Утім, це лише наші припущення, але вірю, що Сергій Ребров точно знає, що треба робити, аби перемогти в Батумі»(Pressing.net.ua, 14.11.24).
Микитин висловив сподівання, що збірна України виграє з рахунком 2:1. Федорчук був обережнішим, зупинившись, дослівно, на результативній нічиїй. А футбольний аксакал Йожеф Сабо з притаманною йому прямотою рубанув: «Хотілося б помилитися, але думаю, що ми програємо. У грузинів хороша команда. До того ж вони гратимуть у Батумі. Українців там буде мало» (Sport.ua, 15.11.24).
Схоже, не надто вірив у перемогу синьо-жовтих і телекритик Ігор Циганик, який, зокрема, зауважив: «Якщо ми зіграємо від оборони, а я прогнозую, що ми гратимемо саме так, тоді ми маємо хороші шанси. Для збірної України грати у відкритий футбол проти грузинів дуже небезпечно. Думаю, цей поєдинок завершиться нічиєю, причому обидві команди зможуть забити по голу. І дуже сподіваюся на гол Артема Довбика»(Dynamo.kiev.ua, 15.11.24).
Залишалося сподіватися, що в перемогу вірять головний тренер і гравці збірної України...
На передматчевій прес-конференції Сергій Ребров говорив: «На мою думку, ця гра відрізнятиметься від першої. Зараз ми граємо в Грузії. У господарів буде велика підтримка вболівальників. Упевнений, Грузія діятиме агресивніше, ніж у матчі першого кола. Але в нас є свій план на гру. Ми повинні його виконати, і тоді все буде добре.
Не знаю, в якому стані зараз збірна Грузії, але ми грали з ними місяць тому. Є інформація і з іншого матчу нашого суперника, коли він змінив схему. Проте ми повинні бути готовими до будь-якої схеми, щоб протистояти такій команді. Ми налаштовані на перемогу, тому що ця гра дуже важлива. Це буде цікавий двобій»(Footclub.com.ua, 16.11.24).
Що стосується Кварацхелії, то наш керманич погоджувався — лідера грузинів необхідно зупинити, що синьо-жовті й мали намір зробити. Хоча в кавказців уся лінія атаки високого рівня. А щодо своєї команди додав, що мікропошкодження мають кілька гравців, що Довбик провів лише одне тренування, висловивши також надію, що до поєдинку з Албанією відновиться Ванат...
Довбик усе ж зіграв і в другому таймі мав нагоду збільшити перевагу збірної України ще до того, як грузини зрівняли рахунок. Однак після хорошого пасу Мудрика Артем пробив вище воріт.
Водночас був активним і помітним і Кварацхелія, а два його удари (один витягнув Тубін, інший прийшовся в поперечину) підтвердили, чому він у топі. Мікаутадзе зрештою приніс грузинам нічию. А Мамардашвілі вже в компенсований час зберіг її. Але про все по порядку.
Матч ледь не опинився на межі зриву через рясний дощ, що переходив у зливу і накрив Батумі напередодні. На щастя, газон стадіону вчасно закутали плівкою і, незважаючи на несприятливі прогнози синоптиків, зуміли зберегти в такому стані, який не зажадав від арбітра зустрічі та інспектора перенесення гри на неділю.
«Синьо-жовті розпочали гру з високою лінією оборони та акцентом на контроль м’яча, що на такому полі було непростим завданням, — описував дебютні хвилини поєдинку журналіст "Футбольного клубу» Влад Миренко. — Грузини ж одразу показали, що залишаються найнебезпечнішими у швидких переходах: на п’ятій хвилині лише своєчасний блок Миколенка врятував нашу команду від проблем, коли Зівзівадзе завершував контратаку.
За хвилину Кварацхелія здорово пробив з-за меж штрафного майданчика, але Трубін витягнув з-під поперечини. А ще за хвилину вже українці показали, що й самі вміють бігти у відрив«(Footclub.com.ua, 16.11.24).
Після помилки господарів у центрі поля Судаков кинув у прорив Мудрика, і той, накрутивши опікуна, робив чи то передачу, чи то простріл, унаслідок чого м’яч так дивовижно ліг на ногу Кверквелії, який втратив орієнтацію в просторі, що опинився в його власних воротах.
Пропущений гол змусив грузинів перейти до активніших дій в атаці, а наші шукали момент для ще одного контрвипаду. Під кінець першого тайму Мудрик ще раз втік у відрив, але переграти Мамардашвілі не зміг.
Друга половина зустрічі пройшла зі ще більш помітною перевагою господарів. Момент змарнував Давіташвілі, потім був удар Кварацхелії майже в хрестовину і, нарешті, затяжна атака з переведенням м’яча з флангу на фланг закінчилася голом Мікаутадзе, якому не зміг завадити Матвієнко.
"Зрівнявши рахунок, грузини очікувано з новими силами кинулися в атаку, але нічого особливого не добилися. А ось українці в компенсований час другого тайму мали всі шанси вирвати перемогу, проте Грузію врятував Мамардашвілі: він здійснив два сейви поспіль — спершу після удару Гуцуляка приблизно з 11-метрової позначки, а потім після гри на добиванні від Назаренка. У підсумку нічия 1:1», — завершив свій звіт про матч Олександр Попов(Dynamo.kiev.ua, 16.11.24).
«Я вдячний гравцям за ту самовіддачу, яку вони показали. На такому важкому полі було непросто щось створювати. Але з таким високим браком дуже важко грати. Особливо проти такого суперника як Грузія, коли вона грає вдома, маючи велику підтримку. На жаль, ми не втримали результат. Ми могли вирвати перемогу, забити м’яч наприкінці. Та маємо те, що маємо», — сказав Сергій Ребров після матчу(Uaf.ua, 16.11.24).
І додав: «Ми забили достатньо швидкий гол. Для нас сьогодні результат був надзвичайно важливим, гравці намагалися втримати перевагу. Мабуть, через це був такий брак, ми сідали в досить низький блок. Гравці розуміють, за яку країну ми граємо, віддаються повністю. Але результат дуже сильно впливав на їхні дії»(Uaf.ua, 16.11.24).
А відомий у минулому півзахисник київського «Динамо» Леонід Буряк особливо виділив у складі збірної України Іллю Забарного: «Мені взагалі сподобався перший тайм цього матчу. Збірна Грузії ще раз довела, що це хороша команда, організована, з якісним контролем м’яча. Україна, своєю чергою, продемонструвала високу самовіддачу в обороні, запитань до цього взагалі ніяких немає, все було на рівні.
Особливо хочу виділити гру Забарного — це наш діамант. І перший тайм вийшов настільки хорошим для нас завдяки саме Забарному. Одну з найкращих ігор провів Мудрик, який тримав у напрузі соперників протягом усього поєдинку. Захисну місію довелося виконувати в повному обсязі всім, зокрема й Шапаренку з Бражком»(Footboom1.com, 17.11.24).
Тієї ж суботи, але вже у вечірньому слоті, збірна Албанії в Тирані розписала нудну нічию з Чехій (0:0). Найцікавіше, що навіть за такого розкладу українська команда має всі шанси посісти друге місце в групі. Для цього необхідні дві умови: 19 листопада потрібно виграти в албанців, а чехи на своєму полі не повинні поступитися грузинам...
Минулого тижня збірна України U19 (гравці не старші за 2006 рік народження) з двох поразок стартувала в першому відбірковому раунді Євро-2025. Напередодні від’їзду до Нідерландів, де триває турнір, наставник команди Дмитро Михайленко в інтерв’ю офіційному сайту УАФ, з одного боку, начебто, випромінював оптимізм, а з другого — натякав на певні труднощі під час підготовки.
Зокрема зауважив, що практично не мав часу — у вихідні хлопці грали за клуби, а вже в середу відбудеться зустріч із Казахстаном. Водночас нагадав, що місяць тому команда провела тренувальний збір в Іспанії, і тепер важливо згадати все те, що там напрацьовувалося. У цьому контексті дуже важливі відновлення і психологія — як швидко футболісти зможуть переключитися на збірну.
Також Михайленко нарікав на травму півзахисника голландського «Алкмара» Богдана Будка. Але при цьому з радістю сприйняв появу в його колективі сина українських емігрантів із Болтона Захара Баумана: «Ми давно стежили за цим виконавцем, давно перебували з ним на зв’язку. Це якісний гравець центру поля, який стабільно виступає за юнаків "Манчестер Юнайтед», ставав чемпіоном. Ми раді, що вирішилося питання щодо отримання ним українського паспорта. Вважаю, що це посилення для збірної України. Хлопець 2007 року народження, має величезний потенціал«(Uaf.ua, 11.11.24).
Що стосується завдання на турнір, Михайленко оцінював його однозначно: "Пробитися до елітного раунду, а з якого місця — не так важливо».
Щодо суперників він зауважував: «Явний фаворит нашої групи — Нідерланди. Потужна команда. Проте не хотів би недооцінювати й інших опонентів. Словенія зараз на підйомі, багато її юнаків виступають в Італії. Казахстан представлений гравцями місцевих клубів, але це нічого не означає. На старті шанси у всіх рівні. Не став би заглиблюватися в специфіку гри цих збірних. Про неї ми розповімо підопічним»(Uaf.ua, 11.11.24).
Для того, щоб пробитися до наступної стадії відбору — еліт-раунду, необхідно було посісти одне з перших двох місць у групі. Однак зі стартового матчу у збірної України все пішло не так. Синьо-жовті програли Казахстану (1:2), пропустивши обидва м’ячі ще в першому таймі.
Слідом за цим послідувала поразка і від Словенії (0:1). І тепер навіть перемога над Нідерландами не обіцяє команді Дмитра Михайленка ні місця в заліковій двійці, ні надії на третє місце, найкращому з володарів якого серед усіх учасників відбору також надається путівка в еліт-раунд...
До слова, голландська осічка старших наших юнаків несподівано загострила ще одну — цього разу футбольно-медійну проблему. Так, ціла група українських ЗМІ, розміщуючи на своїх сторінках репортажі про виступи збірної 19-річних, повелася напрочуд непрофесійно.
Використовуючи факт того, що кольори команди Дмитра Михайленка захищають сини нинішнього і колишнього президентів української федерації футболу, портали і сайти, які до цього часу не славилися відверто «жовтими», наче змовившись, влаштували хайп на прізвищах Шевченка та Суркіса.
«Суркіс і Шевченко не допомогли...», «Шевченко, Суркіс і Ко розчарували»(Sport-express.ua), «Команда Шевченка і Суркіса провально стартувала у відборі Євро-2025»(Ukrfootball.ua), «Суркіс не врятував, Шевченко не допоміг»(Ua-football.com), «Шевченко не забив, Суркіс не виручив»(Zbirna.com)... — таку примітивну «замануху» було винесено в заголовки зазначених вище і десятка інших видань, які, по суті, зрадили футбольний процес в ім’я сумнівної клікабельності.
Але на якого читача розрахований подібний фінт? Поціновувач футболу, який поважає себе, його проігнорує. Купиться хіба той, хто споживає все підряд, — а хіба така публіка становить ядро вітчизняної футбольної аудиторії? І якщо — так, тоді який усім нам, що витрачають свою творчу енергію, сили і час, загальний вирок? Кому ми служимо? Чиїм забаганкам потураємо?..
Питання аж ніяк не пусті. Вони вимагають якщо не поголовного репортерського осмислення, то редакторського розуміння й усвідомлення вже точно!
Немає сумніву, що юні гравці цієї збірної та інших наших команд, незалежно від їхніх прізвищ, уже зробили собі зарубки на майбутнє — чого слід очікувати від тих чи інших видань і окремих персон, які називають себе футбольними аналітиками. Але ж разом їм ще довгі роки доведеться співпрацювати. Але — з таким підходом — як? І в ім’я чого?
На жаль, свій стартовий спаринг ровесникам із Хорватії програли й 17-річні підопічні Юрій Мороза (1:2). Утім, у їхньому заявочному списку гучних прізвищ ЗМІ не виявили. До того ж у другому контрольному матчі хлопці зуміли дещо реабілітуватися (0:0).
Тим часом навесні 2025 року збірній U17 доведеться боротися в еліт-раунді за потрапляння до фінального турніру європейської першості, який влітку відбудеться в Албанії.
А ось молодіжна збірна України (U21) вже володіє путівкою на Євро-2025. Тож її два контрольні поєдинки з Португалією (3:3) та Італією можна розглядати як початковий етап підготовки до майбутнього турніру, а з іншого боку — як можливість перевірити нових потенційних кандидатів, на чому й наголосив іспанський керманич молодіжки Унаї Мельгоса. До речі, в інтерв’ю сайту Sport-express.ua, який «відзначився» вище, в цій ситуації втримався в рамках професійного підходу.
«Для нас є важливим те, що ми можемо провести дві товариські зустрічі зі збірними такого рівня, у яких великий міжнародний досвід, і матчі такого ґатунку принесуть нам дуже велику користь. Мета і значення листопадового збору, напевно, ще й в особливості цього періоду: адже рідко коли молодіжна збірна мала змогу провести вдумливі збори з роботою на перспективу, весь час тривала робота на турнірний результат.
Ще одна причина осіннього збору полягає в тому, що це дасть нам змогу не переривати той процес побудови моделі гри, який триває вже деякий час. І в контексті продовження побудови команди, це також можливість переглянути цілу низку футболістів та інтегрувати їх у процес, тим самим закладаючи фундамент на наступні роки»(Sport-express.ua, 11.11.24).
З цією ж метою, за словами Мельгоси, відбувається ротація тренерського складу. Так, Володимир Єзерський переведений у команду U19, а В’ячеслав Шевчук займатиметься молодими футболістами U21:
«У нас немає бачення, що штаби команд мають бути закритими. Вони повинні постійно взаємодіяти між собою, має бути присутнім процес комунікації та інтеракції. Тому ми самі ініціюємо такі зміни та перестановки, щоб усі тренери мали змогу впізнавати гравців різних поколінь та розуміти ситуацію всієї вертикалі збірних, а також ділитися один з одним деталями своїх професійних компетенцій»(Sport-express.ua, 11.11.24).
Другий запланований спаринг підопічних Мельгоси — з однолітками з Італії відбудеться у вівторок, 19 листопада, у Спеції.
Віктор ЖУРАВЛЬОВ