Олександр Сопко: «Калюжний — це приклад, емоція і вказівник для Реброва і збірної України»

Збірна України завершила виступ в груповому турнірі Ліги націй, зайнявши друге місце, і здобувши право зіграти в плейоф турніру. Нагадаємо, на цій стадії змагань суперниками «синьо-жовтих» можуть стати збірні Шотландії, Бельгії, Сербії, або Угорщини. Оцінити гру і перспективи нашої національної команди Footboom попросив відомого футбольного експерта, екс-захисника «Шахтаря» Олександра Сопка.

— Всі команди нашої групи були непростими, всі — учасники недавнього Євро-2024, тому прикро зайняти в такому квартеті останнє місце, маючи в активі сім балів, — зазначив Сопко. — Що стосується збірної України, то вона сама ускладнила собі турнірний шлях після того, як програла два стартових поєдинки.

Однак, ці поразки протверезили, показали слабкості нашої команди, примусили спуститися на землю і взятися за розум. Цикл вийшов складним для нас і нервовим. Але саме так народжується нова команда, і це все потрібно було пережити. Збірна України повинна була зрозуміти, що ще нічого не досягла. Так, виступали на чемпіонаті Європи, однак титулів немає. І вже в двох заключних матчах ми побачили самовіддачу, колектив. Як підсумок: досягли цілком нормального результату. Якщо б перед стартом цієї Ліги націй хтось би сказав, що збірна України фінішує другою, то всі були б згодні, і вважали би це успіхом. Тому, я можу тільки привітати нашу національну команду і попросити, щоб більше не примушувала нас так нервувати.

— Після матчу з Албанією довелося чути, що Сергій Ребров відходить від тактики під назвою «тікі-така» і вже сповідує тактичні принципи Валерія Лобановського…

— Будь-яка тактика працює, якщо є дисципліна і належна боротьба. В іншому випадку нічого не вийде — грай, хоч в три центральні захисники, хоч в чотири, і так далі… Ми бачимо, що у Реброва є різні заготовки. Але, проблема була в тому, що йому не вистачало часу на їх впровадження, бо це не клубна команда, а збірна. Тому, Сергій Ребров на фініші Ліги націй спростив тактику, і на перший план вийшла боротьба. Потенціал таких виконавців, як Бражко, Калюжний, Гуцуляк, використовувався по різному. Вихід на поле двох останніх освіжив гру і продемонстрував, що потенціал у команди є. Коли з’являються нові гравці, тоді й нові зв’язки виникають, бо збірна — це живий організм. Вважаю, що зараз треба знизити градус критики на адресу збірної України.

— Яка найбільш проблемна лінія нашої команди? На мою думку — це атака, тому що до поєдинку з Албанією, наприклад, ми підійшли фактично з одним здоровим форвардом…

— Ні, не атака. Більш серйозні проблеми у нас були в обороні. Коли ще й футболісти так були підібрані, й не було бажання боротися, то це давалося взнаки. Граючи першим номером на Євро-2024 нас ловили на контратаках. Ребров зрозумів, що потрібно, образно кажучи, танцювати від оборони. Поступово наш захист став більш надійним. А буде міцна оборона — будуть розкриватися в повній мірі і хавбеки, і форварди.

В збірну повинні залучатися, на мою думку, нові виконавці, які повинні отримувати можливість проявити себе. Як приклад, знову ж таки, — Калюжний. Всі глянули на його гру і подумали: а так можна? Калюжний вже не юнак, і всі це знають. Однак, будь-якому таланту необхідно мати шанс вийти на поле у відповідальному матчі і показати себе. Після цього тренер по іншому на комплектацію будуть дивитися. Тому й в атаку Філіппова, до речі, можна було викликати, і він, вважаю, вписався би у гру команди.

— Хто з молодих футболістів може підсилити збірну України?

— Наша молодіжна збірна в минулому році продемонструвала хороший футбол. І там ще є якісні гравці — Батагов, Сич, якого вже залучили, і Артем Бондаренко. Всі вони можуть створити конкуренцію. Поки хлопцям не дадуть шанс, важко зрозуміти, хто і на що насправді здатен. І цього не потрібно боятися. Той же Назаренко дуже непогано зіграв на цьому зборі, мав хороші гольові моменти. Ребров зрозумів, що в збірній йде живий процес і не слід дивитися лише на грандів.

— Що більш важливе для тренерського штабу національної команди в плейоф Ліги націй — награти нових футболістів, чи досягти результату?

— Це можна об’єднати. Треба виводити команду на новий рівень і досягати мети. Заділ вже є — це настрій, самовіддача, і цю планку опускати вже не можна. Це база, на якій можна й новачків адаптувати.

— Кого з ветеранів вже немає сенсу залучати до збірної України?

— Будувати команду, спираючись на них, — це неправильно. Треба подякувати Степаненку, Ярмоленку, Сидорчуку, і іншим, за те, що вони старалися допомогти. Вони заслужили піти красиво. Думаю, що в клубах ці хлопці ще можуть радувати своїх фанатів. Однак, для збірної потрібно шукати нових футболістів. І ветерани повинні бути готовими до такого розвитку подій.

— На певному етапі цієї Ліги націй виникали сумніви в доцільності роботи зі збірною Сергія Реброва. Чи є сенс в тому, щоб відкинути ці сумніви, і залишити Реброва у спокої до завершення відбору на ЧС-2026?

— Будь-яка система працює тоді, коли є стабільність. Результат відразу не з’являється — повинна бути перевірка часом. Треба витримати, треба зберегти стабільність. Я розумію, всім хочеться перемог і свята… Але іншої збірної у нас немає і не буде. Необхідно розуміти, що ніхто з топ-тренерів в України наразі не приїде. Відповідно, вважаю, що шарахань не повинно бути. А якщо ми так зробимо, то, на мою думку, будемо кожні 2−3 місяці міняти тренерів, і ніхто їхати сюди грати більше не схоче, настане хаос.

— Кого з потенційних суперників в плейоф Ліги націй більш вигідно отримати збірній України?

— Таке тільки в шахах можна прорахувати… Важливіша підготовка саме нашої команди. Неправильно вибирати, мовляв, з цими нам зручніше буде грати, а з цими — ні. Тим більше, що плейоф — річ досить непередбачувана. Що добре, у Сергія Реброва вже є досвід гри на виліт зі збірною України. Як на мене, і Бельгія з Щотландією, і Сербія, і Угорщина — всі непрості опоненти. Все ж виокремлю шотландців, бо з ними ми вже змагалися… Треба розуміти, що досвід плейоф на такому рівні, в Лізі націй, — дуже корисний для цього покоління українських футболістів, і це знадобиться у відборі на ЧС-2026.

Олег Семенченко