Завершення групового етапу Ліги націй УЄФА та відновлення чемпіонату України склали основу інформаційної палітри у вітчизняному футболі на минулому тижні.
Також велику увагу наші ЗМІ приділяли підсумкам п’ятничного жеребкування стикових матчів Ліги націй, що дають команді Сергія Реброва шанс піднятись до елітного дивізіону в наступному розіграші турніру, та кільком іншим аспектам футбольного життя країни.
Головною подією минулого тижня, безумовно, став заключний матч національної команди у групі В2 Ліги націй УЄФА. Перед останнім туром склалась така заплутана ситуація, що буквально кожна команда цього квартету мала максимальну турнірну мотивацію. Єдиний — невтішний для нас — аспект полягав у тому, що лише Україна більше не претендувала на перше місце.
Однак друге було на відстані перемоги, а воно в свою чергу давало ще одну нагоду поборотись за вихід у Лігу А через стикові матчі. Поразка — причому для обох команд — означала прямий виліт у Лігу С, а для синьо-жовтих таку долю віщувала і нічия. Тобто для команди Реброва була класична ситуація — пан або пропав.
Після важкого матчу з Грузією Ребров обіцяв зміни в складі, й дві з них — Зінченко та Яремчук — вистрілили уже на початку поєдинку в Тирані. На п’ятій хвилині в зоні Віталія Миколенка зародилась результативна комбінація, після пасу лівого захисника та обіграшу Яремчука та Судакова удар нападника був заблокований, але Зінченко на добиванні відкрив рахунок.
Не встигли албанці прийти до тями, як знову Миколенко знайшов Судакова, той навісив на дальню штангу, де Конопля в боротьбі скинув на Яремчука, якому залишалось швидко підлаштувати свій корпус і відправити м’яча головою в порожні ворота. Після десяти хвилин гри — 2:0 на нашу користь і гра під повним контролем команди Реброва.
Звісно, Албанія, в складі якої теж вистачає кваліфікованих гравців із топових ліг, намагалась переломити хід гри і в другому таймі один м’яч відквитала та створила чимало напруги біля наших воріт у кінцівці, але гості все одно виглядали гострішими й загалом були ближчі до голу, ніж суперники.
Перемога в Тирані вкупі з успіхом Чехії в матчі проти Грузії дозволили українцям фінішувати на другому місці в групі, яку, власне, виграли чехи, випередивши синьо-жовтих на три бали.
«Враження позитивні, ми здобули результат, який був нам потрібен — вийшли у плей-оф, зайнявши друге місце, — на сторінках Sport.nv.ua зазначив екс-захисник збірної України Олександр Кучер. — Думаю, для нашої збірної все склалося непогано. Мені дуже сподобався старт — два голи за 10 хвилин. Перший тайм теж був дуже хорошим, ми повністю контролювали гру, все дуже легко виходило.
У перерві зайшли в роздягальню, побачили результат матчу Чехія — Грузія, тому у другому таймі тримали перемогу, але наша гра змазалась, албанці пішли вперед, почали агресивно діяти, хотіли відігратися. Забили гол, могли і другий, але й Україна могла забити ще кілька м’ячів у кінці матчу» (Sport.nv.ua, 20.11.24).
«Збірна України нарешті показала той футбол, якого ми з вами давно чекаємо, — відзначив оглядач Sportanalytic.com Ігор Цвик. — Ми не просто загнали суперника, а ще й зробили це красиво і з розумом. Фактично, саме в ці перші 10 хвилин вся гра була вирішена, бо потім Албанія скільки не тужилася, а зуміла забити лише один гол і той з пенальті (20.11.24).
„В очі впадала незвична для збірної України рухливість, — додав журналіст Football24.ua Олекса Бик. — Гравці швидко просувались по зонах, обмінювались позиціями та моментально вступали у відбирання. Забарний в одному з епізодів у першому таймі відібрав м’яч на лінії чужого штрафного. Також албанців непогано розтягували через діагоналі та переведення із флангу на фланг.
Чи не вперше за всю Лігу націй вболівальники побачили граючу українську команду. Швидку, агресивно, з дуже хорошою роботою на м’ячі при 57% володіння. Без м’яча певні проблеми виникали — пару контратак ми все ж допустили — але сумарно албанці награли на 0,07 xG“ (Football24.ua, 19.11.24).
Багато журналістів та експертів назвали цей матч найкращим у виконанні збірної України в поточній Лізі націй, але за великим рахунком цю оцінку зумовив блискучий перший тайм. А от після перерви у команди Реброва були певні проблеми, про що ЗМІ також достатньо багато дискутували.
Хтось переконаний, що синьо-жовті просто грали по рахунку, хтось акцентував увагу на виснажливому матчі в Грузії на важкому полі, через що підопічним Реброва не вистачило енергії на всі 90 хвилин в Албанії, а хтось вважає це все ж таки системною проблемою.
„Знов два різних тайми — все, як ми любимо. Зазвичай, заб’ємо один, потім "потерпіти“. Сьогодні забили два, якісно довели до кінця перший тайм, арбітр нахомутав з „точкою“ на Мудрику, а потім вийшли на другий тайм і тоді вже почали терпіти. Терпіли, терпіли, пропустили, знов втратили чудові шанси поставити крапку в кінцівці… Все по традиційних лекалах„ (Footboom1.com, 20.11.24).
"Підсумовуючи, можна сказати, що до пропущеного голу цей матч за якістю гри здавався найкращим у цьому розіграші — і дуже прикро, що прийшовся він лише на останній тур, — резюмував оглядач видання "Футбольний клуб“ Влад Миренко. — Однак в будь-якому випадку варто констатувати, що після провалу в стартових двох іграх команда Реброва показала, що вміє працювати над помилками, здатна додавати і все ще має дуже гарну перспективу.
Шкода, що головне завдання турніру — перше місце в групі, яке дає дуже важливу „страховку“ в майбутньому відбірному циклі чемпіонату світу 2026 року — не було виконане. Але боротьба ще не завершена — друге місце дає право зіграти в стикових матчах за потрапляння в Лігу А і символічне повернення в еліту європейського футболу» (Footclub.com.ua, 19.11.24).
Підбивати підсумки Ліги націй для збірної України зарано, бо попереду ще стикові матчі за місце в Лізі А, однак ЗМІ дійсно констатували, що одна із ключових цілей в цьому турнірі не досягнута.
Мова йде про те, що українська збірна не змогла стати однією з чотирьох команд, які гарантовано потраплять до стикових матчів кваліфікації ЧС-2026 завдяки квоті Ліги націй у разі невдачі в груповому етапі відбору, що стартує наступного року.
Нагадаємо, що УЄФА буде представлена на ЧС-2026 у США, Канаді та Мексиці 16 командами: 12 переможців груп кваліфікації вийдуть у фінальну стадію напряму, а ще чотири путівки у стикових матчах (півфінали і фінали, 26−31 березня 2026 року) розіграють 16 збірних — 12 команд, які посядуть другі місця у відбірних групах, плюс чотири найкращі переможці груп Ліги націй, які фінішують за межами топ-2 у своїй групі кваліфікації.
Ані УЄФА, ані ФІФА детально схему відбору поки не оголошували, але наявна на даний момент інформація на офіційних сайтах цих організацій свідчить, що особливі права матимуть виключно 14 переможців груп Ліги націй (Іспанія, Німеччина, Португалія, Франція, Англія, Норвегія, Уельс, Чехія, Швеція, Північна Македонія, Румунія, Північна Ірландія, Молдова та Сан-Марино).
У разі невдачі в «звичайній» кваліфікації ЧС-2026 саме вони матимуть додатковий шанс через стикові матчі. Це відрізняється від схеми відбору на ЄВРО, де важливу роль також грало місце в загальному рейтингу Ліги націй — саме тому на шляху до ЄВРО-2024 Україна потрапила в «стики» з другого місця в своїй групі (не зумівши пройти через основну кваліфікацію, поступившись Англії та Італії).
Цього разу українській збірній для потрапляння до фінального турніру ЧС-2026 потрібно виграти групу кваліфікації, або ж з другого місця спробувати щастя у «стиках», де треба буде обіграти двох суперників. Минулого разу — у 2022 році — синьо-жовті йшли саме таким шляхом, але після перемоги над Шотландією в півфіналі поступились Уельсу у вирішальному матчі та до Катару не поїхали.
Утім, про кваліфікацію до наступного чемпіонату світу поки зарано думати, адже, як уже зазначалось, ще не завершений виступ збірної України у цьому розіграші Ліги націй. У п’ятницю в Ньоні відбулося жеребкування 1/4 фіналу, 1/2 фіналу, фіналу, а також стикових матчів Ліги націй. Загалом були проведені чотири жеребкування: плей-оф Ліги А, стикових матчів між Лігами А і B, B і C, а також C і D.
Одне з них цікавило українську футбольну спільноту в першу чергу. Зрештою, за підсумками жеребкування боротьбу за право виступати в найвищому дивізіоні наступної Ліги націй, що складається з 16 найкращих команд турніру, збірна України проведе з Бельгією.
Перший — номінально домашній — матч збірна України проведе 20 березня 2025 року, а в Бельгії зіграє за три дні.
Звісно, в цьому контексті ЗМІ в першу чергу згадували, що саме з Бельгією команда Реброва зустрічалася у вирішальному заключному матчі групового етапу ЄВРО-2024, і тоді нульова нічия не дозволила синьо-жовтим вийти у 1/8 фіналу, тоді як суперників той результат цілком влаштував, бо подарував перепустку до топ-16 команд чемпіонату.
Звісно, на папері Україні випав найскладніший із можливих суперників (іншими потенційними опонентами були Сербія, Угорщина та Шотландія). Бельгія — топ-збірна, що має величезний вибір гравців найвищого класу. Майже усі її футболісти виступають у провідних європейських лігах та клубах, у кожній лінії є справжні зірки світового рівня.
Попри ту нічию на Євро-2024 і той факт, що тоді збірна України по грі нічим не поступалась топовому супернику, в будь-якому випадку саме Бельгія вважатиметься фаворитом цього протистояння.
«Це найгірший варіант з тих, що міг потрапити в жеребкуванні. Але з іншого боку, може бути і краще, що такий суперник. Напевно, гратимемо в улюбленій манері другим номером проти Бельгії. Питання в тому, чи гратиме в цих матчах де Брюйне. Весною в Європі буде розпал чемпіонатів. Бельгія — складний суперник, але проходити його можна. У Лізі націй бельгійці виглядали не дуже переконливо», — прокоментував жеребкування екс-захисник збірної України Сергій Нагорняк (Sport.ua, 22.11.24).
Утім, як не дивно, більшість ЗМІ та експертів сприйняли результати жеребу більше з позитивом та ентузіазмом. Щонайменше — «всепропальних» настроїв з цього приводу не відчувається. Причин цьому є кілька — і відносно невдалий виступ бельгійців у своїй групі Ліги націй (хоча не варто забувати, що поступились вони не аби кому, а Франції та Італії), і період перебудови команди, і конфлікти головного тренера Доменіко Тедеско з кількома провідними гравцями.
«Звісно, Бельгія — це суперник непростий. Та я не думаю, що треба посипати голову попелом. У нас є досить хороші футболісти. Звісно, збірна Бельгії за підбором гравців — це серйозний опонент. Але, гадаю, всі ми від цих матчів із Бельгією отримаємо задоволення, — зазначив екс-тренер збірної України Леонід Буряк. — Збірна України, якщо у кондиціях та на ходу, то вона може будь-яку команду обіграти». (Sport.ua, 23.11.24).
«У бельгійців є ряд хороших футболістів — Де Брюйне, Доку. Але на ЄВРО я побачив, що команда була якась розібрана. Сподіваюсь, що вона такою й залишиться, а ми покажемо свій найкращий футбол. Я не думаю, що Бельгія — найгірший для нас суперник у плей-оф. Вони грають у футбол, десь будуть розкриватися, ми на контратаках можемо грати. Чесно, мені подобається Ребров, як тренер, я йому довіряю», — додав колишній футболіст Михайло Кополовець (Sport.nv.ua, 22.11.24).
Не лише експерти, але й журналісти, які до цього немало критикували збірну України за виступ у Лізі націй, достатньо оптимістично сприйняли результати жеребкування. Деякі з них навпаки називають Бельгію не найгіршим, а найзручнішим суперником для команди Реброва.
«Фокус в тому, що саме зі збірними, які так чи інакше відносяться до рангу „топ“, команда, створювана Ребровим з червня 2023-го, грала найкраще. Можливо, причиною тому психологія. Недооцінити такі команди… „не вдається“. Та що б там не було, гра з бельгійцями має всі шанси стати для „синьо-жовтих“ тим двобоєм, який дозволить говорити про перспективу цієї команди без присмаку сарказму„, — підкреслив журналіст Максим Салівон (Champion.com.ua, 22.11.24).
"Бельгія — найзручніший суперник для команди Реброва, яка найкраще грає другим номером, коли шукає свій момент та може розраховувати, наприклад, на сильні індивідуальні якості Михайла Мудрика, — зазначив оглядач сайту "Трибуна“ Олександр Сажко. — Ця збірна Бельгії знаходиться на стадії зміни поколінь — і точно не є найстрашнішим суперником із топів. Кризовий топ для стилю Реброва — ледь не ідеальний суперник. Бо, з одного боку, все одно буде грати першим номером, а з іншого, може дати набагато більше свободи своєю нестабільністю та помилками.
Бельгія — чудовий тест, чи треба Україні взагалі в Дивізіон А Ліги націй. Якщо навіть з цією кризовою напівтоповою командою буде провал, то може й добре, що збірної України там не буде? А ще цей жереб дещо знімає тиск з Реброва. Йому не треба нічого придумувати тактично, бо лише дуже обережним другим номером збірна України може бути більш-менш стабільною. І при цьому навряд хтось буде знищувати тренера за виліт від Бельгії» (Ua.tribuna.com, 22.11.24).
І справді як підтвердження наведених тез варто нагадати, що в активі команди Реброва є не лише нещодавній якісний матч із Бельгією, але й в цілому дуже непогана статистика саме з топовими суперниками: Німеччина (3:3 та 0:0), Англія (1:1), Італія (1:2 та 0:0).
Так, на Євро-2024 бельгійців влаштовувала нічия, що, можливо, стримувала їх від зайвого ризику. Але все одно багато експертів та журналістів погоджуються, що в матчах із дійсно сильними збірними за збірну Реброва ніколи не було соромно. І нехай їй частіше доводилось грати другим номером, але майже завжди план тренера працював добре.
Проте, наостанок слід підкреслити, що стикові матчі заплановані на кінець березня наступного року — і до цього часу багато що може змінитись як в стані суперників (бельгійські ЗМІ ледь не хором пророкують відставку Тедеско), так і в нашій збірній: хоча тут мова іде про надію на повернення в стрій низки ключових гравців та, можливо, не такий насичений календар для «Динамо» та «Шахтаря», чиї представники продовжують складати добру половину загального кадрового потенціалу національної команди.
Після вівторкового матчу збірної України вітчизняні ЗМІ достатньо швидко переключились на внутрішню повістку. Футбольна спільнота традиційно із особливим нетерпінням чекала матчів наших провідних клубів у чемпіонаті України. І мова йде не лише про статус «Динамо» і «Шахтаря» як головних претендентів на золото.
Велику увагу привертав аспект, про який останнім часом говорять все більше: екстремальне навантаження на наших останніх представниках в єврокубках, які змушені проводити чи не більше часу в дорозі, ніж у навчально-тренувальному та відновлювальному процесі. Навіть Сергій Ребров під час цього міжнародного вікна сумно констатував, що свіжості динамівцям та гірникам явно бракувало.
І в цьому контексті ще й не слід забувати, що «Динамо» раніше всіх почало сезон та провело на шість єврокубкових матчів більше, ніж «Шахтар»...
Однак, як виявилось, коли ці команди мають нормальний час на відновлення та щонайменше три повноцінні дні на підготовку, то здатні буквально катком проходити по своїх суперниках у національній першості. І нехай хтось скаже, що це були «всього-на-всього» команди з підвалів турнірної таблиці УПЛ, але важливіше, що командні дії «Динамо» та «Шахтаря», динамічність та мобільність їх гравців, а головне — фізична та емоційна свіжість дійсно справили враження.
На фоні привітань з усіх куточків світу на адресу президента «Динамо» Ігоря Суркіса, який відсвяткував у п’ятницю день народження, головний подарунок йому піднесла сама команда Олександра Шовковського, здобувши впевнену перемогу над «Чорноморцем» (3:1) і, як наслідок, залишившись на першому місці УПЛ із 6-очковою перевагою над «Шахтарем» та, як визначилося у неділю, 2-очковою форою перед «Олександрією».
ЗМІ наперебій відзначали домінування киян над своїми суботніми суперниками, які, до слова, останнім часом зовсім небагато пропускали в чемпіонаті.
«Кияни прогнозовано з перших хвилин почали грати з позиції сили... Після голу футболісти „Динамо“ продовжували грати з позиції сили, швидко доходили до заключної третини поля... Характер гри не змінився: „Динамо“ продовжувало домінувати, а підопічні Бабича дуже рідко переходили центр поля...» — ця вижимка із звіту Ua-football.com за підписом Владислава Пригоди вичерпно характеризує матч на стадіоні імені Валерія Лобановського (23.11.24).
Також варто додати, що деякі автори особливо підкреслювали ефективність високого пресингу киян, акцентували увагу на тактичній гнучкості команди (проти «Чорноморця» Шовковський зіграв за схемою 3−4−2−1) та вкотре відзначили успішну ротацію.
«Динамівці методично тиснули на опонента позиційними атаками з високою лінією трійки центральних захисників (які подеколи не відмовлялися імпровізувати). А в разі втрати м’яча — ефективно пресингували, змушуючи „моряків“ помилятися. Перший гол народився саме після того, як Попов „перекусив“ Сігеєва в зародку чорноморської атаки, а Буяльський у дотик вивів на ударну позицію Ваната. Той не схибив, забивши вже в третьому поєдинку поспіль„, — зазначив журналіст Сергій Воронюк ("Футбольний клуб“, 23.11.24).
„У чемпіонаті підопічні Шовковського грають стабільно. Варто віддати належне тренерському штабу, який вдало проводить ротацію і завдяки цьому досягає результату“, — додав уже згаданий Пригода (Ua-football.com, 23.11.24).
Донецький „Шахтар“ проводив свій матч після лідера першості й просто не мав права на помилку, адже на той момент перевага киян зросла до дев’яти очок. І попри непростий старт проти „Інгульця“, який успішно чинив спротив до останніх секунд першого тайму (навіть з не забитим Георгієм Судаковим пенальті), гірники зрештою розгромили суперників.
У компенсований до першого тайму час „Шахтар“ відкрив рахунок, а по перерві полилось — у ворота останньої команди УПЛ влетіло ще п’ять сухих м’ячів (6:0).
„Збентежені таким розвитком подій петрівці зовсім зневірилися, а "гірники“ на куражі продовжували активно атакувати. Заміни, що їх зробив тренерський штаб „Шахтаря“, ще більше додали проблем гостям. Отож „Шахтар“ здобув упевнену перемогу і продовжує гонитву за лідерами УПЛ„, — констатував журналіст Олександр Тішура (Sport.ua, 23.11.24).
А добою пізніше, скориставшись осічкою "Олександрії“ в гостьовому матчі з „Вересом“ (1:1), „Динамо“ вийшло на чисте перше місце в УПЛ (до цього випереджало команду Руслана Ротаня за додатковими показниками), а „Шахтар“ скоротив відставання від поки що головної сенсації цього сезону до чотирьох очок.
Залишається сподіватись, що після таких впевнених перемог обидва наші єврокубкові повпреди отримають заряд гарного настрою та впевненості перед ключовими — а може навіть вирішальними — матчами в Лізі чемпіонів та Лізі Європи. І „Шахтарю“, і „Динамо“ дуже потрібні перемоги, щоб не випасти з боротьби за путівки до плей-оф...
Молодь тримає рівень. У вівторок молодіжна збірна України завершила листопадовий навчально-тренувальний період у рамках підготовки до фінального турніру ЄВРО-2025. Після нічиєї у спарингу з Португалією (3:3), що пройшов 15 листопада, підопічні Унаї Мельгоси у контрольному поєдинку зустрілися з Італією. Гра відбулася у Спеції та теж завершилася внічию — 2:2.
„Молодіжна збірна України з хорошим настроєм завершує 2024 рік. Вихід на Євро-2025 був оформлений дуже впевнено, а листопадові спаринги з грандами лише підтвердили якість команди Унаї Мельгоси. Третього грудня у Братиславі відбудеться жеребкування фінальної стадії чемпіонату Європи, яку прийматиме Словаччина“, — відзначив оглядач Андрій Булеца (Football24.ua, 19.11.24).
Вибори в Асоціації футболу Києва. Також на тижні відбулася позачергова конференція громадської спілки „Асоціація футболу м. Києва“.
За її підсумками головою столичного осередку одноголосно було обрано Ігоря Кочетова. У роботі конференції взяли участь перший віце-президент УАФ Павло Бойчук та генеральний секретар УАФ Ігор Грищенко.
Крім того АФК офіційно виступила із зверненням до УАФ щодо довічного відсторонення від футболу попередніх керівників національної асоціації Андрія Павелка та Юрія Запісоцького.
„Це ініціювали клуби, колективні члени асоціації, тому що 7 років УАФ в обличчі Павелка, Запісоцького фактично знущалися з нашої організації. Вони зробили дуже багато, щоб розколоти київський футбол, щоб знищити його, — розповів Ігор Кочетов.
— Це підтверджували і створення ними альтернативних асоціацій, і арешт нашого рахунку, і заборона на проведення навчання тренерів, і заборона суддям обслуговувати матчі у місті Києві, і примушування міських клубів переходити до інших асоціацій, і навіть закріплення у Статуті УАФ підпорядкування київського футболу обласній асоціації“ (Tribuna.com, 20.11.24).
Тисяча днів боротьби з агресором. А ще на минулий вівторок припав тисячний день з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, і футбольна спільнота не залишилась осторонь цієї гіркої та страшної дати. Тим паче, що саме в цей день збірна України обіграла Албанію, а перший гол синьо-жовті святкували із символічною футболкою з номером „1000“.
„Хочу подякувати команді також за те, що 1000 днів після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України та неперервних атак на цивільних об’єктах та людей, вони продовжують нагадувати світу про те, що війна в Україні продовжується“, — зазначив Сергій Ребров після гри (Football.ua, 20.11.24).
„Символічна перемога у день, коли Україна перетнула ще одну межу війни та продовжує боротьбу завдяки захисникам і захисницям“, — додав президент УАФ Андрій Шевченко (Dynamo.kiev.ua, 20.11.24).
З-поміж численних висловлювань видних представників футбольної сім’ї України варто виокремити слова президента „Полісся“ Генадія Буткевича, котрий насправді вкрай рідко відзначається якимись публічними виступами.
„1000 днів тому наше життя назавжди змінилося. 1000 днів тому розпочалося широкомасштабне вторгнення до нашого дому, — цитує його Xsport.ua. — Завдяки Героям на фронті ми всі ці 1000 днів продовжуємо існувати. Завдяки Героям на фронті весь світ став свідком сили та стійкості українського народу
Як президент футбольного клубу "Полісся“ Житомир, я хочу висловити свою щиру подяку всім, хто не залишився осторонь, хто боровся і продовжує боротися за нашу свободу. Спорт завжди був символом єдності та сили, і в ці непрості часи він є джерелом натхнення та віри у майбутнє для нашого народу.
Ми маємо продовжувати підтримувати один одного та працювати разом заради світлого майбутнього. Кожен наш крок на шляху відновлення є важливим, кожна маленька перемога наближає нас до миру», — підкреслив Буткевич (Xsport.ua, 19.11.24).
«Динамо»: солідарність та благодійність. Цього історичного дня і київський клуб ретроспективно нагадав про те, як разом із Фондом братів Суркіс вони постійно допомагають Силам оборони України та постраждалим від бойових дій, відбудовуючи зруйновані медичні та освітні заклади, підтримуючи військових, прикордонників, людей на прифронтових та на звільнених після окупації територіях.
«Армія регулярно отримує від „Динамо“ автомобілі (позашляховики, вантажівки), спецтехніку, катер, розвідувальні дрони, системи Старлінк, маскувальні сітки, продукти харчування, питну воду тощо.
У жовтні 2022 року клуб став партнером державної фандрейзингової платформи UNITED24. Вже через місяць після початку повномасштабного вторгнення „Динамо“ оголосило про проведення серії благодійних матчів під гаслом: „Матч за Мир! Зупинимо Війну!“ — повідомило агентство РБК-Україна (19.11.24).
Зазначимо, що всього „Динамо“ провело 15 таких матчів, що дозволило зібрати близько 1,5 млн євро для благодійних цілей.
„Клуб направляє багато зусиль та ресурсів на відбудову лікарень, амбулаторій, центрів, дитячих садків. Зокрема, з його допомогою було відбудовано амбулаторію в селі Гурівщина Бучанського району Київської області, відновлено зруйноване відділення Чернігівської міської лікарні №3, де було повністю профінансовано реконструкцію рентген-відділення, — у свою чергу розповів сайт "Пресинг“.
Крім того, фонд виділив 6 млн гривень на відновлення одного з відділень медичного закладу для онкохворих пацієнтів. Також значною подією стало підписання меморандуму з лікарнею „Охматдит“ на фінансування відновлення усього поліклінічного відділення одного з корпусів, яке значно постраждало під час російської атаки 8 липня 2024 року» (Pressing.net.ua, 19.11.24).
У свою чергу клуб допоміг у відновленні дитсадка в селі Бишів на Київщині, який був знищений російським авіаударом у березні 2022 року, а також відновив будівлю київської гімназії №154, постраждалу від вибуху ворожого безпілотника.
Окрім допомоги військовим та медичним закладам, «Динамо» приділяє увагу і гуманітарній допомозі. Було відправлено 200 тон води до Херсонської області для людей, що постраждали від підриву Каховської ГЕС.
Для тимчасових переселенців, які вимушені були залишити свої оселі та переїхати в інші міста, а також для незахищених верств населення організовано доставку продуктів харчування, засобів особистої гігієни та товарів першої потреби (Dynamo.kiev.ua, 19.11.24).
Отже, футбольна Україна також мужньо і результативно продовжує протистояти зухвалій навалі зі Сходу. Перемога буде за нами!
Орест ЛЕЛЕКА