Колишній півзахисник «Кривбасу» Микита Татарков розповів про свій досвід виступів у Вірменії («Пюнік») та Беларусі («Шахтар» Солігорськ).
— Впродовж кар’єри ви грали в Вірменії та Білорусі. Розкажіть про цей досвід, рівень футболу та життя в країні.
— Вірменія — це чемпіонат одного міста, де всі ігри проходять в Єревані. Умов немає, лише три поля, одне з яких штучне. Рівень гри такий же. Дуже тяжко грати, атмосфери немає. Відчуття, ніби постійні товариські матчі граєш. Якщо порівнювати з Україною, то це десь середина Першої ліги. Нормальних за рівнем команд там десь 2−3: «Пюнік», «Арарат», більше так і не назву.
— Чому лише на пів року затрималися в Вірменії?
— Не сподобалось, їхав подивитися, як там буде. Обіцяли нормальні умови, але очікування не виправдалися. Спробував та й поїхав.
— Що можете сказати про «Шахтар» з Солігорська?
— Якщо чесно, гірше міста, ніж Солігорськ не бачив у своєму житті. Повний «совдеп», жахіття. Чемпіонат — та сама ситуація, нормальних команд лише декілька, кожен рік по дві команди знімаються. Навіть зараз дивився: у того ж «Шахтаря» на початку чемпіонату вже мінус 20 очок. Хто там грає і навіщо? Не знаю.
— Що відносно рівня життя в Білорусі та Вірменії?
— У білорусів лише 2−3 міста непоганих: Мінськ, Гомель, а все інше — радянський союз, вони там так і залишились.
— Кривий Ріг — дуже сурове та трохи депресивне місто, в Білорусі теж саме?
— Так, тільки там всі міста такі, як Кривий Ріг. (Сміється).
Ігор Лисенко
За Кривой Рог скажу - город-разруха. 14 лет обворовывается насквозь коррумпироваными рашистами-"крепкими хозяйственниками) Вилкулами, которых народ не выбирал на последних выборах - городом правит младший, которого назначил негласно, без всякого официального документа (по телефонному праву) просроченный преZедент.
30 лет назад. При эттм готовы делатть выводы...Я там был три недели назад, и не увидел чем бабушки на лавках отличаются от киевских.