Відомий тренер Олег Дулуб розповів, як покинув посаду головного тренера ЛНЗ перед початком цього сезону.
— Вперше прочитав інформацію про те, що ЛНЗ шукає нового тренера після матчу із Колосом. Одразу ж поговорив з Євгеном Володимировичем Тарасенком: «Повідомте мене, якщо клуб веде переговори з новим тренером. Якщо це так, то ми спокійно допрацьовуємо контракт, тиснемо руки та розходимося. В іншому випадку ЛНЗ має виступити зі спростуванням». Тарасенко мені відповів, що клуб обирає режим тиші.
— Розкажіть про деталі вашого контракту з ЛНЗ?
— Моя угода була підписана за системою 1+1. З мого боку на момент підписання у серпні 2023 року там не було взагалі жодних фінансових вимог. Пішов на всі фінансові умови, які було запропоновано. Мій контракт закінчувався 1 липня 2024 року. До 1 червня ЛНЗ мав мене повідомити про своє рішення.
24 травня ми відіграли заключний матч сезону з Ворсклою (1:0), і весь тренерський штаб запросили до клубного офісу. Там нас повідомили про не продовження контракту.
— Хто сповістив?
— Спортивний директор Тарасенко Євген Володимирович.
— Як гравці відреагували на ваш відхід, ви попрощалися з командою?
— Зібрати команду та попрощатися не вдалося. Це другий такий випадок у моїй кар’єрі. Перший був у ФК Львів. 10 червня я був у Варшаві, коли ЛНЗ повідомив на своєму сайті про припинення співпраці з моїм тренерським штабом. І буквально за кілька хвилин мене та Олександра Анатолійовича Грановського видалили з клубного чату в месенджері. Потім футболісти мені писали та дякували за спільну роботу.
— А причину не продовження вам озвучили, адже ви виконали завдання?
— Нам просто сказали, що таке рішення ухвалило керівництво. Я ознайомився з офіційним папером про припинення співпраці, підписав його, от і все. Більше зі мною до мого від’їзду із Черкас ніхто з клубу не зв’язувався.
Я ще три дні пробув у Черкасах, треба було здати квартиру та зібрати речі. У Віктора Дмитровича [Кравченка] був день народження, я набрав його, щоб привітати, але мені ніхто не відповів. Можливо, він номер змінив, керівники клубів часто так роблять. Після цього я поїхав до Варшави.
Потім десь 7−8 червня мене набрав Євген Володимирович Тарасенко та сказав, що ЛНЗ знову готовий розглянути мою кандидатуру. Я відповів: «Основний посил — ми готові працювати. Нам цікаво вирішити завдання, яке поставлено на новий сезон (на четвертій нараді у присутності всього тренерського штабу керівництво озвучило мету, що у новому сезоні ЛНЗ має боротися за трійку призерів). Зробіть нам фінансову пропозицію, яку ми розглянемо». Більше говорили про можливості, а не про суми. Розглядався варіант контракту, що базується на бонусній системі.
— Що відповів Тарасенко на вашу пропозицію?
— Він сказав: «Добре». Через три дні Євген Володимирович знову мене набрав: «Дякую за роботу, але ми все ж таки не продовжуватимемо з вами контракт».
Андрій Піскун