Відомий український голкіпер Ігор Шуховцев пригадав свої матчі проти київського «Динамо» та донецького «Шахтаря».
— Яка команда була кращою: «Динамо» Лобановського чи «Шахтар» із Луческу?
— Це два різні континенти. Київ — це була машина, яка могла тебе не помітити, чи був взагалі пішохід, чи не було. Київ тебе зносив, а «Шахта» Луческу у будь-якому тебе обігравала. Там і там шансів майже не було.
Коли грав проти «Шахтаря», завжди намагався відзначитись. Думав, може все-таки заберуть до себе. (Посміхається).
— Хто був складнішим для воротаря: Шевченко чи Ребров?
— Ребруха неприємним був. Сергій Станіславович міг з дальньої дистанції тишком-нишком лупнути в «дев’ять». Все робив за рахунок індивідуальних якостей.
А Шевченко був фартовим. Він просто опинявся там, де треба. Йому й не треба було сильно бити. У цьому й була складність. Знав Андрій Миколайович, де сховатися, де відкритись. «Золотий м’яч» у нього не дарма.
Ваня Гецко (113 ігор у вищій українській лізі, 5 ігор за збірну, — прим. ред.), наприклад, був «машиною», зносив усіх. А Андрій Миколайович був інтелектуальним: міг відскочити від захисника і в куточку ніжку підставити.
Не подобався мені Селя (Євген Селезньов), як воротареві, ясна річ. Таке неприємне. Він міг бігти, падати, бити. Ноги вставляв, до останнього боровся.
Вася Сачко (68 голів + 23 асисти в УПЛ, — прим. ред.) вічно то голову, то ногу свою кострубату підставить, і м’яч кудись залетить.
— Вам яка збірна більше подобається: Шевченка чи Реброва?
— Європейську ментальність привніс до нас Шевченко. Кожен міг потрапити до збірної. Він розкріпачив гравців, допоміг кожному почуватися на топ-рівні.
Антон Терехов
До речі, на той час Європа жила іншим життям, наприклад у Лндоні будували метро, перші станції відкрилися в 1863 році.
Тобто : рабство у москалів-андрофагів , і комфортнний загальнльно доступний грамадський транспорт!? І насьогодні прірва не зменшилась.
Боже, Україну збережи від мишебратьєв.