«Усім футбольним людям було зрозуміло, що треба грати від оборони», — експерт виправдав тактику Реброва в матчі з Бельгією

Колишній український нападник Сергій Чуйченко поділився своїми враженнями від матчу-відповіді між збірними Бельгії та України (3:0) у плей-офф Ліги націй за право виступати в Дивізіоні «А» цього турніру.

— Відразу ж стало видно, що наші футболісти грають від оборони, розраховуючи на контратаки. Однак у першому таймі в контратаках у збірної України нічого не складалося. Кілька разів хоч і виходили в зону, але кінцівка жодного ефекту не мала. Одного разу Зінченко намагався загрожувати воротам ударом з-за меж штрафного майданчика, однак м’яч пройшов поруч зі штангою. Причому, ця перша спроба домогтися успіху припала аж на 27-му хвилину.

Якщо ж говорити про події першої половини зустрічі загалом, то вже тоді відсоткове співвідношення володіння м’ячем засвідчило повну перевагу бельгійців. Я думаю, що тренерська настанова передбачала щільну гру в обороні та можливість шукати свій шанс у контратаках. Так от, уже в першому таймі справдилися мої припущення, що гра нашої збірної будуватиметься саме таким чином. Бельгійці ж з перших хвилин вели облогу воріт Андрія Луніна, і зрозуміти їх можна — в основний час їм потрібно було забивати не один, а як мінімум два м’ячі.

Але якщо в першій половині гри футболісти збірної України впоралися з обороною своїх воріт, то в другій зробити це не вдалося. Своєю майстерністю бельгійці довели справу до потрібного рахунку. Спочатку Де Кейпер виграв верхову дуель у Циганкова, віддав м’яч на Доку, а той відпасував його назад. Після цього Де Кейпер дотепно пробив у дальній кут воріт низом, відкривши рахунок. А потім відзначався вже Лукаку, який забив двічі.

У ситуації з першим взяттям воріт Сваток не встиг його закрити, і нападник здорово виконав удар, пробивши в падінні зльоту в найнижчий кут. Подібні м’ячі для воротарів вважаються дуже важкими. Другий гол Лукаку припав у той самий кут воріт, але вже після потужного «пострілу» з меж штрафного майданчика. Усі ці події вклалися в останні двадцять хвилин матчу, і цей факт ще більше підкреслює прикрість поразки. Виходить, могли гідно протистояти супернику понад одну годину, але...

— Чого не вистачило нашій національній команді, щоб радість від першого матчу перенести й на другий?

— Усім футбольним людям було зрозуміло, що після 3:1 у Мурсії варто було на виїзді грати від оборони. Наші так і грали, адже натиск бельгійців був потужний і безперервний. Вони у володінні м’ячем значно перевершили українську збірну, та й узагалі вважалися фаворитом матчу. На жаль, підопічним Реброва не вдалося провести продуктивну контратаку і відзначитися хоча б одним голом. Майже весь ігровий час наші футболісти переважно оборонялися. За всю гру було лише якихось три моменти, щоб здійснити вихід з оборони в атаку. Однак не вийшло.

— Дехто з фахівців вважає, що українцям, можливо, варто було застосувати іншу тактику...

— Я все ж таки вважаю, що тактика, обрана на другий матч тренерським штабом, була правильною. Перевага у два голи, звісно ж, давала змогу почуватися впевненіше, однак вийшло так, що довелося згадати відому фразу: «Команда грає так, як дозволяє їй суперник». У Генці був якраз той випадок, коли суперник не дозволяв грати. Утім, дивуватися нічого: збірна Бельгії — команда, яка завжди вважається провідною, однією з найкращих у європейському футболі. Зараз у ній відбувається зміна поколінь, та й тренер змінився. А за таких умов іноді й трапляються збої, як це було в Мурсії.

— У першій зустрічі між українцями та бельгійцями у складі останніх не було Доку. Однак у другій цей футболіст був чи не найактивнішим серед «Червоних дияволів» і тримав у напрузі всю оборону збірної України.

— Чудовий футболіст, що й казати! Він дуже швидконогий, мобільний, вибуховий. Доку чимось нагадує мені нашого Мудрика. Щоправда, в українця інший стиль. А ось бельгієць дуже різкий, миттєво зміщується то вліво, то вправо. За рахунок своєї стартової швидкості Доку легко обігрує «один в один» будь-якого суперника. Ефективно опікати цього верткого гравця одній людині не під силу — потрібно як мінімум двоє. Вважаю, що він багато в чому «робив погоду» в грі збірної Бельгії.

В’ячеслав Кульчицький