Відомий експерт Олег Федорчук прокоментував вибір головного тренера молодіжної збірної України Унаї Мельгоси щодо заявки на Євро-2025 (U-21).
— Мельгоса сформував остаточну заявку з 23 гравців, які поїдуть у складі молодіжної збірної України на Євро-2025 (U-21). Іспанський фахівець з попередньої заявки «відчепив» Дідика, Варфоломєєва та Крушинського. Наскільки доцільним було це рішення, адже той-таки Крушинський протягом сезону демонстрував дуже непогану гру в складі «Полісся».
— Думаю, що є два чинники, які можуть переважити навіть хорошу ігрову форму гравця. Перший — універсалізм, а другий — інтегрованість у команду та розуміння партнерів, наявність хімії між футболістами. Особливо це стосується гравців центральної зони. Також важить і психологічний чинник: наскільки гравець готовий до виступу на такому турнірі, який триває не декілька днів. А ще плюс час на підготовку до змагань на зборах.
Наприклад, Крушинський грав у Мельгоси лише в товариських матчах. Дідик теж не мав постійної ігрової практики в молодіжній збірній. Тому тренер зробив свій вибір на перевірених ним гравців — це прогнозовано.
— До збірної приєднався Ярмолюк. До останнього часу було незрозуміло, чи відпустить його «Брентфорд» на турнір, враховуючи стан здоров’я гравця, але, на щастя, Єгор все-таки поїде на Євро-2025 (U-21). Це, певно, головне підсилення для молодіжної збірної?
— Ярмолюк — це дуже значна постать для молодіжної збірної. Він увірвався у склад національної команди, дуже непогано дебютував. У Єгора вже є статус гравця національної збірної та виконавця, що він стабільно грає в найсильнішому чемпіонаті світу — англійській Прем’єр-лізі. Який вигляд матиме тренер, якщо він не викличе такого гравця, якщо той здоровий? Ярмолюк має дуже хороші перспективи, успішно грає як на оборону, так і на атаку.
— Продовжуючи тему першого питання. Можна сказати, що Мельгоса не викликав до «молодіжки» Максима Хланя («Лехія», Польща) та Дениса Кузика («Кривбас»), які провели дуже непоганий сезон у складі своїх клубів, а зробив вибір на користь Максима Брагару («Динамо») та Іллі Крупського («Ворскла») саме через більшу зіграність та інтегрованість останніх в його команду? Той-таки Брагару ж не мав багато ігрової практики в «Динамо», а Крупський непереконливо виглядав у другій частині сезону.
— Питання до заявки завжди будуть, що у фахівців, що у журналістів. Ми з тобою говорили перед Євро-2024 про те, наскільки доцільно було викликати в національну збірну вікових Сидорчука, Степаненка, Ярмоленка. Хоча той-таки Ярмоленко своєю грою за «Динамо» в цьому сезоні підтвердив свій клас, попри поважний футбольний вік. Він ще мав сили. А Степаненко і Сидорчук? Це як свого часу в збірну возили Тимощука в ролі валізи.
Тренери люблять грати в мікроклімат, вважають, що присутність таких гравців дасть своїй команді більше сили. Але це не завжди працює, треба бути відвертим. Згадай, як Каріма Бензема — топового гравця — свого часу не викликали в збірну Франції через скандал.
Дуже рідно футболісти грають за збірну краще, ніж в клубі. У нас є такий — Роман Яремчук. Він може посередньо грати в клубі, але за збірну завжди віддається на всі 100%, приносить користь команді. З Європи — це Джердан Шакірі. Я тобі вже казав, що вважаю Яремчука нашим Шакірі. (Посміхається).
— Який підсумок можна зробити щодо цієї заявки на Євро-2025 (U-21)?
— У кожного тренера свій підхід, повторюся. Все покаже тільки результат. Про всі питання стосовно заявки забудуть, якщо команда досягне успіху на чемпіонаті Європи.
Владислав Лютостанський