Продовжую знайомити з воротарями київського «Динамо». Моя розповідь про Віктора Чанова.
Народився 21 липня 1959 року в Донецьку. Заслужений майстер спорту. Грав у донецькому «Шахтарі» (1971−1981), «Динамо» (Київ) — 1982−1990, «Маккабі» (Ізраїль, Хайфа) — 1990−1994, «Борисфені» (Бориспіль) — 1994. У чемпіонатах колишнього союзу провів 264 матчі, 202 за «Динамо».
Триразовий чемпіон СРСР, нагороджений трьома срібними медалями, п’ятиразовий володар Кубка союзу (раз — у «Шахтарі»).
У складі «Маккабі» чемпіон і дворазовий володар Кубка Ізраїлю.
Учасник чемпіонатів світу 1986 і 1990 років. Віцечемпіон Європи-1988. У збірній СРСР зіграв 21 поєдинок.
Найкращий воротар СРСР-1986. Володар Кубка кубків-1986.
Віктор — представник знаменитої династії Чанових. Батько, Віктор Гаврилович, успішно захищав ворота ЦСКА (у роки тріумфу клубу). Старший брат — В’ячеслав — грав у воротах московського «Торпедо».
1982 року Валерій Васильович Лобановський запросив талановитого донеччанина в «Динамо». Великому тренеру Чанов-молодший одразу сподобався. Не знаючи втоми, він працював на тренуваннях. І після занять регулярно залишався залишався у воротах, відбиваючи потужні удари Леоніда Буряка, Володимира Безсонова, Олега Блохіна, Анатолія Дем’яненка, Андрія Баля.
Пам’ятним для динамівського воротаря став 1986 рік. 2 травня, коли поруч із Києвом палав Чорнобиль, Віктор Чанов у французькому Ліоні (на стадіоні «Жерлан») разом із партнерами по команді у фіналі Кубка кубків грав з іспанським клубом «Атлетіко» (Мадрид). Воротар киян діяв бездоганно — не пропустив. А його колеги забили французам три м’ячі — Олександр Заваров (6 хвилина), Олег Блохін (84) і Вадим Євтушенко (87). Перемога киян — 3:0.
У тому матчі динамівці грали в такому складі: Віктор Чанов, Володимир Безсонов, Сергій Балтача (Андрій Баль, 38), Сергій Кузнєцов, Анатолій Дем’яненко, Василь Рац, Павло Яковенко, Іван Яремчук, Олександр Заваров (Вадим Євтушенко, 70), Ігор Бєланов, Олег Блохін.
Незабаром на ЧС-1986 у Мексиці у складі збірної СРСР, яку очолював Валерій Лобановський, було 12 київських динамівців. Серед них — Віктор Чанов. За підсумками сезону він став найкращим воротарем країни, завоювавши приз журналу «Огонек».
Після закінчення виступів у «Динамо» Чанов кілька років грав в Ізраїлі, де був улюбленцем уболівальників.
Якось запитав у Віктора — який він у житті?
— Не скандальний, пунктуальний. Ніколи не спізнююся. Я — людина слова, якщо пообіцяв, то обов’язково зроблю. Ціную справжню дружбу, готовий розділити з друзями і радість, і горе. Ці якості прищепили мені улюблені батьки. А моє життя — футбол.
... Незвичайний епізод із біографії великого майстра і мужньої людини трапився 1984 року. На тренуванні Віктор зламав руку. Лікарі не відразу поставили правильний діагноз. Вирішили, що розтягнуто сухожилля. Ось і захищав він динамівські ворота з червня по листопад зі зламаною рукою, терплячи біль.
У звичайному житті Віктор Вікторович був прекрасним чоловіком, турботливим батьком, вдячним сином.
Чанов шанобливо ставився до вболівальників, а вони протягом багатьох років щиро любили його, завжди оплесками нагороджували кожну вдалу його дію.
На жаль, Віктор Чанов рано пішов із життя. Біда трапилася 8 лютого 2017 року, коли йому було лише 57 років. Похований він у Києві, на Байковому кладовищі, поряд із багатьма футболістами-динамівцями.
Олександр ЛИПЕНКО для Dynamo.kiev.ua