Вчора, 10 жовтня, збірна України провела свій черговий матч у відбірному турнірі ЧС-2026. У Рейк’явіку «синьо-жовті» обіграли команду Ісландії з рахунком 5:3. Враженнями від цього поєдинку поділився колишній тренер нашої національної команди Мирон Маркевич.
— Мироне Богдановичу, у чому головна причина перемоги збірної України над Ісландією?
— Настрій. Зараз якраз було видно, що команда хоче перемогти, а не так, як це було в попередніх матчах. Це був важливий матч зі стратегічної точки зору. Це була боротьба за друге місце. Перемогти головного конкурента дорого коштує. Це найбільший позитив вчорашнього вечора.
Три очки є три очки, але потрібно постаратися не робити стільки помилок в обороні. Добре, що Ісландія ще більше помилялася біля своїх воріт.
— Ви зі своїми командами намагалися грати першим номером, показувати красивий футбол, тому для вас який рахунок краще, наприклад, 2:0 чи 5:3?
— Зрозуміло, що для вболівальників краще, коли забивається багато голів (посміхається). Але тренерам такі гойдалки навряд чи подобаються. Все могло обернутися по-різному. Повторюся, необхідно більш надійно діяти в обороні, тому що дуже легко даємо забивати супернику.
— Після того, як рахунок став 3:3, ви не рознервувалися?
— Я тренер, і в таких ситуаціях бував, тому сприйняв це більш спокійно. Розслабилися, іншого пояснення тому, що ми пропустили два м’ячі і дали наздогнати себе опоненту, я не знаходжу.
— Тоді ви вірили в перемогу?
— Так. Збірна України хоч і пропустила, але грала з вогником. Я був упевнений, що моменти для взяття воріт будуть, господарі цьому посприяють (посміхається).
— Незважаючи на дощ під час матчу, наші нападники вийшли «сухими» з гри. Що ви скажете про гру Ваната і Довбика?
— Так, Ванат не забив, але мені сподобався його рух, він виконав чимало чорнової роботи. І, врешті-решт, це принесло команді результат. Захисники Ісландії і так не вражали, а тут ще набігалися за нашими форвардами. Тому їхня концентрація у відповідальних моментах залишала бажати кращого. Довбик також своїми діями змушував оборону противника працювати на максимумі. І голи наших опорних півзахисників стали підтвердженням того, що ісландці були дуже втомленими.
— Хто для вас став найкращим гравцем цього поєдинку?
— Я б відзначив Руслана Малиновського, який повернувся до збірної і забив відразу два м’ячі, а також Віталія Миколенка, який крім гольової передачі проробив колосальний обсяг роботи на фланзі. Відразу видно англійську школу (посміхається).
— Чи був у складі збірної України футболіст, який вас розчарував?
— Я не буду називати прізвищ, а просто скажу про не найкращу гру команди в обороні. Треба бути більш уважними.
— З Азербайджаном ви чекаєте тільки на впевнену перемоги «синьо-жовтих»?
— Потрібно виграти і все. Зараз все в наших руках.
— Але у нас є ці проблеми, коли перший матч у спарці ми видаємо на ура, а в другому мучимося...
— Напевно, головний тренер зробить ротацію, особливо в середині поля. Є свіжі футболісти, тому потрібно, щоб темп гри був високим, тільки так ми зможемо досягти максимального результату.
Сергій Бойченко
Це як що по грі
Турбує те, що наші гравці забувають про елементарне.
Конопля міг вибити м’яч у напрямку Ваната, але незрозуміло з якого переляку зробив діагональ на Малиновського. Як правило, такі передачі або перехоплюють, або вдало грають у відборі під час прийому м’яча.
Миколенко на останніх хвилинах вкидав м’яча з ауту і почав щось вигадувати, внаслідок чого м’ячем заволодів суперник. Чому б на вкинути м’яча на ногу партнеру, щоб той зльоту вибив його якнайдалі? Де тут англійська школа?!