Колишній воротар київського «Динамо» Володимир Циткін поділився враженнями про два останні матчі збірної України у відбірковому турнірі ЧС-2026 — проти Ісландії (5:3) та Азербайджану (2:1).
— У цих матчах було багато нелогічного. Хто, наприклад, очікував від українців такої неймовірної реалізації в Рейк’явіку, коли майже всі удари в площину завершилися взяттям воріт? Передбачав хтось, що в Кракові з азербайджанцями буде так важко? Адже ті вважалися явними аутсайдерами.
— Тоді чим ви можете пояснити такі перепади в цих протистояннях?
— У нашої збірної ще немає того запасу майстерності, який дозволяв би на класі брати гору над збірними на зразок ісландської та азербайджанської. Тому й такими важкими виявилися ці перемоги.
Знаєте, зловив себе на тому, що було б значно гірше, якби в Кракові азербайджанці зрівняли рахунок у другій таймі, а не перед самою перервою. Адже у підопічних Сергія Реброва було час оправитися, отримати необхідні вказівки, що робити далі. І, вийшовши зарядженими на боротьбу, номінальні господарі все-таки схилили чашу ваг на свою сторону.
— Якщо у цих матчах було багато нелогічного, хіба це не вплинуло на підсумкові результати?
— Впевнений, що у кожної збірної буде своя точка зору. Я вважаю, що українці все ж були ближчими до перемоги, ніж суперники, аби врятуватися від поразки. Хоча в грі й у переможців були невдалі відрізки, бракувало неприємних помилок. Згадаймо хоча б перший гол, пропущений воротарем Анатолієм Трубінимом у Рейк’явіку.
Важливо, що ці поєдинки були дуже інформативними для наставника Сергія Реброва та його помічників. Тепер бажано продуктивно попрацювати над допущеними промахами. Це важливо, адже 16 листопада з тими ж ісландцями ще маємо зіграти. Не виключено, що саме в цьому матчі вирішиться доля другого місця в групі, що дозволить продовжити боротьбу за путівку на ЧС-2026 у раунді плей-офф.
— А до кого з українців у вас найменше претензій?
— До півзахисника «Дженоа» Руслана Малиновського. Колись мені довелося входити до тренерського штабу юніорської збірної України, за яку виступав вихованець «Шахтаря». Вже тоді він відрізнявся високим футбольним інтелектом, працездатністю, нестандартними діями. Це і допомагало йому прогресувати. Що ж до звітних поєдинків, Малиновський повернувся в стрій після серйозної травми дуже вчасно. Він впевнено взяв на себе роль лідера. Респект.
— Ви вище натякали, що інтрига в нашій групі зникне лише після матчу 16 листопада з ісландцями. Кого віддаєте перевагу?
— Ще рано робити будь-які прогнози. Багато що залежатиме від того, чи зможуть суперники виставити бойові склади, зокрема, дуже хочеться, щоб якнайшвидше покинули лазарет наші Олександр Зінченко, Георгій Судаков, Віктор Циганков, Роман Яремчук, що зробить гострішою конкуренцію за місце у старті. Також слід врахувати, що в ісландців ще чекає дальня дорога в Азербайджан, і це може позначитися на їх фізичному стані. І, нарешті, а що якщо українці не програють Франції, а в Баку переможуть господарі? Повторюю, у футболі часто бракує логіки.
Андрій Писаренко
скоро увидим.
Проблема ж не лише у відсутності цих гравців.
Проблема у захисті - гра з Азрбайджаном знову це показала.
А хто в нас забиває у ворота суперника?
Нападники у нас ,якісь трішечки, не дуже нападають...
Так, що бали у грі з Францією – взяти можна, якщо французи просто вирішать, що все вже три бали у них у кишені.
У футболі дива - кругом і поряд! Все може бути.
Але ось сподіватися просто на диво – цього обмаль!
Потрібне бажання, терпіння, хороша фізична підготовка, майстерність, швидкість, спортивне нахабство і трішки везіння! Тренерска задумка потрібна.
А чекати дива, що якщо раптом ... собі дорожче вийде!