Денис Олійник: «Я б себе не поважав і вважав би сцикуном, якщо б не повернувся в Україну»

Колишній півзахисник національної збірної України та ряду українських клубів Денис Олійник прокоментував своє призначення асистентом головного тренера другої команди фінського клубу СІК.

— Денисе, як у вас з’явився варіант із СІК?

— У мене гарні відносини з президентом клубу. Багато співробітників працюють тут ще з часів моєї ігрової кар’єри. Коли я повертався в Україну в липні 2022 року, то у мене був діючий контракт із СІК, але я наполягав, щоб мене відпустили на батьківщину і президент пішов мені на зустріч. У моєму контракті була прописана опція, що після завершення кар’єри я буду працювати тренером в клубі.

Коли я отримав тренерську ліцензію А, на початку вересня, то зв’язався із президентом, ми все обговорили і я приступив до тренерської роботи в СІК.

— Розкажіть про ваші обов’язки в СІК.

— Я асистент головного тренера в другій команді і головний тренер в третій, де виступають хлопці 15−16 років. Сьогодні я вже встиг провести перше тренування, мені все подобається.

— У яких дивізіонах виступають команди СІК?

— Перша команда СІК зараз виступає в елітному дивізіоні і веде боротьбу за чемпіонство, друга команда грає в Першій лізі і третя — в Другій.

В другій команді виступають хлопці віком до 23-х років, але основна маса гравців — це 16−18 років. Талановитої молоді, яка скоро підсилить першу команду, дуже багато.

— Хто головний тренер другої команди, у якого ви асистент?

— Відомий португальський фахівець Паулу Лопеш, який багато років був воротарем Бенфіки, а потім працював у структурі клубу.

— На якій мові ви спілкуєтеся з Лопешом і гравцями?

— На англійській. Всі тренування у нас проходять на англійській. Відсотків 50 першої команди СІК — це іноземці. До того ж всі фіни розуміють англійську, у школі її вивченню дуже багато приділяють уваги.

— Окрім вас, у структурі СІК та Академії немає українців?

— На даному етапі немає.

— Щоб тренувати першу команду, вам потрібна ліцензія Pro. Коли будете йти навчатись на неї?

— З ліцензією А я можу тренувати другу і третю команду та бути помічником головного тренера у першій. Щоб поступити на Pro, мені треба рік пропрацювати, але я обов’язково вивчусь, бо бачу себе тільки в ролі тренера. Менеджерська робота мені не цікава.

— Яка в СІК інфраструктура?

— Клуб постійно розвивається. З того часу, коли я тут грав, покращення помітні. Компанія власника СІК побудувала сучасний чисто футбольний стадіон на шість тисяч місць з двома ресторанами і кріслами «Мерседес» у віп-ложі. Перша і друга команда на ньому тренуються. На арені штучне покриття, яке міняється кожні 4−5 років. Гравці після тренування харчуються в ресторані стадіону.

Також є свій манеж, де команди тренуються взимку. Тож інфраструктура дуже хороша, все робиться для дітей. У Фінляндії добре розвивається юнацький футбол. Що казати, якщо у такому невеличкому місті як Сейняйокі є дуже багато тренувальних полів, де займаються діти.

— Якщо порівняти інфраструктуру СІК з українськими клубами, то на який вона схожа?

— Важко сказати, тому що майже у всіх українських клубів є база, де команди заїжджають перед грою, тренуються. У Фінляндії такого немає. Команди базуються на стадіоні, де є тренажерний зал і все необхідне, а взимку — в манежі. За день до гри ніхто не збирається в готелі, гравці одразу приїжджають на матч. У Нідерландах було так само.

Якщо порівнювати стадіони, то наша арена чимось схожа на «Лівий берег», але у СІК вона більша і якісніша, там є ресторани і ВІП-ложа.

— Хто із першої команди СІК міг би підсилити українські клуби?

— У СІК є багато якісних футболістів, які б могли заграти в УПЛ. Відзначу Каспера Пааненена, який забив 16 голів в чемпіонаті. Він був у структурі «Болоньї», а зараз проводить дуже сильний сезон у Фінляндії. Також є досвідчений Расмус Карьялайнен, який пограв у Нідерландах. Аргентинець Валентин Гаск чудово грає у центрі поля.

— Футболісти, яких ви назвали, могли б заграти у «Динамо» і «Шахтарі», середняках нашого чемпіонату чи аутсайдерах?

— Я думаю, вони могли б заграти у таких командах як «Кривбас», «Карпати», «Металіст 1925», ЛНЗ. Але тут треба знайти команду, яка буде підходити за стилем гри, а не просто гадати.

— Де ви проживаєте у Фінляндії?

— У мене є у Фінляндії квартира ще з часів ігрової кар’єри, я сплачую за неї іпотеку. Мої діти проживали у Фінляндії разом з моєю мамою, тільки донька півроку жила зі мною в Україні. Тож я повернувся у свою квартиру.

— Як ви, до речі, виїхали з України?

— У мене троє дітей і оформлена відстрочка згідно чинного законодавства. Я ж не побоявся під час війни повернутися в Україну і зробив для цього все можливе, незважаючи на чинний контракт із СІК. Я б себе не поважав і вважав би сцикуном, якщо б не повернувся. У мене була мрія завершити ігрову кар’єру в Україні і я її здійснив.

— Чи не надходили вам пропозиції з України щодо роботи тренером?

— Були лише розмови, але без конкретики. Деякі варіанти були не цікаві мені. Розкривати назви клубів я не бачу сенсу.

— Наостанок спитаю вас про УПЛ. Хто із команд вам подобається зараз по грі, спробуйте спрогнозувати чемпіона?

— Зараз дуже важко давати якусь оцінку, очки втрачають всі і стабільності ні в кого немає. «Динамо» трошки загальмувало, «Полісся» навпаки набирає і я впевнений, що житомирська команда буде й надалі прогресувати.

Я був в «Олександрії» чотири місяці на стажуванні в Ротаня і знаю, які принципи гри у його тренерського штабу. Щоб втілити їх у життя потрібен час, але я впевнений, що «Полісся» буде грати у класний футбол. ЛНЗ в останніх турах показує якісний футбол, грають один в один, агресивно, фізично дуже сильно готові і проти них важко грати.

«Шахтар» завжди грав першим номером, у них дуже багато якісних, технічних футболістів. По глибині складу вони переважають всіх в Україні. Я думаю, що за чемпіонство будуть боротися «Шахтар», «Динамо» і «Полісся».

— За кого ви будете вболівати?

— Я буду вболівати за «Полісся», «Динамо» і ЛНЗ. Я вихованець «Динамо», був у їхній структурі вісім років, і завжди за них. А у Ротаня я стажувався в «Олександрії» і у мене склалися дружні відносини зі всім тренерським штабом, тому їх також підтримую і впевнений, що у них все вийде у «Поліссі». Також я хочу, щоб ЛНЗ провів хороший сезон і поборовся за медалі. Я грав у черкаській команді і знаю, наскільки сильно керівники люблять футбол та як багато роблять для команди.

Андрій Піскун