Півзахисник київського «Динамо» Андрій Ярмоленко в етері UPL.TV прокоментував перемогу над «Шахтарем» у 1/8 фіналу Кубка України.
— Андрію, що принесло перемогу «Динамо»?
— В першу чергу, терпіння і віра один в одного, адже по першому тайму нам було дуже важко. «Шахтар» володів м’ячем і мав повну перевагу. Ми розуміли, що нам треба терпіти, бо вони не зможуть в такому темпі проводити всю зустріч. Вірили, що у нас буде свій момент, який треба буде реалізувати. Що і сталося. І нам вдалося після цього перехопити ініціативу.
— Але це сталося вже після того, як ви спершу пропустили...
— Так завжди буває. Ми десь грали обережно, адже розуміли, що це кубковий матч і права на помилку немає. Пропустивши, ми пішли вперед, бо втрачати вже було нічого.
— Чи думали про те, що це міг бути ваш останній кубковий матч в кар’єрі?
— Ні, я про це думав. Як буде — так і буде. Намагаюсь працювати на тренуваннях і бути чесним самим перед собою. Якщо б ми і вилетіли, я б міг дивитися на себе в дзеркало спокійно.
— Що сталося у роздягальні у перерві? Ми побачили у другому таймі зовсім інше «Динамо».
— Нападаючий — завжди залежний гравець. Коли команда постійно лише обороняється, просто немає сил, щоб вибігти в контратаку. Трохи змістили гру у другому таймі і перейшли на половину поля «Шахтаря». Треба чекати свій момент. У нападника така доля, що можна простояти 90 хвилин без м’яча, але потім за хвилину вчасно підставити ногу.
— Чи подобається вам позиція форварда?
— Позиція нападника для мене не нова. Я починав грати нападником, потім кілька ігор грав форвардом у збірній. Також в Англії у «Вест Хемі» Мойєс мене використовував як форварда. З досвідом ти розумієш, як потрібно діяти.
— За дві хвилини до свого голу ви просили про заміну?
— Так, я показав тренерам, щоб мене незабаром міняли, тому що я розумів, що вже «наївся». Мені було важко і я чесно сказав про це. На заміні сиділи свіжі хлопці, які вийдуть і зіграють не гірше за мене. Я не хочу хаважати команді.
Все ж таки ставка Шовковського на Ярмоленка зіграла. Перш за все в мотиваційному сенсі в другому таймі. Але й в ігровому також, бо Ярмола вдруге відзначається в другому матчі поспіль не на рідній позиції. Красень, звичайно!
Ps : у свій час Балтача, починав, як чудовий форвард, але ВВ Лобановський, з метою підвищення надійності оборони. довірив захист.
Відчувала підла душа, що Ярмоленко може зіграти вирішальну роль в матчі!
Браво,Ярмоленко!
ребята молодцы!
в кои-то веки жена смотрела со мной не отходя ни на минуту)
спасибо парни за победу)
"лидер"
"капитан"
"играюший тренер"
просто "хлопчик з 130 км" - "буратІно"
який виріс у Майстра, та сьогодні він Совість та Душа Команди...
дай Боже йому наснаги та здоров'я "витягти" команду в Цьому сезоні.