Відомий білоруський тренер Олег Дулуб розповів, що він думає про футбол, який продемонструвала збірна України в недавньому матчі відбіркового турніру ЧС-2026 проти Франції (0:4), та дав оцінку діям кожного з гравців «синьо-жовтих» в цьому поєдинку.
— Олеже Анатолійовичу, давайте аналіз матчу в Парижі розпочнемо зі стартового складу. Все-таки Ребров вирішив поберегти основних гравців національної команди на поєдинок з Ісландією.
— Тактичне розташування можна було вгадати насправді. За ходом гри, якщо дивитися як вона розвивалася, то можна сказати, що це загалом був правильний вибір. Єдине, можливо, замість 3−5−2 слід було спробувати 3−4−2−1. Чому? Бо 3−5−2 вважається однією з найбільш енергозатратних систем гри, яка вимагає дуже хорошої фізичної підготовки гравців, а також якісної взаємодії між гравцями (особливо в позиціях центрального та крайнього захисників), а також здатність грати на контратаках — це те, що і не вийшло в першому таймі.
Щодо вибору гравців на матч з Францією, то я був здивований. Але, враховуючи стратегічне становище збірної України зараз в групі, то це цілком може виявитися виправданим рішенням — якщо команда в останньому турі переможе Ісландію. Але як не крути 0:4 — це дуже багато.
— Мені особисто сподобалася наша гра в обороні у першому таймі. Було помітно, що гравці діяли компактно, постійно переміщалися, страхували один одного, діяли з самовіддачею. Що сталося у другому таймі? Невже той епізод з пенальті Михавка і голом Мбаппе призвів до того, що збірна просто посипалася?
— Повторюся, що 3−5−2 — це дуже енергозатратна система. Не можу сказати, що крайні захисники дуже добре взаємодіяли з центральними захисниками. Є питання і по роботі трійки опорників, як такого трикутника. Так, збірна оборонялася компактно, але всі удари Франція завдавала з центральної зони. Після ударів Мбаппе та Барколя команду рятували лише сейви Трубіни.
Велика проблема, навіть у першому таймі, це зона між Михавком та Михайліченком. Туди входив Олісе й створював моменти. Поки були сили, то ще більш менш непогано захищалися.
Пенальті Михавка? Це чисто ігровий епізод. Потім 0:1 — і це вплинуло на загальний стан команди. З 70 хвилини Франція перебудувалася в середній блок і відразу з’явився простір за спинами, а після переходу на чотири захисника у збірної України, то виникало дуже багато вільного місця за спинами тих самих опорних півзахисників. Поєднання Шапаренко-Назарина — це не опорні півзахисники для відбору м’яча. Коли вийшов Волошин, тиск на їхню зону ще збільшився.
— Дуже просто французи забивали свої наступні голи. Якщо другий гол — це помилка Ярмолюка під пресингом, то третій і четвертий м’ячі забивалися взагалі без солідної протидії з нашого боку.
— Одна команда була вже на куражі, а інша розуміла, що готується до наступного матчу — ключового у всьому відборі. Це вже різний настрій, різний підхід до гри. Однак тут не можна не згадати про момент, який міг докорінно змінити весь хід гри.
— Непризначений пенальті у ворота Франції?
— Якби арбітр призначив пенальті, який був на розгляд судді, то гра могла б піти зовсім за іншим сценарієм. Було помітно, що можливість призначення цього пенальті зупинила атакувальний порив збірної Франції. Я помітив, як на лавці занервував Дешам, як самі гравці збірної Франції були здивовані. Тим більше, коли головний арбітр йде дивитися VAR, то це у 90% зміна свого попереднього рішення. Цей пенальті міг стати одним з ключових моментів.
Анатолій Трубін — 7.0
— Французи завдали 25 ударів, з них дев’ять — це big chances. Удари Мбаппе і Барколя, які він парирував, дорогого коштували. Без такої гри Трубіна у воротах рахунок міг бути ще більшим.
Богдан Михайліченко — 6.0
— Йому прийшлося непросто, оскільки доводилося діяти проти найкращого гравця збірної Франції в цій грі — Олісе. Михайліченко було дуже важко якось йому протидіяти. Михавко не завжди ще й встигав страхувати Михайліченка, через що Богдан лишався дуже часто у ситуації один в один. Вся загроза французів по-суті йшла саме через цей фланг.
Тарас Михавко — 6.5
— Якби не цей пенальті, то його дебют можна було б назвати вдалим. Його вміння добре грати одразу на двох позиціях, особливо в стадії початку атаки, допомагали розпочинати вихід з оборони. Михайліченко за таких умов піднімався дуже високо, а Яремчук і Гуцуляк вже могли спокійно грати по центральних захисниках. Єдина помарка Михавка — це епізод з пенальті. Але саме це момент виявився роковим.
Олександр Сваток — 6.5
— Доволі непогано страхував своїх партнерів, особливо в першому таймі. Проте є один нюанс в його грі, який обмежував оборонний та атакувальний потенціал збірної України. Сваток дуже близько до себе притягував Забарного та Михавка. Він їх близько до себе розташовував і виходило так, що в обороні чи в атаці втрачався один гравець. Оскільки ті відстані, які зазвичай покриваються двома гравцями, у цьому випадку покривалися трьома.
Якщо говорити за єдиноборства, то дуже хороша гра в підстраховці. У першому таймі — це прохід Барколя в лицьову лінію, пас під себе, а в цій ситуації Сваток дуже добре прочитав епізод, як опорний півзахисник.
Ілля Забарний — 5.7
— Напевно, це найгірший матч Забарного за збірну. Проходили передачі за спину та і взагалі він не почував себе так комфортно, як при гри в два центральні захисники з Матвієнком. Можливо, саме нове поєднання гравців у захисті так вплинуло на нього. Загалом дуже слабкий матч у виконанні Іллі.
Олександр Караваєв — 5.7
— Багато браку. Саме під 3−5−2 Караваєв підходив, якщо брати його профайл. Єдине, що його взаємодія із Забарним залишала бажати кращого. Дуже багато проникаючих передач проходило саме в ці зони між ними.
Єгор Назарина — 6.0
— Неоднозначне враження від його гри. В першому таймі при дії трійки опорників Ярмолюк-Назарина-Очеретько була доволі непогана взаємодія від нього. Але коли вже з’явився Шапаренко, то стало зрозуміло, що його поєднання з Шаперенком — це зовсім не про гру на оборону. Можна сказати, що це була доволі посередня гра Назарини.
Єгор Ярмолюк — 6.5
— Дуже добре працював у відборі, чітка гра в позиції, хороше страхування партнерів. Молодий хлопець, 22 роки, але ось ця помилка під час другого голу в стадії початку атаки дуже дорого коштувала. Після другого голу вже гра закінчилася. Ось ця помилка, можна сказати, зіпсувала враження від його гри.
Олег Очеретько — 7.0
— Очеретько — найкращий гравець серед півзахисників. Він доволі непогано вписався у цю трійку опорних півзахисників. У першому таймі Олег намагався виконувати сміливі атакувальні проходи, намагаючись демонструвати бодай якусь контргру.
Олексій Гуцуляк — 6.0
— Більше запам’ятався діями на оборону. Особливих помилок Гуцуляк не припускався. Однак загалом нічого яскравого в цьому матчі від нього ми не побачили.
Роман Яремчук — 7.0
— Напевно, Яремчук, як Очеретько і Трубін, — один з найкращих гравців збірної України в цьому матчі. Роман непогано чіплявся за м’ячі, розганяв атаки, виконав великий обсяг оборонної роботи. Єдине, що загалом моментів у нього, як нападника, за весь матч по суті й не було. Але це питання не до нього, а до гравців, які мали б створювати ці гольові нагоди при контратаках.
— Кого із запасних гравців збірної України ви могли б відзначити?
— Я б відзначив Шапаренка, який замінив Очеретька. Коли Микола з’явився на полі, то мені здалося, що запрацювала трійка опорних півзахисників. Але коли Волошин вийшов замість Ярмолюка, то залишилося поєднання Шапаренка з Назариною — це не гравці для захисної гри в опорній зоні.
— Загалом за весь відбір Україна серйозно схибила лише одного разу, зігравши внічию з Азербайджаном. Чи можна вважати, що команда Реброва, як мінімум, не провалила цей відбір на ЧС-2026, навіть не дивлячись на результат матчу з Ісландією?
— Все з точністю навпаки. Саме результат гри з Ісландією буде визначальним в оцінці всього відбору для України. Розумієте, при такому розкладі, де дві чи три команди в групі приблизно однакового рівня, саме ігри з аутсайдером вирішують, хто буде вище в турнірній таблиці. Тільки результат матчу з Ісландією може дати чітку відповідь на питання: вдався відбір для збірної України чи ні.
— Що думаєте про вирішальний матч України з Ісландією?
— Я дивився матч Ісландії з Францією (2:2), бачив і гру ісландців проти Азербайджану (2:0). Можу сказати, що Ісландія має дуже добре тактично вибудовану команду. Особливо в першому таймі гри з Азербайджаном вони зіграли практично ідеально, якщо брати до уваги побудову гри. Те ж саме стосувалося і матчу з Україною в Ісландії. Будьмо відверті, в тій грі везіння було на боці збірної України. По ходу тієї гри все йшло, як мінімум, не до поразки ісландців. Значить, Україні було потрібно більше в тій грі, ніж Ісландії.
Тому вже через два дні побачимо, кому цього разу посміхнеться Фортуна, хто буде сильнішим. Сподіваюся, що Україні все ж вдасться провести вдалий матч з ісландцями і пройде далі по стадії плей-оф відбору на ЧС-2026. Відступати нікуди.
Владислав Лютостанський