Колишній гравець «Динамо» Сергій Коновалов розповів, як його побажання здійснилися в дуже неочікуваний спосіб.
— Що за історія була зі Стіною Плачу, що загадали бажання, що хотіли грати в «Арсеналі» й «Інтері»?
— Ми були на зборах в Ізраїлі. Ми приїхали в Єрусалим на екскурсію, в нас був вихідний. Ми вперше там були. Це, напевно, 1999 рік. Коли ти підходиш до самої стіни, там паперові кіпи вдягаєш на голову, підходиш — ну й просиш, що ти хочеш.
Я дивлюся: Віталік дуже довго виковирював, записка була на цілий лист. Ми зі сторони бачили, я думаю: «Блін, а ми що, гірше?» Я теж пішов, написав і забув про те, що написав. А потім уже пройшов час, коли закінчили грати…
— Так а що ви написали?
— Я ж повернувся з Кореї, думав, що «Динамо» буде в мене зараз трампліном у Європу. Я сумував, звичайно, я хотів повернутися в «Динамо». Думаю: «Зараз рік-два, Лігу чемпіонів виграємо».
І я пишу: «Хочу поїхати після "Динамо» в «Арсенал», в «Інтер». Були там і інші команди, але історія, я її вже так розвинув, тому що з плином часу, коли закінчили, ми сиділи компанією, щось пригадували, ці збори в Ізраїлі, в Єрусалимі.
І мене осенило: вже закінчили кар’єру футболістів. Я кажу: «Блін, так у мене все вийшло в житті». Я ж просив тоді: після «Динамо» поїхати, щоб я пограв в «Арсеналі» або в «Інтері» — і там, і там грав, тільки, блін, не уточнив, у якому «Арсеналі» і в якому «Інтері». Я пограв за «Арсенал» (Київ) та «Інтер» (Баку). А я ж хотів в «Арсенал» (Лондон) та «Інтер» (Мілан). Звідси висновок: треба уточнювати завжди.