Воротар житомирського «Полісся» Євген Волинець відповів на питання, пов’язані з київським «Динамо», вихованцем якого він є.
— Хто був вашим кумиром серед воротарів, коли ви були юнаком?
— Оскільки я з шести років займався у школі «Динамо», то можна так сказати, все життя дивився за грою Олександра Шовковського. Відтак, виділю його. Скільки я був у структурі «Динамо», весь час дивився на нього.
— Ваше професійне становлення відбувалося у київському «Динамо». Що ви відчуваєте, коли виходите на газон стадіону імені Лобановського?
— Звісно, що я з 6 до 23 років був у структурі клубу і мав мрію грати за основну команду «Динамо». Хотілося колись цей шанс отримати. Але я його не отримав і вважаю, що моя кар’єра дуже гарно складається. Зараз я знаходжуся у «Поліссі» і всі мої футбольні мрії повʼязані тільки з цим клубом.
— Багато воротарів, із якими я спілкувався, зізнаються, що видихнули з полегшенням, коли Владислав Ванат пішов з «Динамо» до «Жирони». А хто тепер найнебезпечніший нападник в УПЛ?
— Ванат — гарний нападник, вміє реалізовувати моменти. Можна сказати, що дуже небезпечний у штрафному майданчику. До нього якось завжди м’ячі відскакують і він перебуває там, де потрібно.
Зараз, якщо не брати до уваги гравців «Полісся», то назву Філа Будківського. Він проводить гарний сезон і дуже багато значить для «Зорі». Тому, мабуть виділю його. Він завжди тримав свій рівень досить високо. Філ зараз багато забиває і має велике значення для своєї команди сьогодні.
— У «Поліссі» тепер є багато людей із динамівським минулим: ви, Бущан, Брагару, Велетень, Андрієвський, Шепелєв, Хацкевич, Ротань... «Динамо» — суперник із зірочкою? Особливо на фоні того, що у чемпіонаті «Динамо» завдало вам болючої поразки (1:4)…
— На цьому ніхто не акцентує увагу. Можливо, це індивідуальні моменти. Хтось грав, хтось виховувався, хтось тренував… А загальнокомандного такого прям особливого настрою на «Динамо» немає. Звісно, це наш конкурент, хочеться виграти в них. Але тут настрій не відрізняється від налаштування на всі інші команди чемпіонату. Тому я би не виокремлював «Динамо» у цьому плані. Вони такі ж наші конкуренти, як і ЛНЗ, «Шахтар» або «Металіст 1925».
— А скажіть чесно: лідерство ЛНЗ за підсумками осінньої частини чемпіонату вас здивувало?
— Звісно, коли є «Шахтар» та «Динамо», чекаєш, що хтось із них буде лідером. Тому перша позиція ЛНЗ у цьому контексті, ясна річ, здивувало. Але якщо подивитися на осінню частину чемпіонату, то вони провели сильні півроку і абсолютно заслужено знаходяться на першому місці. У них, можливо, була лише одна провальна гра. А так, вони дуже рівно провели ці півроку, скористалися слабкими сторонами своїх суперників. Зараз у них дуже хороша команда, тому навесні буде цікаво з ними конкурувати.
— Минулого року ви отримали виклик до національної збірної України. Чи змінилося ваше уявлення про головну команду країни після того, як ви побували у її розташуванні?
— Це був такий приємний момент. В якійсь мірі я зараз більш впевнено виглядав. Бо коли отримав виклик вперше (у 2022 році), то тоді нікого особливо не знав. А зараз вже з більшістю гравців я знайомий. Звісно, що команда у порівнянні із попереднім викликом змінилася. І головний тренер змінився. Але головне, що ми зуміли досягти результату і у нас з’явився шанс потрапити на чемпіонат світу.
Данило Вереітін