Центральний захисник київського «Динамо» Тарас Михавко поділився емоціями після підписання нового контракту зі своїм клубом.
— Перш за все, традиційне запитання: які емоції відчуваєш і що для тебе означає перепідписання контракту та продовження співпраці з «Динамо»?
— Емоції, звичайно, чудові. Для мене велика честь продовжити контракт із таким великим клубом, як «Динамо» (Київ). Я дуже вдячний керівництву за довіру та можливість залишатися тут. Відчуваю лише позитив та щиру радість.
— Чи були якісь нюанси під час переговорів щодо нового контракту, або все пройшло швидко й без складних моментів?
— Ні, нічого складного не було. Під час відпустки я більше відпочивав та не зосереджувався на цих питаннях. Уже після повернення ми швидко все обговорили, домовилися та підписали контракт. Жодних недомовленостей не виникло — усе пройшло добре.
— За час перебування в «Динамо» ти вже встиг стати чемпіоном України. Напевно, про цілі на найближчі сезони питати не варто — лише найвищі?
— Так, звичайно. Лише найвищі цілі — перемоги, трофеї, чемпіонства. Хочеться вигравати все, у чому ми беремо участь. Для такого клубу, як «Динамо» (Київ), — це стандарт.
— Ти прийшов до «Динамо» у 2023 році ще зовсім молодим гравцем. У чому, на твою думку, ти найбільше додав за цей час?
— Думаю, перш за все я подорослішав та змужнів — як у житті, так і у футбольному плані. Коли приходив, відчувався перехід із юнацького футболу. Зараз стало більше впевненості та психологічної стійкості. У 19 років тиск відчувається не так сильно, як коли ти граєш за першу команду, та ще й у «Динамо» (Київ). Саме ці фактори, на мою думку, стали ключовими.
— З моменту переходу до «Динамо» ти щороку потрапляєш до різних рейтингів: найкращий молодий гравець, один із найперспективніших молодих захисників світу. Що для тебе значить таке визнання?
— Безумовно, це приємно. Але я намагаюся не зациклюватися на рейтингах та не надто вникати в них. Є куди рости й над чим працювати, і саме на цьому потрібно зосереджуватися. У футболі головне — командні дії та результат, а не індивідуальні відзнаки.
— Над якими аспектами гри ти вважаєш, що тобі потрібно працювати найбільше?
— Перш за все — над відповідальністю. З кожним місяцем, коли стаєш старшим, з’являється досвід, і ти маєш рости, вчитися на своїх помилках — як на тих, що вже були, так і на тих, які ще будуть. Потрібно постійно прогресувати та вдосконалюватися, і саме на цьому я роблю акцент.
— Наскільки підтримка тренерського штабу вплинула на твоє рішення продовжити контракт із «Динамо»?
— Багато залежить від того, як ти почуваєшся в команді. Але, чесно кажучи, як можна відмовитися від контракту, який пропонує «Динамо» (Київ)? Мені комфортно, я відчуваю довіру тренера та штабу, тому для мене все було очевидно. Працюємо далі.
— Чи очікував ти, що за такий короткий час від свого приходу до «Динамо» пройдеш шлях від перспективного молодого гравця до одного з основних футболістів команди?
— Якщо чесно, на такий стрімкий розвиток я не дуже розраховував, але це була моя мрія. Я завжди дякую Богу за шанс, який мені дали. Окрема подяка Олександру Володимировичу Шовковському: він залучив мене до зборів, повірив у мене, дав можливість проявити себе. Також завжди підтримували тренерський штаб та партнери по команді. Я не очікував такого різкого розвитку подій, але для мене це велика честь та гордість.
— І на завершення: що можеш пообіцяти вболівальникам «Динамо» після продовження контракту — і від себе особисто, і від команди?
— Насамперед — те, що ми будемо старатися завжди віддаватися на полі на максимум та радувати вболівальників перемогами. Ми розуміємо, за який клуб граємо. У «Динамо» лише перемога вважається позитивним результатом, тому будемо працювати, старатися й робити все можливе, щоб результат був лише позитивним.
А щодо слів Тараса.. Насамперед впали в око слова ''Але, чесно кажучи, як можна відмовитися від контракту, який пропонує «Динамо» (Київ)? Мені комфортно...''' Щось мені підказує, що в наших хлопців жодних сумнівів не виникає, при перепідписанні. Хороші гроші при мінімальних досягненнях. Де ще таке знайдеш?)
Отак і живемо. Перед кожним матчем (сезоном, чемпіонатом) б'ють себе в груди, як вони будуть старатись і ''іти далі'', при цьому постійно наголошуючи, що Динамо весь час грає тільки на перемогу. Що поставлені найвищі цілі, що будуть боротись за всі можливі титули. А на виході це просто бравурний марш. Хз, на кого це розраховано.