Головний тренер луганської «Зорі» Віктор Скрипник оцінив виступ своєї команди в першій частині поточного сезону.
— Як ви оціните виступ «Зорі» в першій половині УПЛ?
— Трохи недорахувалися очок. Дивлячись на турнірну таблицю, серія з 7 ігор без поразок дозволила нам залишатися в гонці за цікаві місця та набути впевненості. У тих матчах, де втрачали очки, м’яч просто не йшов у ворота, не реалізовували свої моменти. З таких дрібниць і складається результат. Ми не відбиваємось, намагаємося грати у футбол, відповідати вимогам УПЛ та бачити «Зорю» там, де вона по праву має бути.
Ми не можемо, клацнувши пальцями, почати боротись за топ-3. Команда намагається покращуватись. Підібрався склад із якісними виконавцями. Усі розуміють і хочуть досягати результату, але маємо те, що маємо. Мені дуже імпонує, що самі гравці гніваються на себе, розуміючи, що могли розраховувати на більше. Уся боротьба попереду. Ми намагатимемося бути конкурентними у другій половині УПЛ.
— Минулого сезону «Зоря» стала заручником ментального бар’єру. Як подолати цю «невидиму стелю»?
— Дивитись тільки на себе, а не шарахатись убік при виборі тактики. Одна справа, коли ти граєш із командами-лідерами, і зовсім інша — з клубами, що йдуть за ними. Потрібно поважати кожного суперника, дивитися на свою гру, а вже потім — на таблицю. Кожна гра — це новий виклик. Будь-яка команда може відібрати очки у кожного, чого нам хотілося б уникнути.
— «Зоря» в першій половині сезону чудово виглядала в очних дуелях із претендентами на єврокубки, де багато емоцій. Це грало вам у мінус потім?
— Тут сукупність факторів: глибина складу, якість циклу підготовки. Коли суперник після єврокубків приїжджає грати в УПЛ, а ти тиждень готувався — відстрілявся та пішло-поїхало. Повірте, на папері можна бути фаворитом скільки завгодно, але грати з «Шахтарем» чи «Динамо» так само важко, як з «Епіцентром» чи «Полтавою». Ми на це дивимося філософськи, розуміючи вболівальників, які чекають від «Зорі» крок уперед. Байдужих у моїй команді немає і не буде.
— Специфіка зимового передсезоння сильно відрізняється від роботи, яку ви виконували влітку?
— Влітку я тільки знайомився з новою для себе командою. З часом, сподіваюся, дізнався про кожного: хто чим дихає, як долає труднощі, які особливості характеру та ставлення до справи. Побачив гравців у різному настрої.
Зараз я вже розумію, як можу допомогти їм розкрити найкращі якості. Образно кажучи, після бійки заліковуємо рани та готуємось до бою. (Посміхається). Усі команди у нашому чемпіонаті вирішують свої завдання. «Зоря» завжди славилася тим, що її гравців називали «мужиками». Хочемо відповідати цьому прізвиську.
— Перед «Зорею» поставлено конкретне завдання на сезон?
— Євген Борисович (Євген Геллер, — президент «Зорі», — прим. ред.) у футболі понад 20 років. Він президент клубу, який вилітав, двічі переїжджав, але команда продовжує існувати. Головне завдання — отримувати задоволення від гри та радувати вболівальників. А якщо щось не виходить — виправляти помилки та рухатися вперед. Його серце із «Зорею».
Я радий, що знову отримав можливість працювати в Україні, бути поряд з нашими людьми, бути причетним до нашої спільної історії, хоч би як не було важко. Важливо розвивати наш футбол та передавати досвід, отриманий за кордоном, залишаючись фанатом своєї країни.
Олександр Карпенко