Нападник «Чорноморця» Владислав Кулач пригадав обставини свого переходу з «Ворскли» в «Динамо» влітку 2021 року.
— «Ворскла» пропонувала тобі новий контракт?
— Пропонувала. Спочатку майже ті самі умови, які у мене й були. Я поїхав на збори.
— Без контракту?
— Так. Ми були в Австрії, потім у Швейцарії. Після двох тижнів поїхали гравців 5−6, напевно. Я сиджу в кімнаті, і мені присилають контракти від двох інших з конкретними пропозиціями — чисто заробити грошей. Я відмовився.
— Українські клуби?
— Ні, це Азія — Індія та Бангладеш, по-моєму. Це я кажу до чого — тому що багато хто писав, що я зажрався, що я за грошима побіг в «Динамо». Хоча там десь вдвічі більше було, ніж в «Динамо».
А з тією ситуацією, що була в «Динамо» в той момент — що я не підписую контракт, я просто на зборах 10 днів, мені обіцяли так і так, а воно отак стається. Я підходжу до Луческу, питаю: «Що зі мною? Що мені робити? Коли я підпишу контракт? Я їду на другий збір?» — «Так, звичайно, зараз усе підписуємо». — «Добре. Коли?» — «Може, в Києві вже». В чому зараз проблема в наш час підписати контракт прямо зараз? Все одно я розумію, що щось не так.
Тоді і «Ворскла». Я став найкращим бомбардиром, мене знають у цій команді. Звичайно, я хотів умови трошки більші. У мене контракт закінчився. Це ж не те, що в мене є контракт, а я кажу: «Давайте переписувати на більше — я став найкращим бомбардиром». Я брав усе це по тій мірі, що в мене є реально пропозиції. Я так вважав, що на той час я заслуговував на контракт — на той, що вони можуть зробити. Я не просив золоті гори — це вдвічі менше, ніж у «Динамо» було, я просив у «Ворсклі».
Але вони: «Ні, ми не можемо» і пропонували трошки підняти і все, без ніяких бонусів, без нічого. Я спілкувався з багатьма тренерами, вони казали: «Ти хотів в „Динамо“? Іди, не обертайся вже назад».