Півзахисник київського «Динамо» Микола Михайленко поділився думками щодо відновлення після зимової паузи чемпіонату України та перспективи національної збірної у найближчому матчі — проти Швеції в рамках плей-офф відбору до ЧС-2026.
— Після зимової паузи є відчуття голоду до матчів чемпіонату?
— Так, безумовно. Команда скучила за емоціями офіційних матчів. Уже хочеться повернутися в ігровий ритм і відчути атмосферу чемпіонату.
— Стартуєте двома домашніми матчами проти «Руху» та «Епіцентру». Як охарактеризуєш цих суперників?
— Ми добре знаємо ці команди. Вони дуже сильні фізично, тому легко з ними точно не буде.
— В понеділок команда отримала вихідний. Як ти його провів?
— Провів день з сім’єю, свідомо відключившись від футболу. Навіть увечері не дивився жодних матчів по телевізору, щоб морально перепочити.
— Можеш підбити підсумки 30 днів зборів?
— Ці дні зборів були дуже насиченими та продуктивними. Ми проводили різноманітні тренування з хорошими навантаженнями. Фізично і психологічно ми добре почуваємося. Тепер залишилося підкріпити це грою та результатами.
— У біп-тесті ти показав найкращий результат. Скільки пробігів ти здійснив?
— Ми бігали цей тест, щоб оцінити фізичну форму після відпустки. За результатами тесту я виявився найвитривалішим, хоча точний набіг вже не пам’ятаю.
— Як давалися тренування на піску?
— Не можу сказати, що було дуже важко, але все ж непросто, особливо коли ти не звик до таких навантажень.
— Багато було роботи у тренажерному залі?
— Так, раніше такого обсягу роботи у залі не було. Для нас це нове, але я впевнений, що це піде тільки на користь.
— Чи працював ти додатково індивідуально?
— Коли вдавалося, так, але вільних хвилин майже не було, бо завжди проходили по два тренування, і на відновлення треба було більше часу.
— Які були умови на зборах і хто був твоїм сусідом по кімнаті?
— Умови на зборах були хороші для підготовки, хоча погода підвела. Цього року в Туреччині вона була не найкраща. Моїм сусідом по номеру був Валентин Моргун.
— Коли був вільний час, деякі хлопці читали книжки, інші грали в карти. А ти чим займався?
— Під час цих зборів читати особливо не хотілося. Книжки відкриваю лише тоді, коли справді цього хочу. Тому між тренуваннями і ввечері я більше спілкувався по телефону зі своєю сім’єю або просто відпочивав.
— За спортивними змаганнями слідкував? Щось дивився?
— Дивився матчі Australian Open і вболівав за нашу Еліну Світоліну. Вона показала хороший результат, пройшла сильних суперниць і заслуговує на повагу.
— А у чоловічому фіналі ти вболівав за Новака Джоковича чи за Карлоса Алькараса?
— За Алькараса. Я не великий фанат тенісу, але хотілося подивитися, як проходив фінал.
— Як оцінюєш жеребкування Ліги Націй для збірної?
— Суперники дійсно хороші, але з усіма можна грати.
— Ти очікуєш виклик у збірну?
— Звичайно, всі цього прагнуть. Але це не змінює принцип: потрібно працювати щодня і на довгострокову перспективу. Виклик у національну команду означає, що ти його заслужив. Якщо ні — значить, треба ще більше працювати. Це моя позиція.
— Трохи більше місяця залишається до матчу проти шведів. Це буде важкий матч для України?
— Звісно, кожен матч важкий. Зараз всі вміють грати у футбол і дуже добре готуються до матчів.
— Чи реально нам потрапити на чемпіонат світу?
— Думаю, що так, усе в наших руках.
— Другу частину чемпіонату «Динамо» починає на четвертому місці, відстаючи від лідерів на дев’ять очок. Чи реально їх наздогнати?
— Наша мета — вигравати кожну гру. Якщо будемо це робити, буде і результат. В турнірну таблицю подивимося в кінці чемпіонату.
Олександр Петров