Легенда полтавського футболу Іван Шарій розповів, що думає про ситуацію, в якій опинилася «Ворскла»: клуб може припинити своє існування через фінансові проблеми.
— Сам читаю невтішні новини про можливе зникнення «Ворскли» і можу сказати: скоріш за все, до цього все йде. Може статися й таке, що весняну частину чемпіонату команда не дограє і її не буде. Розмови — розмовами, але коли спілкуєшся з компетентними джерелами, то розумієш: все це реально. І як би не було сумно, ситуація в «Ворсклі» критична. Подивимося, як воно буде.
— Як ви вважаєте, в який момент у полтавського клубу почалося стрімке падіння в прірву?
— Тоді, коли почали проявлятися перші проблеми з фінансуванням. Як тільки це почалося, в клубі стало все скорочуватися, виникли борги.
— Розмови про те, що багатьом гравцям клуб заборгував гроші, велися вже років п’ять, якщо не більше.
— Так, таке було. Клуб залишився винним багатьом футболістам, при чому значні суми. Багато грошей... Ось з тих пір все і тягнеться. Вийшло, що утворилася боргова яма, з якої полтавський клуб за всі ці роки так і не зміг вибратися. А останнім часом вона стала ще глибшою. Тому маємо те, що маємо.
— Яка реакція на кризову ситуацію «Ворскли» у футбольної спільноти Полтави?
— Звісно яка. Як, скажіть мені, можуть реагувати на це люди, які все життя ходили на футбол і всім серцем вболівали за рідну команду? Звичайно ж, з прикрістю, болем, з засмученими почуттями. Але що вони можуть у цій ситуації зробити? Нічого тут не вдієш.
— У разі зникнення «Ворскли» з футбольної карти країни будуть вболівати в місті за «Полтаву»?
— Та «Полтава» теж нічим не може похвалитися, перебуваючи на «вильоті» з Прем’єр-ліги. З останнього місця в турнірній таблиці «містяни» вже не виберуться. Скільки матчів програли з тих, у яких могли виграти. Краще б вони не перемогли, а програли київському «Динамо», але виграли б два-три матчі у інших команд — так, щоб можна було поповнити очковий багаж.
— З усього цього напрошується тільки один висновок: футбольні справи в Полтаві сумні.
— Поки що так. Однак, як кажуть, надія вмирає останньою. До тих пір поки офіційно про долю «Ворскли» не буде оголошено, говорити про її зникнення передчасно. Команду поки відпустили на певну паузу, а далі подивимося, як буде. Тому ще раз кажу: потрібно сподіватися на краще. Раптом, як у казці, рипнуть двері.
Андрій Писаренко