Україна — Швеція — 1:3. Прес-конференція. Сергій Ребров: «Щоб перемагати в таких матчах, треба показувати свій максимум»

У четвер, 26 березня, у півфінальному матчі плей-оф відбіркового турніру ЧС-2026 збірна України з рахунком 1:3 поступилася збірній Швеції і тим самим завершила свою боротьбу за путівку на майбутній чемпіонат світу. До вашої уваги післяматчева прес-конференція головного тренера української національної команди Сергія Реброва.

— Чи вважаєте ви результат сьогоднішнього матчу ганебним для збірної України?

— Ми програли плей-оф сильному супернику. Щоб перемагати в таких матчах, кожен гравець має показувати свій максимум. На жаль, сьогодні цього не було.

Не знаю, чи є цей результат ганебним. Напевно, для українських уболівальників це ганебно. Але ми робили свою роботу. На жаль, програли. Це футбол.

— Коли на 66-й хвилині гравець збірної Швеції зазнав травми, подумалося, що ще можна щось змінити в цій грі. А ви тоді в це вірили?

— Я завжди вірю, що можна щось змінити в грі. Я давав настанови гравцям по ходу матчу, ми проводили заміни. Хлопці зі свого боку теж реагували, у другому таймі вони більшою мірою почали прагнути створювати моменти, навантажувати штрафний майданчик збірної Швеції. Ми намагалися все це робити, але суперник сьогодні грав у три центральні захисники, а таку оборону розкривати завжди дуже важко. Шведи оборонялися дуже щільно.

— Як ви поясните те, що ваша команда пропустила і на початку першого тайму, і на початку другого тайму? Чи це просто фактор Дьокереша?

— Думаю, Дьокереш сьогодні показав, чому він грає в «Арсеналі» і чому він зараз є одним із найкращих нападників. Я вже сказав: якщо ти хочеш вигравати такі матчі, треба показувати свій максимум. Ми, на жаль, свого максимуму не показали. Не хочу говорити про когось окремо, але як команда ми свого максимуму не показали. Тому й програли.

Що ж стосується голів на початках таймів, то це були прикрі помилки. У першому випадку йдеться про тактичну помилку, коли ми не відреагували на відкривання за спину у своєму штрафному майданчику. Ну а в другому випадку ви самі, думаю, все бачили. На такому рівні дуже складно конкурувати з командами, в яких грають футболісти з топліг.

— Чи бачите ви перспективи у цієї збірної України?

— Наша команда — одна з наймолодших збірних у Європі. Звичайно, це відіграє свою роль. Ця команда має набратися досвіду саме через такі матчі. Звичайно, я бачу в неї перспективу, тому що в ній зібрані хороші футболісти з хорошим майбутнім.

— Цей досвід команда здобуватиме разом із вами? Що можете сказати про своє майбутнє?

— Мій контракт закінчується через два місяці. Пропозицій щодо його продовження від УАФ я поки не отримував. Якщо таку пропозицію я отримаю, то розгляну її.

— Але вболівальникам напевно зараз важливо почути: ви йдете чи залишаєтеся?

— Я вже сказав: у мене закінчується контракт, пропозицій про продовження співпраці поки не надходило. Що я ще можу вам сказати? Подивимося.

— Тобто у відставку ви не подаєте?

— У мене є ще один матч.

— Здалося, що збірній України сьогодні від самого початку матчу не вдавалося виходити з власної третини поля, і саме з цим були пов’язані ваші часті підказки на адресу Калюжного. Чи справді це було так?

— Що стосується Калюжного, то це гравець, який створює баланс. Він дуже активний в обороні й сьогодні відібрав багато м’ячів. Він мав бути ближче до захисників, і я йому про це говорив. А Судаков і Ярмолюк мали висуватися вище. Але надто часто ми опускалися надто низько, а Калюжний — навпаки, занадто високо. З цим і були пов’язані мої підказки.

— Чому ви вирішили випустити Яремчука замість Ваната, а не в пару до нього, щоб грати у два нападники?

— Через 15 хвилин після цієї заміни ми якраз і стали грати у два нападники. Я знав, що в нас є ще й Пономаренко, і вирішив, що якщо ми не зможемо переламати гру, то випустимо його другим нападником.

— Чи говорили ви з командою після матчу? Який у неї зараз настрій?

— Такий самий, як і в усіх українських уболівальників, такий самий, як і в мене. На жаль, ми програли дуже важливий матч. Я засмучений, як і всі. Якщо зараз зайти до нашої роздягальні, то там тиша, ніхто не розмовляє. Усі розуміють, що ми втратили дуже важливий шанс для нас і для всієї країни.

Олександр ПОПОВ