Стефан Решко: «Я в шоці від наших футболістів. Ця зухвала зневага до вболівальників, футбольної громадськості...»

Легендарний захисник київського «Динамо» Стефан Решко поділився своїми думками за підсумками виступу збірної України в березневих матчах — проти Швеції (1:3) у півфіналі плей-оф кваліфікації ЧС-2026 і товариського матчу проти Албанії (1:0).

— Швеція — непогана команда. Однак наші футболісти, які грають за кордоном, «сидять» на хороших грошах, тому, якщо брати до уваги спортивну складову, то духу й характеру в них в іграх за збірну, схоже, немає. На сьогодні все тільки гроші, гроші, гроші. Як і в президента США Трампа, який є багатою людиною: у думках тільки гроші, гроші, гроші. Схоже, світ зійшов з розуму.

У нашої збірної, на жаль, немає відчуття колективізму й патріотизму. Особливо прикро усвідомлювати це в цей важкий для країни час, коли українські воїни сидять в окопах і захищають Батьківщину, а наші футболісти, які захищають її спортивну честь на полі, не здатні їх потішити. Як і багатомільйонну армію вболівальників. Схоже, що в них навіть думки про це немає.

— У грі з Албанією був епізод, який привернув до себе увагу. У розпал другого тайму нападник збірної України Роман Яремчук надто емоційно відреагував на свою заміну, виявляючи невдоволення одним з асистентів Сергія Реброва — Вісенте Гомесом, а потім у пориві гніву вдарив по пластиковому ящику з напоями.

— Я, як колишній голова Контрольно-дисциплінарного комітету ФФУ, скажу ось що. Якби це сталося в період моєї роботи в комітеті, то я б покарав цього гравця за неспортивну поведінку й неповагу до рішення тренера. Навіть якби він забив два або три м’ячі, це не давало б йому права так себе поводити. Хіба що після гри поговорити з тренером або тренерським штабом про причину цієї заміни, щоб оцінити свої дії. А бити по ящику з мінеральною водою — це вже неподобство.

— Ще більше неподобство сталося після матчу, коли група футболістів — зокрема, той самий Яремчук, Руслан Малиновський і Олексій Гуцуляк — відмовилися від інтерв’ю.

— Схоже, наші футбольні «зірки» вже не хочуть спілкуватися з народом. Адже саме журналісти є посередниками між командою та її вболівальниками. Ця зухвала зневага до вболівальників, футбольної громадськості. Як це — не спілкуватися після гри з людьми? Це неприпустимо.

Наші футболісти, судячи з усього, забувають, для кого існує футбол. Хіба він тільки для того, щоб вони заробляли в ньому гроші? У нашій країні зараз і без того чимало проблем — триває війна з росією, гинуть люди. І щоб не знайти кілька хвилин поспілкуватися з тими, хто хоче донести їхні думки до вболівальників. От як — вони, бачте, не хочуть спілкуватися. Дуже горді, великі майстри?

Я в шоці від цих футболістів. Як я вже сказав, половина футболістів збірної грає за кордоном, отримує хороші гроші, і доля збірної України, схоже, не настільки важлива для них. От призвати б їх до лав ЗСУ хоча б на місяць-два й відправити на передову — щоб там провели свою відпустку. Можливо, тоді й замисляться про своє становище і про те, що вони мають робити на полі. Наші воїни помирають за країну на фронті, а футболісти повинні вмирати на футбольному полі. У прямому сенсі цього слова. Має бути повна самовіддача, максимум бійцівських якостей, воля до перемоги, безкомпромісність на кожній ділянці поля й концентрація до останньої секунди матчу.

Андрій Писаренко