«Могли обіграти кого завгодно», — Іван Яремчук про зіркове «Динамо» 80-х

Колишній півзахисник київського «Динамо» Іван Яремчук розповів про силу своєї команди, яка у 1986 році здобула Кубок володарів Кубків.

«Ми тоді всі були молодими, прагнули перемог, і перед нами завжди ставилося лише одне завдання: перемога, перемога і тільки перемога. І нас тоді ніщо не могло стримувати від прагнення до такої мети. І навіть якщо поточний результат був на користь суперника, він не дуже впливав на нашу гру — ми за будь-яких обставин відчували себе дуже потужними. Могли забити супернику і три, і чотири, і п’ять м’ячів. Так воно й було впродовж нашого шляху в Кубку кубків сезону-1985/86. Виграли 5:1 у „Рапіда“, виграли 4:1 в „Утрехта“, якому в першому матчі поступилися 1:2, а потім ще й у Києві програвали 0:1.

І перед нами від початку стояло завдання здобути Кубок кубків. А результат у фіналі — 3:0 проти „Атлетіко“ — як то кажуть, очевидний. Та ще й з якими голами! Спогади, звісно, дуже приємні. Хоч і минуло відтоді вже 40 років, а нам усім уже за 60.

У тій команді працювало все — і фланги, і середина поля, яка забезпечувала пасами Заварова, а той свою справу знав — умів біля штрафного майданчика „розкрутити“ суперників і забити, або віддати результативну передачу. Динаміка була в команди, всі буквально неслися вперед. Взаємозамінність теж була повною. Безсонов підключився до атаки — я одразу „сів“ на його позицію.

Тоді ми могли обіграти кого завгодно. Ми їздили на різні турніри за участю найкращих команд і нікому там не поступалися — ні „Ліверпулю“, ні „Реалу“, ні „Аяксу“. Щоправда, у матчі з „Реалом“ (2:1, Кубок Сантьяго Бернабеу-1986, фінал, — прим. ред.) я зазнав серйозної травми, якої мені завдав Хорхе Вальдано: перелом ноги та розрив дельтоподібної зв’язки. Причому спершу розрив зв’язки мені не діагностували, цю проблему виявили лише після того, як зняли гіпс. У підсумку я пропустив 8 місяців», — сказав Яремчук в ефірі YouTube-каналу українського журналіста Олександра Гливинського.