Відомий український тренер Олег Федорчук підбив підсумки двоматчевого протистояння донецького «Шахтаря» та англійського «Крістал Пелеса» (1:3, 1:2) у 1/2 фіналу Ліги конференцій і оцінив найближчі перспективи в єврокубках українських команд.
— Олеже Вікторовичу, перед матчем-відповіддю в Лондоні ви вірили в позитивний підсумок для «Шахтаря»?
— На мою думку, «гірники» досягли межі в плані результату. Залишалося перевірити команду на ментальність, перспективу, адже колектив молодий, середній вік 24 роки. І можу сказати, що цей іспит підопічні Арди Турана витримали. Матчі з «Крістал Пелесом» показали, у якому напрямку необхідно рухатися — у напрямку атлетизму. Лише швидкісною роботою з м’ячем у сучасному футболі виграти неможливо.
Минула гра сфокусувала мене на тому, що ми забули про свій футбол. Останнє десятиліття багато фахівців, тренерів ведуть дискусії про те, що потрібно контролювати м’яч, грати першим номером, демонструвати іспанський футбол і так далі.
«Крістал Пелес» нагадав нам, як грав «Дніпро» за Євгена Кучеревського, коли ставав чемпіоном СРСР, як свого часу «Шахтар» із Віталієм Старухіним був грозою авторитетів, як «Металіст» за Євгена Лемешка ставав володарем Кубка Союзу. Тоді були і серйозні результати і на європейському рівні.
— Проте після того, як «гірники» зрівняли рахунок, надія забриніла?
— Я вірив, що «Шахтар» заб’є, можливо, і не один м’яч. Але в мене було і чітке розуміння того, що англійці можуть додати будь-якої миті.
— «Крістал Пелес» не топовий європейський клуб, проте підопічні Олівера Гласнера захист «Шахтаря» часом проходили без жодних проблем.
— Це різниця в ціні, а вона в англійської команди втричі вища. Якщо не помиляюся, там виступає близько 15 збірників різних країн. Відповідно, і клас суперника вищий, ніж в української команди.
— За п’ятибальною системою наскільки награв «Шахтар» у Лізі конференцій?
— У нинішньому євросезоні «Шахтар» за ефективністю своїх виступів тягне на сенсацію. Ця молода команда з великими проблемами в обороні змогла потрапити до четвірки найкращих у Лізі конференцій. Без сумнівів, цей результат можна записати в актив не лише команді Арди Турана, а й усьому українському футболу.
— Наступного сезону ми маємо право розраховувати на вдаліший виступ вітчизняних команд у єврокубках?
— Багато що залежатиме від двох чинників: чи зможуть наші клуби придбати потрібних для себе виконавців за обмежених ресурсів, і якою якістю володітимуть ці футболісти. На самих лише бразильцях ми не виїдемо.
Те, про що я говорив вище, наштовхує на думку, що є чимало талантів в африканських, скандинавських країнах, там, де є гравці із серйозними антропометричними даними. Знову ж таки, я хочу сказати, що необхідно додати атлетизму. Це стосується і «Динамо», і «Полісся». Ми стали дуже легковагими у футболі. А ми бачимо, як додали ті ж скандинави, поляки. Крени в бік видовищності призвели до того, що на європейській арені ми стали менш конкурентними. І тут причина не лише в нинішній ситуації в країні. Тому мій прогноз на найближчі роки поки що невтішний.
Проте я хотів би подякувати Арді Турану за виступ його команди. Молодий тренер показав, як можна швидко адаптуватися до футболу в іншій країні й ефективно працювати. При цьому фахівець абсолютно не скаржився на труднощі.
Сергій Бойченко