Півзахисник англійського «Евертону» та збірної України Віталій Миколенко поділився враженнями від збору національної команди, який вперше з початку війни проходить в Україні.
— Скільки ти не був в Україні? Рахував?
— Чотири роки і, мабуть, п’ять місяців. Останній раз був в Україні в 2022-му році, 30 січня.
— Що відчуваєш зараз? На що в першу чергу звертаєш увагу?
— Та я не скажу, що сильно на щось звертаю увагу. А що відчуваю? Щасливий.
Треба, треба звертати увагу, що ти говориш при людях, бо в Європі ти можеш говорити на своїй мові і ніхто нічого не буде розуміти, а тут треба за собою деколи слідкувати. (Посміхається).
— Рідне повітря додає наснаги себе?
— Так.
— Як це відчувається?
— Я приїхав за три дні до збору і багатьох побачив. Дуже багато енергії в мене було. Втомився трошки, але це приємна втома.
— Зараз багато українських дітей, які тут тренуються, приходять на вас подивитися. Як ти на це реагуєш?
— Звісно, якщо є час, то ми приділяємо увагу, тим паче діткам маленьким, які вболівають за нас і хтось з нас для них — приклад, а хтось — кумири їхні. І це класно. Мені приємно. Якщо є час, то я залюбки даю автографи, фотографуюсь. Ця підвищена увага зовсім не дратує.
— Попереду ще багато заходів, зокрема, буде велике відкрите тренування, зустріч з вболівальниками. Ти цього чекаєш? Бо вболівальники чекають побачити вас.
— Я люблю відкриті тренування. Я пам’ятаю останні відкриті тренування збірної були ще на НСК «Олімпійський». Було класно. Мені також подобались якісь інтерактиви після тренування: м’ячі на трибуну вибити, якісь подарунки роздати. Це все класно. Це зближує з нашими фанатами і для них це теж важливо.
Приходьте будь ласка на наше тренування, ми вас чекаємо!