Колишній півзахисник львівських «Карпат», «Миная» та інших клубів Михайло Кополовець поділився своїми враженнями від нещодавніх товариських матчів збірної України — проти Польщі (2:0) та Данії (1:2).
— Які у вас враження від матчів із поляками та данцями?
— Від гри зі збірною Польщі хороші враження, а з Данією все вийшло змащеним через ситуацію з Еріксеном. Звісно, після цього було не до футболу.
Мені дуже сподобався наш тренер Андреа Мальдера, він красень. Як він поводиться з уболівальниками, він привернув до себе. Якщо відкинути те, що я футболіст і все життя у футболі, ось як уболівальник, я дивлюся, як він себе поводить, наскільки він відкритий до вболівальників. Це величезна сила і дуже правильний підхід. Харизматичний, класний тренер. Я вже дуже сильно за нього вболіваю і хочу, щоб у нього все вийшло. Він закохав у себе вболівальників за пару днів так, як напевно жоден тренер до нього.
З Польщею команда сподобалася, вона класно виглядала, забила і виграла. Принциповий суперник, сусіди, хороші враження від двох матчів.
— Якщо повернутися до ситуації з Крістіаном Еріксеном, чи був у вашій кар’єрі такий футболіст, який хотів грати навіть із ризиком для життя?
— Таких футболістів багато, але не всі про них говорять. Це здоров’я, і ніхто не хоче брати на себе відповідальність. У мене в дитинстві було таке, що в хлопця були проблеми, він підписував папери, що бере на себе відповідальність. А в дорослому футболі? Коли такі проблеми у футболістів, тренери були дуже обережними й намагалися перестрахуватися. Бо найголовніше — це життя і здоров’я футболістів. Тому тренери намагалися не брати таких гравців. Самі бачите — який може бути футбол, коли людина так падає? Навіть коли футболіст казав, що бере на себе всю відповідальність… Для такого високоінтенсивного виду спорту потрібне здоров’я. А коли футболіст падає і може померти, тоді вже не до футболу…
— Як вам Валерій Бондар і Ілля Забарний на позиції правого захисника? Чи не краще було викликати профільного захисника, наприклад, Іллю Крупського?
— Цей тренер пробуватиме, Крупського чи когось іншого. Він має перед собою приклад попереднього тренера, володіє інформацією і буде щось змінювати. Тому якщо ми бачимо праворуч Бондаря чи Забарного — це нормально, прийшов новий тренер, він експериментує, але як буде краще?
Я був у Львові, бачив тренування, і мені дуже сподобалося, який мікроклімат у команді. Цей тренер приніс ковток свіжого повітря. Я спілкувався з Єзерським, Степаненком, мені дуже сподобалася їхня атмосфера. Я бачив Малиновського, поспілкувався, там був Довбик, Шапаренко. Те, що я бачив, сподобалося.
Просто дайте трохи часу тренеру, він пробує якісь схеми. Плюс я дуже радий, що в тренерському штабі є Єзерський, величезний досвідчений футболіст, який пройшов збірну, має величезний авторитет серед футболістів. А додайте сюди ще й Степаненка. Тож дайте їм трохи часу попрацювати.
— Які перспективи у цієї команди в Лізі націй? Там серед суперників збірні Угорщини, Грузії та Північної Ірландії.
— По суті і за потенціалом ми жодній команді не поступаємося. Просто потрібно, щоб команда була згуртована, щоб вони справді були один за одного і справді грали за цю країну, за цих людей на межі самопожертви. Подивіться, як грають грузини, ісландці, наприклад. У нас висококласні футболісти. На кожній позиції є люди, які грають у європейських чемпіонатах.
Що, ми з угорцями не можемо грати? Можемо грати. З грузинами? Так, там класна команда, але згадайте їх ще кілька років тому, якими вони були. У них є Хвича Кварацхелія, є індивідуальна майстерність. Але й у нас теж є. У збірній порядок по людях, залишається зробити команду, ось цього я бажаю тренеру, щоб він зробив команду. Подивіться, як щиро вболівальники підтримують збірну в усіх куточках світу. Треба грати за свою країну, і в них усе вийде.
Руслан Поліщук
Ми завжди " потенційно" серед найкращих... Але " щось йде не так..."(((((((