Колишній захисник збірної України Артем Федецький поділився думками щодо підсумків жеребкування єврокубків для київського «Динамо» (1-й кваліфікаційний раунд Ліги Європи, суперник — румунська «Університатя» з Клужу), черкаського ЛНЗ (2-й кваліфікаційний раунд Ліги конференцій, суперник — бельгійський «Гент») та житомирського «Полісся» (2-й кваліфікаційний раунд Ліги конференцій, суперник — данський «Копенгаген»).
— До гри шанси завжди рівні. У «Динамо» вони такі ж самі, як і в румунського клубу. Не варто дивитися на імена чи оцінювати, хороший це жереб чи поганий. Кожен клуб має можливість пройти далі. «Динамо» потрібно проходити цього суперника, їм є що доводити, особливо в єврокубках. Звичайно, наша команда виглядає цікавіше. Я не надто пильно слідкую за чемпіонатом Румунії, але вважаю, що «Динамо» все під силу. Вони просто зобов’язані виходити в наступний раунд.
— Щодо підсилення «Динамо». Зараз у пресі активно обговорюють повернення Томаша Кендзьори, також клуб уже підписав голкіпера Іллю Ольхового. На вашу думку, це реальне підсилення?
— Почнемо з Кендзьори. Це людина з величезним досвідом. Він уже грав за «Динамо», був на провідних ролях. Хоч він і поляк, але київський клуб для нього вже став рідним. Я вважаю, що це однозначно підсилення. Щодо Ольхового — побачимо. Для глибини складу та конкуренції це, мабуть, необхідно.
Щоб проходити далі в Лізі Європи та виходити в груповий етап, потрібно обов’язково підсилюватися. Звісно, це прерогатива головного тренера та президента клубу — вирішувати, які саме позиції потребують нових кадрів. Але якщо говорити про ставку лише на молодь — це трохи не той шлях. Коли перед командою стоять серйозні завдання, потрібні досвідчені, бойові футболісти з міжнародним досвідом. Навіть якщо їм по 30−32 роки, такі гравці необхідні.
Щодо відходу Караваєва, то «Динамо» втратило дуже хорошого та досвідченого гравця. Я читав його інтерв’ю, де він натякав, що тренерський штаб на нього не особливо розраховує. Караваєв завжди допомагав клубу — чи то граючи в основі, чи виходячи на заміну. Тому для киян це втрата, а для «Шахтаря» — величезний плюс мати такого виконавця для ротації.
— Чимало писали про те, що «Динамо» критично необхідні нові гравці для успіху в єврокубках. Враховуючи нинішній склад, чи здатна команда пробитися до основного етапу Ліги Європи? Чи все ж таки ще потрібні точкові трансфери?
— Підсилення однозначно потрібне. Я вважаю, що три-чотири якісні гравці з міжнародним досвідом «Динамо» стовідсотково не завадять. Навіть просто для посилення конкуренції. Чекати, поки заграє молодь — це втрата часу. А коли перед клубом стоять максимальні завдання, часу на розкачку немає. Поруч із досвідченими виконавцями молодь прогресуватиме значно швидше.
Але ж кваліфікація стартує зовсім скоро. Команда вже працює на зборах, проте, крім Кендзьори, на трансферному ринку поки що інформаційна тиша. Сподіваюся, що керівництво «Динамо» ще підпише когось. Як я вже сказав, потрібно щонайменше три гравці. Які саме ланки посилювати — вирішувати безпосередньо головному тренеру.
Особисто для мене невихід «Динамо» в основний етап Ліги Європи буде провалом. Такий клуб зобов’язаний грати у єврокубках і не просто грати, а здобувати результат. Ми всі бачили невдалі кампанії киян у попередніх сезонах — це не личить бренду «Динамо». Тому трансфери необхідні.
— Уточнімо: ви маєте на увазі провал у разі непотрапляння саме до Ліги Європи, чи до єврокубків загалом? Адже навіть якщо кияни (у що не хочеться вірити) вилетять від «Університаті», залишатиметься шанс зачепитися за основний етап Ліги конференцій.
— Звичайно, рівень команд у Лізі Європи вищий і цікавіший, та й фінансова складова привабливіша. Але я взагалі не прихильник того, щоб якось розділяти єврокубки. Зрозуміло, що є Ліга чемпіонів — там багато що впирається у фінансову сторону. Але будь-який інший турнір — це цінні міжнародні матчі.
Не можна жити думкою про запасний варіант: «Ой, ну якщо що, в нас ще є Ліга конференцій». Ні. Треба брати своє тут і зараз. А як воно складеться — побачимо на футбольному полі. Румуни — непростий суперник, вони будуть чіплятися всіма можливими і неможливими способами. Але я впевнений, що кияни пройдуть у наступний раунд.
— Як оціните суперників ЛНЗ та «Полісся»?
— Знаєте, проти «Копенгагена» я ще грав у кваліфікації Ліги чемпіонів у складі «Дніпра». Це була класна, міцна команда. А атмосфера на стадіонах у Данії просто шикарна, підтримка «дванадцятого гравця» там завжди надважлива.
Чи буде важко «Поліссю» та ЛНЗ? Однозначно. Але вони самі розуміють, що по-іншому ніяк. Виходити на міжнародну арену і сподіватися, що випаде якийсь слабкий клуб умовно з Мальти — треба бути реалістами. Налаштовуватися потрібно на будь-якого опонента. Це чудовий подразник і додаткова мотивація. Команди відбарабанили важкий сезон, вибороли путівки до Європи, тому тепер треба виходити на поле і не боятися.
Ці європейські клуби — що «Копенгаген», що «Гент» — самі грають у футбол і дають грати іншим. Вони не будуть закриватися в «автобуси» біля своїх воріт. Вважаю, що на нас чекають дуже цікаві протистояння. Будемо вболівати і сподіватися, що і ЛНЗ, і «Полісся» проб’ються до наступного раунду.
— У протистояннях «Полісся» та ЛНЗ визначальним може стати саме тренерський фактор? Усі відзначають кваліфікацію та потенціал Руслана Ротаня, а також прогрес ЛНЗ під керівництвом Віталія Пономарьова.
— Знаючи і Пономарьова, і Ротаня, я думаю, що на перший план вийде саме команда. А команда — це не лише футболісти на полі, це і тренери, і повністю весь клуб. Тому тут надважливою буде концентрація абсолютно кожного працівника.
Побачимо, що нам підготують Руслан Петрович та Віталій Пономарьов. Це тренери з досвідом. Пономарьов був у різних ситуаціях, а Ротань має за плечима роботу і в збірних, і віце-чемпіонський досвід з «Олександрією». Це сучасні фахівці, які живуть сьогоднішніми реаліями. Вони вміють бути гнучкими, не грати по одній схемі та ефективно змінювати тактику протягом матчу.
Вважаю, що сила наших клубів полягає в єдності — коли вони як єдиний кулак. Звісно, на тренерський штаб чекає непроста робота: детальний розбір суперників, пошук їхніх вразливих місць та підготовка власних заготовок. Слабкі сторони є в будь-якої команди, і, думаю, тренери зроблять на цьому правильний акцент. Але найголовніше — залишатися єдиним колективом. У футболі не потрібно нічого вигадувати: на першому місці самовіддача, дисципліна, порядок. А на слабких сторонах суперника наші команди обов’язково зіграють.
— Ваш особистий прогноз: скільки з українських клубів пройдуть у наступний раунд кваліфікації?
— Я дуже хочу, щоб пройшли всі. Вірю в це. Як би там не було, в єврокубках я буду вболівати і щиро підтримувати абсолютно кожен український клуб. Дай Боже, щоб так і сталося і всі наші команди пройшли далі. Тож будемо сподіватися, вболівати та вірити в них.
Владислав Лютостанський
Провалом и катастрофой для нашего футбола считаю травму которую нанес Федецкий Ване Петряку