Леонід Буряк: «У мене п'ять фаворитів ЧС-2026 і одне розчарування — з Європи»

Колишній тренер «Динамо» Леонід Буряк поділився враженнями від першого туру групового раунду ЧС-2026.

— На ЧС-2026 подобається все — організація, стадіони, футбольні поля, різноманіття команд з усіх континентів і, звісно, сама гра. Чемпіонат світу — це завжди неймовірна атмосфера.

— Але є одна особливість, щодо якої вже звучить критика на адресу організаторів — це паузи під час кожного з таймів, коли футболістам дозволяється води попити…

— Критикують ті, хто не знає, як важко грати влітку в Мексиці й США. У спеку організм відчуває особливе навантаження, враховуючи, що грають професіонали найвищого рівня, та ще й на чемпіонаті світу. Пару хвилин такої паузи вболівальники цілком можуть пережити, це не страшно.

— Старт турніру чимось вас здивував?

— Стало зрозуміло, що на цьому чемпіонаті є чимало команд, здатних відібрати бали у лідерів. Зробити це вдається за рахунок фізичних кондицій, самовіддачі й організації гри. Все це продемонстрували збірні Кабо-Верде, ДР Конго, Катара. Але, наскільки їх вистачить? Потім вони можуть все провалити, бо сил не вистачить. Для таких команд — це стеля. А лідери будуть брати своє саме за рахунок майстерності, високого класу.

— Які збірні, з числа тих, хто вважається лідером турніру, вас приємно вразили?

— Безумовно, збірні Німеччини й Франції. Німці йдуть своїм шляхом, який, без сумніву приведе їх до плей-оф і далі… Однак, це все рівно не та Німеччина, до футболу якої я звик, яка була раніше. Франція демонструє особливий футбол — потужний і перспективний в плані результату. Вражає своєю грою Олісе. Що стосується Англії, то вона, звичайно, вразила перемогою над Хорватією.

Але, чи вдалося тренеру зробити з цих англійських футболістів єдину потужну машину, яка дійде до вершини, не зовсім зрозуміло. Думаю, що хорватам, які так засмутилися після поразки від Англії, не варто зараз посипати голову попелом. У Хорватії дуже грамотний тренер, кваліфіковані виконавці, і вони ще зуміють значно додати у грі.

— Іспанія й Португалія не втратили впевненості у своїх силах після відносної невдачі в 1-му турі?

— Однозначно — ні. Це дві потужні команди, які наберуть швидкість й своє візьмуть. Сумніватися в їх подальших перспективах не варто. Як мінімум вони вийдуть з групи, а далі побачимо. Значну роль, звичайно, будуть відігравати лідери цих збірних, як це вже відбувається з Англією, де є справжній вожак — Гаррі Кейн. Вважаю, що Кейн вже міг би й «Золотий м’яч» отримати, він достойний цього призу.

Також хочу виділити виступ збірної Швеції. Думаю, тепер всі переконалися, що Україна поступилася у відборі не якійсь там посередній команді. Шведи грають в дуже розумний і інтенсивний футбол і своє вагоме слово на цьому чемпіонаті світу ще скажуть.

— Вас не втомлює нова формула чемпіонату світу — велика кількість учасників, матчів?

— Ні, навпаки. Дуже цікаво спостерігати за різними стилями, за представниками різних футбольних шкіл. І саме свято футболу вражає. Я працював в США, знаю місцеву специфіку — це релігія спорту, заповнені арени, все для вболівальників, обладнання і газони — все супер.

— Особлива увага прикута ще й до виступу на ЧС-2026 Ліонеля Мессі й Кріштіану Роналду. На відміну від Мессі, Роналду вже отримав порцію критики…

— Вони різні за стилем гри футболісти. Так, Мессі зумів не просто підтвердити свій зірковий статус, а навіть перевершити очікування, оформивши хет-трик. Щодо Роналду, то критика на його адресу — надмірна. Кріштіану мав 2−3 хороші моменти забити. Він точно не буде тягарем для збірної Португалії.

— Є збірна, яка найбільше вас розчарувала?

— Туреччина здивувала… Це сильна команда. Дуже дивним був її виступ в 1-му турі. Далі побачимо. 2-й і 3-й тур на цьому чемпіонаті світу стануть досить показовими. Враховуючи клімат і перельоти, важливим буде те, як готові команди функціонально, яка у кого ротація, наскільки якісний процес відновлення.

— Який ваш фаворит ЧС-2026?

— У мене відразу п’ять фаворитів. Поки що не можу виокремити когось одного. Це збірні Франції, Німеччини, Іспанії, Англії й Португалії.

Олег Семенченко