Артем Мілевський: «Я нікому не побажаю переживати те, що ми переживаємо зараз. Білорусам таке і не снилося»

Теми:
Артем Мілевський

Колишній форвард київського «Динамо» і збірної України Артем Мілевський відреагував на загострення відносин України з Білоруссю та висловився про мовчання своїх колишніх одноклубників.

Артем Мілевський

— Артеме, як ти, будучи уродженцем Білорусі, реагуєш на останні події?

— Чесно, мені й удома вистачає всієї цієї політики. Звісно, я стежу за цим усім і сподіваюся, що перші особи держав розберуться. Я не люблю насильство, не люблю війни, не люблю все це. Ми тут, в Україні, відчуваємо це жахіття вже не один рік, постійно живемо під обстрілами і не знаємо, чи настане завтра. Люди сидять по під’їздах, хтось у метро, хтось в укриттях.

Але скажу одне: Київ — це мій дім, і я буду тут до кінця. Я нікому не побажаю переживати те, що ми переживаємо зараз. Білорусам таке і не снилося. Я про це дуже часто кажу своїй мамі: «Дай Боже, щоб ви з цим не зіткнулися і не відчули цього».

— А що скажеш про білоруських футболістів? Наприклад, Олександр Глєб часто їздить до Росії і виступає у виставкових матчах у країні-агресорі. Здавалося б, людина грала за Барселону та Арсенал, у нього мало б бути якесь європейське бачення...

— Поки вони самі на собі не відчують те, що ми переживаємо в Україні, вони цього не зрозуміють. Усі ж дивляться мої сторіс, які я записую з Києва, усі ті хлопці, з якими я грав на одному футбольному полі. Але мені мало хто з них написав.

Я дуже люблю Мінськ. Там моя сім’я, мої батьки, багато чого мене пов’язує з містом і цією країною. Але окрім моїх батьків і сестри, мені вистачить пальців однієї руки, щоб перерахувати тих, з ким я сяду випити пива. На жаль, така реальність. Ось моя вам відповідь!

Андрій Піскун

Blik

Автор: (babiors)

Статус: Читатель (4 комментария)

Підписників: 163

2 комментария
Кращий коментар
  • Гліб Капустін(Romen) - Эксперт
    21.06.2026 17:26
    У меня были армейские сослуживцы с Беларуси. Хорошие ребята. С ними я потерял связь ещё с дембеля. Уже вначале 2000-х у меня был бизнес партнер с Витебска. Человек из шоубизнеса, организовывал "Славянский базар", продвинутый, с европейским, как мне тогда казалось,менталитетом. Бацьку он тогда называл "тупым колхозником", смеялся с него,презирал, поддерживал оба Майдана, говорил, мол вы украинцы молодцы, а мы мол "терпилы".
    Но после 2022 года он уже немножко поутих. Сначала говорил, что сочуствует украинцам. Потом "не всё так однозначно", "ущемление прав русскоязычного населения", потом возмущался сносом памятников в Одессе Высоцкому,Бабелю,Жванецкому...
    Сейчас вот Булгакову. И венец всему "что украинцы сами виноваты и заслужили то,что сейчас происходит". После этого он для меня не существует. Другом я его назвать не мог. Но приятель, партнер, с которым мы имели общие дела, с которым было много выпито,съедено за одним столом. Презрение к "бацьке" не мешает ему там жить, заниматься бизнесом и т.д.
    Но "русский мир" в нём победил эмпатию и здравый смысл.
    • 2
Коментувати