Колишній нападник київського «Динамо» Артем Мілевський поділився прогнозом на матч 1/8 фіналу ЧС-2026 між збірною Бразилії і збірною Норвегії.
«У Бразилії просто більше майстерності. Я не про імена зараз, а про реальний рівень. У рамці — Аліссон, ззаду — Маркіньйос і Габріел, попереду — Вінісіус і Кунья. Хто б там що не казав, це топова команда. Та навіть якби там інші гравці бігали, сама ця жовта футболка вже робить їх фаворитами.
Ну й окрема тема — Бруно Гімараєш. Вінісіус — красень, без питань. Але йому ж хтось мусить роздавати передачі. У Бруно вже чотири асисти на турнірі. Проти Норвегії це важливо, бо Солбаккен там збудував стіну в захисті, терпіти вони вміють. Зате коли починаються фінти на флангах, починаються й проблеми.
Ще один аргумент за Бразилію — це реакція на поганий матч. З Японією вони реально мучилися, горіли по ходу гри, вирвали перемогу аж на 96-й хвилині. Великі команди так не грають. Хоча, звісно, у них усе одно є купа варіантів забити гол: індивідуально Вінісіус чи Кунья, стандарт, Мартінеллі з лавки.
Норвегію теж не треба ображати. Це не просто аутсайдер із Голандом. Хоча Ерлінг — це машина: 5 голів у 5 матчах. Рівень. Едегор йому допомагає, Нуса забивав Кот-д’Івуару. Якщо треба притиснути, вийде Сорлот і просто задавить усіх корпусом. Думаю, свій гол Норвегія точно знайде.
Але річ, власне, в чому: норвежці заб’ють не тому, що сильніші, а тому, що в них є Голанд і Едегор. На цих двох тримається вся атака. З такими картами пройти в наступний раунд буде дуже важко. Гол знайдуть — так, битимуться до кінця — однозначно. Але вище голови не стрибнуть, класу не вистачить», — сказав Мілевський.
Скандинави вміють дивувати.
"Зважаючи на міжнародні санкції, які застосовувалися проти Югославії через війну, УЄФА, 31 травня 1992 року — за 10 днів до початку ЧЄ-92, оголосило, про зняття зі змагань Югославської команди і її заміну збірною Данії, як такою, що зайняли у відбірній групі 2 місце після Югославії. Команда Данії в цей момент якраз зібралась для того, щоб провести товариську гру з командою СНД.
Спираючись переважно на надійну гру воротаря — Петера Шмейхеля та творчий підхід Браяна Лаудрупа, котрий вдало вернувся у збірну в квітні того ж року, команда Данії створила найбільшу сенсацію в тогочасній історії футболу — стала Чемпіоном Європи."