Колишній захисник «Таврії» і «Динамо» Олександр Головко в етері Youtube-каналу «Гливинський Pro Sport» пригадав перемогу в першому чемпіонаті незалежної України у складі «Таврії». Той розіграш проходив за скороченою схемою і тривав з 6 березня по 21 червня 1992 року. 20 команд були розділені на 2 групи, в яких грали між собою у 2 кола (18 турів). Переможці груп розіграли чемпіонство в очному матчі у Львові — «Таврія» здобула титул, вигравши у «Динамо» з рахунком 1:0 завдяки голу Сергія Шевченка на 75-й хвилині.
— Останній тур зіграли в Донецьку проти «Шахтаря». Завдання було — просто вийти до єврокубків. Ми там зіграли 0:0 — цього було достатньо. Окрема річ — це підготовка до матчу з «Динамо». Ніхто не очікував. Зараз це зветься «андердоги».
— Як ви сприймали той матч? Ви розуміли, що ви не фаворити?
— Не було такого ще ранжиру. Ми ж кажемо про керівництво. Це ставлення нової федерації, нові відносини, нові президенти, все нове. Мені здається, на цьому етапі тільки Заяєв міг це зробити як керівник команди, як менеджер команди, не маючи досвіду тренерства як такого.
— Як він вас налаштував на цю гру?
— Той футбол — то футбол людей, не футбол тактик, стратегій.
— Ти маєш на увазі, що у вас була згуртована команда?
— Так. Йому вдалося на той момент згуртувати всіх, і нас, молодих пацанів, мені тоді було 20 років, ще декілька хлопців, і достатньо досвідчених людей, майстерних людей.
Це кубкова гра, вона може бути і така, і така. Але психологічно ми були готові до цієї гри краще за «Динамо». І потім уже й по грі, коли гра пішла, то почало «Динамо» прилаштовуватися до нашої гри впродовж гри — а це не працює.
Ми до гри були розкутіші, ми розуміли, що навіть якщо програємо, це вже одно буде хороший результат. Щоб ти розумів: коли пролунав фінальний свисток, де тренер? Тренера нема, не можуть знайти, бо він не розумів, що він наробив.