Колишній воротар київського «Динамо», а нині тренер Володимир Циткін розповів, чи виправдали його очікування поєдинки плей-оф ЧС-2026.
— За нинішнього формату було зрозуміло, що найцікавіше починається з чвертьфінальної стадії, коли прохідні матчі відійшли в історію. Ось чому я залишаюся прихильником участі у фінальній частині світового футбольного форуму 32 збірних, як це було чотири роки тому в Катарі.
— Але, погодьтеся, навіть не всі півфінальні поєдинки виправдали очікування…
— Маєте на увазі, що французи, шанси яких оцінювалися вище, були декласовані іспанцями? Таке буває, але в цьому, насамперед, винні самі «сині», тому що вийшли на поле без чіткого плану на гру. На такому рівні експромт не пройде. А тут ще, як на зло, безглузде порушення правил захисником Люком Дінем призвело до призначення пенальті, що вибило французів із колії. Кожен такий прорахунок дуже важливий. До того ж одразу кілька гравців «синіх» випали з ансамблю. Найбільше розчарував Майкл Олісе, який дуже часто помилявся. Ба більше, навіть уславлений голеадор Кіліан Мбаппе був не схожий сам на себе.
А ось іспанці — молодці. Не можна сказати, що вони часто загрожували володінням французів, але те, що домінували, — факт. Про те, як вони контролювали м’яч у цьому поєдинку, можна сміливо знімати документальну стрічку, щоб усі наслідували приклад. Усе було на найвищому рівні, починаючи від підстраховки в захисті до командної гри загалом. Відчувалася «режисура» їхнього наставника Луїса де ла Фуенте.
— А ось його англійський колега Томас Тухель навряд чи може записати собі в актив півфінал з аргентинцями…
— Згоден. Принаймні, його заміни під завісу поєдинку виявилися неефективними. Чого не скажеш про наставника південноамериканців Ліонеля Скалоні, який за допомогою свіжих сил домігся перелому. Також відзначив би бійцівський характер аргентинців, які буквально в кожному епізоді билися до кінця. Ось чому навіть за рахунку 0:1 за кілька хвилин до фінального свистка я був упевнений, що вони врятуються.
Хоча мені й зараз незрозуміло, чому британці зрадили собі й відійшли в глуху оборону, чому залишали легендарного Ліонеля Мессі без опіки. Якщо думали, що ветеранові не вистачить сил, то прорахувалися, бо саме геніальний Лео зробив дві результативні передачі…
— Те, що в іспанців перед фіналом буде більше часу на відпочинок, може вплинути на результат?
— Не думаю. У нинішньому відновлювальному процесі один зайвий день не відіграє великого значення. Повірте, усе нівелюється навіть статусністю фіналу, бажанням стрибнути вище голови…
— Тоді, насамкінець, кому віддаєте перевагу в боротьбі за чемпіонський титул і «бронзу»?
— Зараз шанси — 50 на 50, однак я не здивуюся, якщо неймовірні вольові якості допоможуть аргентинцям підкорити вершину. Що стосується третього місця, то перевага в індивідуальній майстерності має стати у пригоді французам.
Андрій Писаренко