Головний тренер збірної України U-19 Дмитро Михайленко поділився думками щодо гри півзахисника київського «Динамо» Павла Люсіна.
— Ви часто згадуєте, що хотіли грати першим номером. Чи правильно казати, що ключовою для цієї ідеї стала пара Олександр Сорока-Павло Люсін в опорній зоні? Візуально виглядало так, що обидва дуже спокійно почуваються з м’ячем навіть під пресингом.
— Ви правильно підмітили, але є ще одне: щоб грати у контроль, також важливо, щоб це могли робити центральні захисники. Якщо вони не вміють просувати м’яч вперед і не можуть спокійно починати атаки через центр, то зусиль самих лише хавбеків не вистачить.
Тому тут і роль Дігтяря дуже важлива. Ярослав Милокост — теж непогано з м’ячем грає. Те саме Єгор Шерстюк. Ми багато працювали, щоб вони не боялись грати коротко через центр. Багато дрібниць у цьому процесі: як відкривати коридори, як тримати відстань тощо. Важливо, що усі могли це робити. І Сикут, і центральні нападники можуть грати коротко у пас, і інші півзахисники.
Нам це вдалося навіть у матчах із топсуперниками. Як з Італією, де ми раніше завжди поступалися у володінні м’ячем, а тепер 50 на 50. За багатьма показниками взагалі перегравали їх. Мені здається, це досягнення цієї команди.
Сорока взагалі розкрився, дуже додав. Вони з Люсіним абсолютно різні за профілем гравці. Олександр — як метроном. Чудово розуміє темп гри, може пригальмувати/заспокоїти, коли потрібно, зробити цю паузу. Бо є футболісти, які постійно намагаються прискорити гру, а це не завжди доречно.
Люсін — навпаки рухливіший, динамічніший. Але при цьому спокійний з м’ячем, шикарне технічне оснащення. Він взагалі з тих гравців, які можуть робити на полі абсолютно все. Він однаково корисний і з м’ячем, і без нього.
Також можу сказати, що у Паші — елітні фізичні показники. А це головне для того, щоб він швидко рухався по кар’єрі. Координація рухів та витривалість — це дійсно близько до елітного рівня. Водночас хочу, щоб він ще додавав і прогресував саме в розумінні гри. Це теж критично важливо. Ми ж бачили вчора на ЧС півфінал Іспанії та Франції — що відбувається, коли команди покладаються виключно на фізичні якості.
Щодо перспектив на дорослому рівні. Сорока грає у другому дивізіоні Бельгії, це непоганий рівень. «Гент» підписав з ним тривалий контракт. Там кажуть, що це гравець з класними якостями для команди, яка намагається діяти першим номером.
Щодо Люсіна, то знову також хотів би через це інтерв’ю звернутись. Він гравець з класним потенціалом — і йому не можна цей сезон знову проводити на юнацькому рівні в U-19 чи U-21. Він абсолютно спокійно потягне рівень дорослого футболу. Гаразд, нехай це буде не перша команда «Динамо» одразу, а оренда. Але головне — не марнувати час на юнацькому рівні.
Наведу приклад. Коли він грає проти «Шахтаря» — а це ж лобова гра наших найкращих академій — за матч б’є по воротах 8 разів. Це каже, що йому там надто легко. 15 голів, купа результативних дій. Не варто його тримати у тому середовищі, де йому легко.
Потрібен новий виклик, вийти зі зони комфорту, де він виділяється, щоразу забиває та асистує. Навпаки — треба йти туди, де важко. Не треба марнувати час. Я йому це сказав: «Паша, якщо залишишся, це буде твоєю помилкою. Розумію, що тут класно тобі, хороша база, сім’я поруч. Але якщо хочеш прогресувати, роби наступний крок, іди туди, де складно».
— Люсін — це взагалі відкриття для вас? Конкретно у цій команді це був його перший офіційний збір.
— Він насправді давно у системі. Якщо говорити про якусь проблему, то йому поки важко тримати позицію — це буває з такими динамічними гравцями. У нього стільки енергії, що не може зупинитися і хоче бути всюди.
Така ж історія свого часу була в мене з Єгором Ярмолюком. Просто треба на цьому акцентувати і підказувати: «Паша, стій у позиції! Паша, позиція!». Без м’яча, з м’ячем. У нього талант. Видав шалений сезон за U-19. Ми приходили дивитись — і йому там було нецікаво, переріс рівень.