Своїми враженнями про матчі 1-го туру чемпіонату України, які відбулися минулого вікенду, поділився колишній головний тренер «Чорноморця», «Маріуполя», «Кривбаса» і «Ворскли» Олександр Бабич.
— Наприкінці минулого тижня «Чорноморець» поступився «Поліссю» 1:2. Які думки вас відвідали після цієї гри?
— Насамперед можна сказати, що одесити грали гідно. Якщо враховувати комплектацію команди і те, що хоче бачити Роман Григорчук, то хотілося б, щоб «Чорноморець» більше працював із м’ячем. Хоча кілька перехідних фаз від оборони в атаку були непоганими. Але все ж вважаю, що для стартового туру це доволі непогано.
До того ж зусиллями Робакідзе «моряки» забили дуже яскравий м’яч. Не можу сказати, що з цим складом і такою грою їм вистачить можливостей боротися за єврокубкове місце, але боротися за виживання їм буде до снаги. Що стосується «Полісся», то за ігровий час воно володіло м’ячем, але за нервом гри все ж було помітно, що «виліт» від «Копенгагена» у другому кваліфікаційному раунді Ліги конференцій наклав певний відбиток.
Житомиряни начебто й не відходили від свого стилю гри, однак ті помилки, які були в «Поліссі» раніше (а це перехідна фаза від атаки до оборони), і далі даються взнаки. Це було видно в грі з «Копенгагеном», побачили ми це і в зустрічі з «Чорноморцем».
— У матчі «Зоря» — «Колос» (2:0) усе вирішилося в другому таймі, коли луганці забили два «сухі» м’ячі. Що допомогло команді Віктора Скрипника здобути перемогу?
— Тут варто зазначити, що після вилучення гравця в дебюті першого тайму «Колос» майже весь поєдинок провів у меншості. Суперник отримав перевагу вже на восьмій хвилині, і вона була не стільки в кількості, скільки в якості. У цьому разі питання про переможця було лише справою часу.
Будьмо відвертими: «Колос» більше грає за рахунок командних дій, і протягом майже всього матчу одного гравця йому постійно бракувало. У «Зорі» ж більше, ніж у суперника, індивідуально сильних футболістів у своєму складі, і це позначилося.
Думаю, що якби луганці не забили в розпал другого тайму, то зробили б це в самій його кінцівці. Для перемоги ж потрібно забити на один гол більше, ніж суперник.
— В одній із суботніх зустрічей сталася перша в чемпіонаті сенсація — «Кривбас» несподівано поступився з великим рахунком 1:4 «Карпатам». Яке у вас є цьому пояснення?
— Насамперед хотілося б сказати, що цей матч вийшов непоганим. Він був цікавим, дуже інтенсивним, динамічним. Він мені дуже сподобався. Було багато атак — як з боку «Кривбаса», так і «Карпат». У криворізької команди як були питання в захисті, так і залишилися.
Ми бачили ще за минулим чемпіонатом, що вона здатна три забити і три пропустити. Або навіть п’ять забити, а чотири пропустити. А зараз, коли за непогані гроші з «Кривбаса» пішли гравці, які створювали малюнок гри, клуб комплектує команду молодими футболістами. Їм, на жаль, поки що бракує часу для того, щоб зігратися і бодай трохи притертися один до одного.
Ми бачимо, що за комплектацією і глибиною складу значно омолоджена криворізька команда точно перебуватиме в нижній частині турнірної таблиці. Якщо говорити про «Карпати», то вони перемогли по ділу. З упевненістю можна говорити, що будується команда тренера Франсиско Фернандеса. Якщо минулого сезону у львівському колективі всі лише притиралися один до одного, знайомилися з вимогами головного тренера, то сьогодні ми бачимо, що в «Карпат» є кваліфіковане підсилення, до якого входять і легіонери.
Іспанський наставник «зелено-білих» у ході матчу може проводити заміни, здатні підсилювати гру. І це дуже добре. Однак чи вистачить цим «Карпатам» стабільного турнірного ходу і такої наполегливості, як у першому турі, на п’ять-шість матчів — покаже час.
— Великий рахунок на користь однієї з команд був зафіксований у Кам’янці-Подільському, де «Епіцентр» переміг «Оболонь» 3:0. Багато хто вважає, що господарів окрилило повернення на рідний стадіон…
— Той факт, що команда зіграла на своєму стадіоні, звісно ж, окриляє — сто відсотків! Свої трибуни, своя роздягальня — усе це має значення. Якщо брати сам матч, то, чесно кажучи, я трохи здивований таким великим рахунком. Узагалі-то команди приблизно одного рівня, і підготовку до сезону обидві провели однаково, повноцінно підсилившись. В «Оболоні» з’явилися досвідчені гравці, і «Епіцентр» підсилився легіонерами.
До того ж обидва колективи демонструють командну гру. «Епіцентр» за рахунок Сіфуентеса та інших легіонерів може в атаці щось нестандартне зробити, але повторюся: команди приблизно одного рівня. «Оболонь» у цій зустрічі теж мала моменти, але небагато. А що стосується такого великого рахунку, то два пенальті були — у цьому навіть питань немає. Загалом же на перемогу більше заслуговував «Епіцентр», але не з таким великим рахунком.
— Головні події в матчі «Шахтар» — «Кудрівка» (5:1) розгорнулися в другому таймі: після того, як на його початку гравець команди з Чернігівщини Артур Думанюк зрівняв рахунок, голи в її ворота посипалися як з рогу достатку. Підсумок сумніву не підлягає?
— Так, усе було очікувано. Зрівнявши рахунок, «Кудрівка» ледь не повірила в цей забитий м’яч. Але в ході матчу «Шахтар» повністю володів ініціативою. І навіть попри те, що його суперник грав із дуже низьким блоком (5−4−1), «гірники» постійно створювали моменти біля чужих воріт. Деякі питання виникли щодо четвертого голу «Шахтаря».
У ситуації, що йому передувала, насправді кутового на ворота «Кудрівки» не було — і на повторі це дуже добре видно. Але хай там як, а клас донецької команди все ж позначився, тому «плюс-мінус» один гол у цьому суперництві жодної особливої ролі не відігравав. Отже, є риторичне запитання: чи варто командам проти «Шахтаря» грати таким низьким блоком, чи було б краще показати агресивнішу гру?
Адже поразка від поразки може відрізнятися лише її характером: одна річ, коли ти програєш, пропустивши чотири м’ячі в захисному варіанті, і зовсім інша річ, коли ти поступаєшся, граючи у сміливий футбол — агресивний, із застосуванням пресингу.
Тут уже питання до тренерського штабу і до керівництва клубу: який стиль гри вони хочуть бачити від своєї команди? Повертаючись до перипетій матчу «Шахтар» — «Кудрівка», скажу, що в ньому «гірники» грали у свою гру і повністю домінували. Знову ключову роль в атаці задавали бразильці, на рахунку яких усі п’ять голів. Слід відзначити Еліаса, який забив три м’ячі.
— Перші три очки в чемпіонаті заробив «Харків», який на 90-й хвилині забив єдиний у поєдинку м’яч у ворота «Вереса». Усе по ділу?
— На відміну від дій «Кудрівки» в поєдинку з «гірниками», гра «Вереса» в захисті мені більше сподобалася. Рівняни не надто притискалися до власних воріт, і слизький рахунок був до останньої хвилини, коли єдиний м’яч забив Рамік Гаджиєв. Причому цей гол став наслідком не якоїсь награної комбінації, а помилки захисників «Вереса», які не змогли вибити м’яч.
«Харкову» дуже важко даються голи, і це було видно ще з контрольних матчів в Австрії в міжсезоння. Кваліфіковані гравці в харківської команди є, а от реалізація в неї дуже кульгає. Тож якби більш майстерні та швидкісні виконавці були у «Вереса», то, я думаю, шансів забити, окрім кількох нереалізованих моментів, у них було б ще більше.
Що стосується господарів, то варто зазначити, що такої солідної гри, яку хоче бачити керівництво ФК «Харків», поки що немає. Але їхні амбіції — один із комплектів медалей і потрапляння до зони єврокубків. Саме ці завдання ставляться перед харківською командою.
Втім, можливо, за грою першого туру про справжні можливості «Харкова» рано судити, але все ж «містяни» грали в ньому проти суперника, якого повинні обігравати спокійно.
— Єдиний матч, що завершився без голів, відбувся на умовно домашній арені «Буковини», яка зустрічалася з ЛНЗ у Львові. Хто із суперників може бути більше задоволений цим результатом?
— Тут і гадати нічого: безумовно, «Буковина». По-перше, чернівецька команда повернулася до Прем’єр-ліги, по-друге, зіграла внічию із срібним призером і учасником кваліфікації Ліги конференцій. Чесно кажучи, у цьому поєдинку я більше очікував від ЛНЗ, ніж від «Буковини». Черкасці грають уже третій офіційний матч, але ніяк не можуть забити.
Можливо, «вертикалізація» гри у Віталія Пономарьова вже дещо передбачувана для команд-суперниць. Тому я вважаю, що з кожним туром ЛНЗ буде дедалі важче набирати очки. Якщо, звісно, тренерський штаб черкаської команди нічого не вигадає. У зустрічі з «Буковиною» передгольові ситуації в ЛНЗ були, але реалізація залишає бажати кращого.
У чернівецької команди чудовий момент був у заключній частині матчу, коли Войтиховський у притаманному йому стилі прицільно бив головою з ударної позиції, але не зміг його реалізувати. Що тут удієш, це — футбол, таке нерідко трапляється. Тож 0:0 — і зрозуміло, що гості цим результатом незадоволені.
Для «Буковини» ж він, на мою думку, прийнятний. Тепер стежитимемо, який вигляд обидві команди матимуть у чемпіонаті надалі. Поки що тренерський штаб кожної з них може зробити певний аналіз. Думаю, ще два-три тури будуть «плюс-мінус» рівними за грою, а здобуватиме позитивний результат той, хто припускатиметься менше помилок.
В’ячеслав Кульчицький