Віктор Леоненко: «Мальдера знає, що є ще й інші ворота?»

Екс-нападник «Динамо» Віктор Леоненко розібрав матч збірної України з Грузією у Лізі націй, оцінив ротацію Андреа Мальдери та висловився про майбутнє Андрія Ярмоленка.

— Вікторе Євгеновичу, які враження залишив матч Грузія — Україна?

— Я ще в попередньому інтерв’ю говорив, що в нас найслабша група. Сьогодні, думаю, це підтвердилося. Навряд чи комусь сподобався цей футбол. А в мене головне запитання до вболівальників: навіщо потрібен тренер, щоб ось так грати? Точніше, не грати, а просто бути присутніми на полі.

Можна привітати: одне очко заробили. Але що далі? У нашій слабкій групі будь-яка команда може посісти перше місце. От вийдемо ми у Лігу А — і що? Як виглядатимемо, коли нам обов’язково потрібно буде перемагати? Хтось може це уявити? Я — ні. Якщо ми так беззубо виглядаємо з грузинами, які далеко не найсильніша збірна, то про що говорити?

— Нічия на виїзді та чотири очки після двох матчів — хіба це поганий старт?

— За очками все добре. А що з грою? Чомусь у нас про це не люблять згадувати. Після Угорщини всі якесь бажання побачили. Яке, на біса, бажання? Чому ніхто не говорив, що вже до 20-ї хвилини ми могли програвати, самі нічого не зробивши?

Тепер хтось критикуватиме, а хтось скаже: «Ні, зіграли дуже грамотно, взяли очко». Звичайно, у турнірній таблиці все чудово. А далі що робитимемо? Ми ж не в найсильнішій групі граємо. Про ейфорію поки забудьте.

— У чому ваша головна претензія до Мальдери?

— У мене до нього просте запитання: а він знає, що є ще й інші ворота? Що ми робили на полі всі 93 хвилини? Таке враження, що про атаку взагалі не йдеться — ні в роздягальні, ні на установці. Це я кажу про те, що побачив сьогодні. Та й з угорцями теж: де ми там побачили атаку?

Коли команда не створює моментів, уже треба бити на сполох. Це стосується будь-якого клубу чи збірної. Якщо моментів немає, то це тренер-руйнівник. І то, як бачимо, не завжди все вдається зруйнувати.

— Але Мальдера провів лише два матчі. У нього було зовсім мало часу попрацювати з футболістами.

— А до чого тут це? Я ж ставлю запитання: навіщо тренер, коли немає ні моментів, нічого? І це проти Грузії, якщо хтось забув. Не треба бути великим спеціалістом, щоб замислитися: а як наша збірна виглядатиме з Нідерландами, Іспанією, Англією чи Португалією? Та навіть із тими ж німцями, які зараз грають невдало. А судячи з останніх результатів, то нам і греків треба боятися (сміється).

Якщо хочемо потрапити до Ліги А, треба розуміти, що ми там робитимемо. Гратимемо у футбол чи, як завжди, тільки від оборони? Тоді я одразу запитую: а навіщо потрібен тренер? Щоб грати на контратаках, тренер не потрібен — постав хоч мого кота Аватара, різниці не відчуєте. Сказав: «Ти граєш один в один, ви страхуєте один одного, закриваєте Хвічу, на стандартах кожен відповідає за свого». Усе. Ось я тобі й розповів, що головне у футболі нашої збірної.

А тепер уявіть, що нам треба перемагати: контролювати м’яч, упевнено йти вперед. Скільки тоді пропустимо? І воротар знову може стати найкращим, навіть якщо йому заб’ють два, три чи більше м’ячів. Ось про що треба думати.

— Мальдера замінив десятьох гравців стартового складу. Як ви пояснюєте настільки масштабну ротацію?

— Це якась нова модель. Привіт, я Юрген Клопп! У того теж два склади. Зрозуміло, що другі матчі ми зазвичай граємо погано. Але міняти десятьох… Для мене це підтверджує те, про що я говорю: у нас немає лідерів. Немає футболіста, який обов’язково повинен бути на полі. Можливо, лише Очеретько. У грузинів є Хвіча, в угорців — Собослаї. А в нас хто? Зате в нас два склади. Юрген Клопп №2.

І німців так само критикують — ті ж Еффенберг і Маріо Баслер. Коли немає результату, вже не має значення: Клопп ти чи не Клопп. Наша збірна давно не сильна. І якщо вона не створює моментів, то радіти особливо нічому. За очками поки добре, а якщо дивитися далі — усе сумно.

— Заміни по ходу матчу щось змінили?

— Звичайно, дуже допомогли! Гра одразу змінилася (сміється).

— Це ви іронізуєте?

— Звісно. Навіть не знаю, у які лапки це взяти. Заміни так допомогли, що аж іноді соромно.

— Вболівальники «Левом матчу» обрали Трубіна. Ви згодні з таким рішенням?

— Я ж казав: якщо зіграємо на нуль, найкращим буде воротар. У грузинів, по суті, лише два моменти було. Причому в одному з них Хвіча вже був дуже близько до воротаря, забити було складно. А в іншому Трубін нас урятував. Ось тобі знову найкращий гравець.

— Андрій Ярмоленко поки залишається в запасі. Як думаєте, побачимо його у двох наступних матчах цього збору?

— Я ж не знаю, що в голові у Клоппа №2. Якби Андрій себе поважав, то забув би про ці рекорди й уже пішов працювати спортивним директором у Динамо замість Буряка. Але це його справа. Нехай сидить в запасі. Просто з’їздив, злітав, покатався. Це запитання не до мене, а до Андрія. Я б одразу пішов зі збірної, якби не потрапляв до складу.

— Можливо, його тримає бажання побити бомбардирський рекорд Андрія Шевченка?

— Видно, хоче побити рекорд. Ну нехай. Я ж кажу про те, як вчинив би сам. Це його особиста справа. Тільки щоб не вийшло так, що просидить дуже довго. У нас уже були випадки, коли хотіли побити рекорди, але не виходило.

— Одразу згадується Євген Селезньов.

— Отож. Футболіста мають запам’ятовувати не за рекордами, а за те, що він був класним гравцем. Ось і все. Але, повторюся, це особиста справа Ярмоленка.

— Попри всю критику, вірите в перемоги над Північною Ірландією та Угорщиною?

— Я Північну Ірландію зараз не бачив, але всі розуміють, що це не найсильніша збірна. Зазвичай вони багато бігають і багато борються. Не пригадую, щоб там були якісь серйозні зірки. Я навіть не здивуюся, якщо ми обидва матчі виграємо.

Але люди повинні ставити собі правильні запитання, а не слухати: «О, у нас уже все чітко, усе класно». Потрібно уявляти, як ми виглядатимемо з іншими командами. Якщо тут, із грузинами, не можемо створити моменти, то що буде далі? Мене ось це хвилює.

Андрій Піскун