У понеділок, 5 жовтня, збірна України в рамках 4-го туру Ліги націй сезону-2026/27 поступилася збірній Угорщини − 1:2. Поєдинок проходив у Трнаві. До вашої уваги післяматчева прес-конференція головного тренера української національної команди Андреа Мальдери.
— У перші 30−35 хвилин була дуже хороша гра у виконанні збірної України. А потім з’явилося відчуття, що ваші підопічні дуже втомилися. Можливо, це була помилка, що ми так інтенсивно почали матч?
— Вважаю, що ми провели чудовий перший тайм. Не пам’ятаю бодай одного удару по наших воротах від збірної Угорщини. Так, ми бігли вперед і, можливо, не всі наші гравці звикли грати з такою інтенсивністю. І, можливо, в останні хвилин 8 першого тайму ми знизили швидкість. Але все одно ми домінували в грі. І це підтвердилося в другому таймі: ми знову контролювали м’яч і вели гру.
— Чого не вистачило сьогодні вашій команді? І кого з відсутніх гравців сьогодні не вистачило насамперед?
— Нам не вистачило досвіду після того, як ми зрівняли рахунок. Мова на цьому відрізку матчу не йшла про техніку чи тактику: в такі моменти потрібно мати лідерство, мати лідера на полі, який може керувати цими хвилинами.
Що стосується кадрових проблем, то справді, у нас практично ще одна команда була відсутня, але я задоволений тими, хто зіграв сьогодні. Ми побачили багатьох молодих гравців, які можуть бути в майбутньому цінним ресурсом для нашої команди. Крупський, Краснопір, Пономаренко — усі вони дуже добре зіграли, хай і є проблеми з інтенсивністю — вони молоді.
— Підбийте підсумок цього збору. Чи задоволені ви грою команди в цих чотирьох матчах?
— Щодо результату ми задоволені, звісно, лише наполовину. Бути дуже задоволеним тут не вийде, і ми це розуміємо. Нам потрібно провести глибокий аналіз цих чотирьох матчів. Ми грали по-різному — і з двома нападниками, і з двома «десятками», і з вінгерами, ми пробували різні схеми. Ми маємо навчитися грати так, щоб супернику не вдалося нас розпізнати до матчу, і мати спектр рішень на майбутнє. Але я впевнений, що сьогодні на поразку ми не заслуговували. Звісно, я аж ніяк не хочу цим применшити заслугу збірної Угорщини, але моя думка така.
— Як так сталося, що, зрівнявши рахунок, ви так швидко пропустили у свої ворота?
— Мені ще потрібно подивитися запис цього моменту, але я думаю, що там просто йдеться про програну дуель. Усе було дуже швидко: м’яч від вінгера, швидкий крос, і ми пропустили гол, який не повинні були пропускати.
Але тут треба розуміти різницю: одна справа, коли ти пропускаєш гол після якихось тактичних помилок, а інша — коли ти пропускаєш «емоційний» гол. Важливішою була не стільки тактика, скільки ментальність гравців. Ця збірна України — дуже молода команда. Зрівнявши рахунок, команда хвилин на п’ять трохи розслабилася. Це брак досвіду. Що й зіграло роль у другому пропущеному голі.
На полі завжди важлива інтенсивність гри. Ми й хотіли її показати, але оскільки команда ще молода, є проблема насамперед у ментальності, а не у фізиці, тактиці чи бажанні. Але я сказав гравцям, що ми йдемо правильним шляхом. Ми граємо на великих швидкостях, з високою інтенсивністю, з хорошими дистанціями між гравцями, але нам важливо поліпшити саме ментальність, набути ментальності переможців.
Олександр ПОПОВ
А перемогу в першій грі заслуговували?
Аналізуючи 4 гри, які команда зіграла, можна сказати, що команди нема.
Все.
Далі будуть повертатись травмовані, ми будемо вигравати товарняки, які нічого не вирішують (і нам будуть читати казки, що це шаг вперьод), потім будуть важкі матчі відбору і саме у важких матчах з рівними суперниками ми знову провалимось.
Такий прогноз.
"я сказав гравцям, що ми йдемо правильним шляхом" - Чудове патякання після програної гри. Наші тренери теж завжди так роблять. Тактика перевірена! Ми ідьом вєрним путьом, а потім нікуди не виходим і звільняєм тренера.
Думал хоть на матчи Сборной отдохну от игры и результатов "имени Костюка". Да где там...два мяча в четырех матчах, розгром от Северной Ирландии (!!!), и как вишенка на торте проиграть принципиальному сопернику ..а впереди ещё и матч с Карпатами. Блин, где я так нагрешил
І в УПЛ, і в Європі!
І те, що українські футболісти майже всі провалюються у топ-лігах — це чіткий показник відсутності професіоналізму і здатності до розвитку. Якщо хтось десь трішки чіпляється, то лише тимчасово.
Судакови і Мудрики не грають в ЧУ...
Ну і якого мастерства вони набрались?
Що вони показують у клубах, збірній і чого вони де добились?
У самому кращому випадку українські футболісти просто не розвиваються. А зазвичай вони ще й регресують.
Таке враження, що цього професіоналізму та правильного ставлення до роботи вони не отримують ще зі школи.
І умовно основні гравці НЕ будуть рвати жили, бо вони й так знають, що вони основні.
І коли повернеться Мудрик, Довбик, Судаков і так далі (як всі чекають), то знову все буде як завжди.
Бо наші футболісти з великими контрактами, наші примажорені непрофесіонали (!), не звикли добре робити свою роботу!
Саме тому вони й в клубах своїх майже всі не мають достойного статусу!
Проблеми з місцем у складі є майже у всіх наших "звьозд". І якраз-то ці звьозди 100% будуть в основі в ключових іграх.