Пользователи → russo → блог

Цікаво було б дізнатися Вашу думку щодо об'єднання чемпіонатів України та Росії.

       ОЛЕГ БЛОХІН
       Заслужений майстер спорту. Семиразовий чемпіон СРСР - 1974, 1975, 1977, 1980, 1981, 1985, 1986 рр. Провів 412 матчів першостей країни, забив 207 голів. Володар Кубка СРСР 1974, 1978, 1982, 1985 рр. У складі збірної СРСР брав участь у 107 зустрічах, забив 39 м'ячів. У європейських клубних турнірах - 72 матчі, 23 голи. Кращий футболіст країни 1973, 1974, 1975 рр. Кращий футболіст Європи 1975 року.
       В захисників найтяжча мить,
       Коли з м'ячем Блохін біжить,
       Не осінь, далебі весна
       В чудовім клубі Блохіна!

       ВОЛОДИМИР БЕЗСОНОВ
       Заслужений майстер спорту. П'ятиразовий чемпіон СРСР - 1977, 1980, 1981, 1985, 1986 рр. Зіграв 223 матчі в чемпіонатах країни, забив 21 гол. Володар Кубка СРСР 1978, 1985 рр. Провів 62 матчі за збірну, забив 2 м'ячі. 32 гри в європейських клубних турнірах, 3 голи.
       Думку маємо резонну:
       В грі "згасив" би й Марадону.
       Він відмінник, грає стійко,
       Хоч на майці... завше "двійка".

       СЕРГІЙ БАЛТАЧА
       Заслужений майстер спорту. Чемпіон СРСР 1980, 1981, 1985, 1986 рр. 214 матчів у чемпіонатах СРСР, 6 забитих м'ячів. Володар Кубка країни 1978, 1982, 1985 рр. 39 матчів у збірній СРСР, 2 голи. В європейських турнірах - 32 зустрічі, один гол.
       В атаці не рубай зплеча,
       Таких і ми знавали.
       У захисті в нас Балтача,
       І цим ми все сказали.

       АНАТОЛІЙ ДЕМ'ЯНЕНКО
       Заслужений майстер спорту. Чемпіон СРСР 1980, 1981, 1985, 1986 рр. Провів 274 матчі першостей країни, забив 25 м'ячів. Володар Кубка СРСР 1982, 1985 рр. У збірній СРСР зіграв 53 зустрічі, забив 5 м'ячів. У європейських турнірах - 32 матчі, 5 м'ячів. Кращий футболіст країни 1985 року.
       В Європу, в Лужники, за океан
       Веде команду смілий капітан.
       Ми думаємо, що невдовзі він
       Отримає уже майорський чин!

       ВАДИМ ЄВТУШЕНКО
       Заслужений майстер спорту. Чотириразовий чемпіон СРСР - 1980, 1981, 1985, 1986 рр. У першостях країни провів 197 матчів, забив 56 м'ячів. Володар Кубка СРСР 1982, 1985 рр. У складі збірної СРСР - 11 матчів, один гол. 26 зустрічей в європейських турнірах, 6 м'ячів.
       Йому аж поля мало, вольовому.
       Всі сили, вміння ставляться на кін.
       Кінець виставі, і, змахнувши втому,
       Болільникам силадас дяку він.

       АНДРІЙ БАЛЬ
       Заслужений майстер спорту. Чемпіон СРСР 1981, 1985, 1986 рр. Брав участь у 224 зустрічах чемпіонатів країни, забив 14 м'ячів. Володар Кубка СРСР 1982, 1985 рр. 19 матчів у складі збірної країни, один гол. У європейських турнірах провів 24 матчі, забив один м'яч.
       Надійний І пружний, мов сталь.
       Любимець стадіонів - Баль.



       ОЛЕГ КУЗНЕЦОВ
       Заслужений майстер спорту. Дворазовий чемпіон країни - 1985, 1986 рр. У першостях СРСР провів 82 матчі, забив 5 м'ячів. Володар Кубка СРСР 1985 року. 13 зустрічей у складі збірної СРСР, 15 - в континентальних клубних турнірах.
       Пишу схвильовано я слово
       Про гру Олега Кузнецова.
       Його упертість, мужність так прекрасні,
       Бо ж він і тренер - одномасні.

       ОЛЕКСАНДР ЗАВАРОВ
       Заслужений майстер спорту. Чемпіон СРСР 1985 та 1986 років. У першостях країни - 191 матч, 47 м'ячів. Володар Кубка СРСР 1985 року. Провів 15 зустрічей у складі збірної країни, забив один гол. У європейських турнірах - 14 матчів, 5 м'ячів.
       Чекають заздрісні тужливо:
       Яке Сашко відколе диво?
       Хитринок має він доволі,
       А сотворя таке на полі,
       Що і найбільший ерудит
       Шепне приречене: "Це - кит!"

       ВАСИЛЬ РАЦ
       Заслужений майстер спорту. Чемпіон СРСР 1985, 1986 років. Провів 91 матч у першостях країни, забив 15 м'ячів. Володар Кубка СРСР 1985 року. У складі збірної країни зіграв 8 матчів, забив 2 голи. 13 ігор в європейських кубкових турнірах, 2 м'ячі.
       Страждають Пруднинов та Батс!
       На поле вийшов Вася Рац.



       ПАВЛО ЯКОВЕНКО
       Заслужений майстер спорту. Чемпіон країни 1985, 1986 років. 94 матчі в першостях країни, забив 2 м'ячі. Володар Кубка СРСР 1985 року. В складі збірної СРСР провів 7 матчів, забив один гол. У європейських клубних турнірах - 11 зустрічей, 3 м'ячі.
       В Яковенка у Павла
       Хисту грядка немала.
       Добре трудиться Павло,
       Щоб там "золото" росло!

       ІВАН ЯРЕМЧУК
       Заслужений майстер спорту. Чемпіон країни 1985, 1986 років. Брав участь у 48 зустрічах першостей СРСР, забив 6 м'ячів. Володар Кубка СРСР 1985 року. В збірній СРСР провів 6 матчів, забив 2 голи. В європейських кубкових турнірах зіграв 9 матчів, забив 3 голи.
       Не може діяти впівсили
       Для переможного коша.
       Його найменнями вділили:
       Мотор команди, серце і душа.

       ОЛЕКСІЙ МИХАЙЛИЧЕНКО
       Майстер спорту. Чемпіон СРСР 1985, 1986 років. У чемпіонатах країни зіграв 63 зустрічі, забив 21 гол. Провів 5 матчів у європейських кубкових турнірах, забив один гол.
       Голкіпер сам не свій:
       Прорвався Олексій!
       Збивай його чи лай,
       А з сітки м'яч виймай!

       ВАСИЛЬ ЄВСЄЄВ
       Майстер спорту. Чемпіон СРСР 1985 та 1986 років. Провів 78 матчів у першостях країни. Володар Кубка СРСР 1985 року. Брав участь у 5 матчах європейських кубкових турнірів.
       Записуйте знаками нотними
       Для підручників і музеїв,
       На плівку знімайте, киношники,
       Як грає Василь Євсєєв!


       ВІКТОР ЧАНОВ
       Заслужений майстер спорту, Чемпіон СРСР 1986 року. В чемпіонатах країни провів 168 матчів. Володар Кубка СРСР 1982 року. З гри у складі збірної країни. 14 - у європейських клубних турнірах.
       Мов Аргус, поле він стооко бачить.
       Нехай противник мас в затямку:
       Коли в воротах Віктор Чанов - значить
       Ворота наші завжди на замку!




Вітаємо! "Золотий м'яч" - Ігорю Бєланову

       Заслужений майстер спорту.Чемпіон СРСР 1985, 1986 років. У першостях країни зіграв 169 матчів, забив 46 м'ячів. Володар Кубка СРСР 1985 року. 11 зустрічей у складі збірної СРСР, 6 м'ячів. У європейських кубкових турнірах провів 12 матчів, забив 5 м'ячів.
       Він - мов ракета першого удару
       Яка вража ворота все точніш.
       Він - футболіст з багатством граней дару,
       І ніжний, наче весняна капіж.

       Сьогодні у Франції вийшов останній нинішнього року номер журналу "Франс футбол", в якому вміщено результати традиційного, 31-го за ліком, референдуму на звання кращого футболіста Європи. Ним став 26-річний форвард київського "Динамо" і збірної СРСР Ігор Бєланов. У ці хвилини читачі журналу, що поширюється в чотирнадцяти країнах світу, читають інтерв'ю, яке дав 31-й лауреат цьому виданню. Таку можливість масте й ви, шановні друзі "Спортивної газети".

       - Отже, Ігоре, "Золотий м'яч" "Франс футболу" - ваш.
       - І я щасливий. Гордий і щасливий. І безмежно дякую моїй команді й тренерам, болільникам і моїм друзям - усім, хто підтримував мене у складні моменти, яких у сезоні було багато.
       - Чи пам'ятаєте ви присудження цієї нагороди Олегу Блохіну в 1975-у?
       - Відверто кажучи, в пам'яті збереглися досить туманні спогади про цю подію. Тоді я був звичайнісіньким хлопцем, ганяв м'яч з приятелями на подвір'ї, і наші футбольні баталії цікавили мене більше, ніж події міжнародного футболу.
       - Чи передбачали, що "Золотий м'яч"-86 стане вашим?
       - Що його буде присуджено особисто мені? Звичайно, ні! Але я чекав цього року вашого призу в Києві. Адже вся наша команда протягом усього сезону грала чудово, і в кожного з нас були шанси стати володарем "Золотого м'яча".Сталося так, що журналісти вибрали Бєланова. Але я добре знаю - це приз київському "Динамо" і збірній СРСР.
       - Ваші найближчі конкуренти - Лайнекер, Бутрагеньо, Елкьяср...
       - А як же Заваров?! Я добре знаю Бутрагеньо, Лайнекера, Елкьяєра - вони дуже сильні гравці. Та Заваров у сезоні був сильнішим безперечно! Згадайте фінал Кубка кубків у Ліоні! А його гру зі збірною Франції в Парижі! Саме після його передач я забиваю практично всі м'ячі і в "Динамо", і в збірній. Цього сезону Заваров приголомшив мене майстерністю і, як на мене, був першочерговим претендентом на "Золотий м'яч".
       - Отже, рік завершується добре...
       - Так, важкий і чудовий рік. У нас було багато радощів - перемога в розиграші Кубка кубків, участь у чемпіонаті світу, вихід в 1/4 фіналу Кубка чемпіонів, успіх у чемпіонаті країни, а на десерт - ваш приз. Казковий футбольний рік. Я дуже щасливий гравець. Для всіх нас сезон став сезоном сходження на вершину. Ми досягли успіху завдяки супермайстерності тренерів, волі й взаєморозумінню гравців. І зараз, коли в нашу команду вірять, коли від нас чекають нових сходжень, наша мета - виправдати ці сподівання. І залишатися на найвищому рівні. Отже, найважче ще належить зробити.

"Франс-футбол" від 30 грудня 1986 р.

Хай ляже у нові літа стежина ваша золота
Добірка матеріалів

("Спортивна газета", ©15, 30 грудня 1986 р.)

Материал прислал UDK

Шлях, пройдений до кінця
       Результат може здивувати розум, але залишити холодним серце. Тренери і гравці київського "Динамо" не раз нинішнього року дивували своїми перемогами весь футбольний світ. Та дивовижні результати команди не залишили серце холодним, бо, крім усього іншого, її до перемог вела ще й пристрасть...

       Як ветеран київського "Динамо" не можу зараз не згадати найвищого злету рідної команди 1975 року, коли вона привезла на Батьківщину один з найпочесніших трофеїв європейського клубного футболу - Кубок володарів кубків. Нині, хоча до фіналу цього турніру ще досить далеко, наважуся передбачити, що "Динамо" здатне повторити почесне досягнення. Цьому підтвердження - європейський рівень гри клубу.
       В.МУНТЯН, заслужений майстер спорту ("Спортивна газета", © 1 від 1 січня 1986 р.).

       У підготовчий період перед нашим колективом виникло вельми незвичне й досить складне завдання - підготувати до старту в чемпіонаті країни практично нову команду або, якщо бути точнішим, створити резервний її варіант. Складність у тому, що конкретні плани збірної та клубу різняться. Незважаючи на труднощі, тренери вважають, що все йде за планом. Та лише перші старти покажуть, наскільки близькі ми до істини...
       В.ЛОБАНОВСЬКИЙ, старший тренер "Динамо" (лютий).

       Перед жеребкуванням я нездужав і до Цюріха не поїхав, хоч уже оклигав. Коли дізнався, що нам доведеться грати з київським "Динамо", то знову захворів і пролежав ще три дні.
       В.МАРКОВИЧ, старший тренер австрійського "Рапіда" (лютий).

       Ми зустрічалися з майбутнім володарем Кубка кубків. Динамівці грають у важкий для суперника футбол, тому що грають просто. Кого я вважаю кращим у складі "Динамо"? Лобановського.
       В.МАРКОВИЧ (березень).

       Після нищівних поразок у двох матчах з київським "Динамо" керівництво "Рапіда" розірвало з В. Марковичем контракт. Очолив команду О. Барич.
       Австрійське агентство преси АПА (березень).

       Четвертий тур чемпіонату СРСР змоделював ситуацію, коли провідні клуби країни гратимуть без футболістів, закликаних під прапори збірної. Якщо довіряти першим враженням, то в уяві вимальовується бідний на голи і мало цікавий для глядачів футбол. У матчі з "Нефтчі" кияни спромоглися лише на нічию, втративши очко.
       А.БІБА, заслужений майстер спорту (березень).

       Перед матчем з "Дуклою" ситуація для "Динамо" ускладнилася травмами Без-сонова, Балтачі й Кузнецова. До того ж на основних гравців команди останнім часом випало величезне навантаження: протягом місяця - п'ять зустрічей всесоюзного чемпіонату, ігри в складі збірних, у рамках європейського клубного турніру. Цього можна було уникнути, спланувавши належним чином календар внутрішньої першості. Зараз уже пізно щось змінити, залишається сподіватися на переміни в майбутньому...
       В.ВЕРЕМЄЄВ, начальник київського "Динамо" (квітень).

       Перший поєдинок за вихід до фіналу Кубка кубків закінчився для нас поразкою з різницею в три м'ячі. Однак будьмо реалістами: різниця в майстерності між обома командами значно глибша - "Дуклі" ще пощастило.
       Чехословацький щотижневик "Гол" (квітень).

       Минулої п'ятниці, 2 травня, наші земляки на стадіоні у французькому місті Ліоні виграли в мадрідського клубу "Атлетіко" й заволоділи Кубком кубків. Одинадцять років блукав наш давній знайомий по Європі, щоб повернутися туди, де свого часу йому було влаштовано незабутню зустріч.
       "Спортивна газета" (травень).

       Киівське "Динамо" - гідний володар Кубка кубків. Підопічні Лобановського показали тотальний футбол, видовищний і досконалий. Це воістину найкраща команда, яку ми бачили протягом останнього часу.
       Іспанська газета "Иа" (травень).

       Давно вже жоден футбольний клуб не дарував нам такого відчуття повноти й багатства, як київське "Динамо". І давно вже ми не отримували насолоди від такої майже бездоганної гри. Швидкість, точність, розум, різноманітність, нестандартність, сила і витонченість, індивідуальні дії й колективність - коли футбол досягає настільки гострого сприйняття, то стає одночасно і спортом, і грою, і мистецтвом, і чарівним видовищем. Його не порівняєш ні з чим іншим. Він - унікальний!
       Ж.ТІБЕР, головний редактор видання "Франс футбол" (травень).

       Протягом більш ніж року всі ми переконуємося в тому, що навіть найкращі футболісти в чужих руках стають невпізнанними. Без тренера-однодумця, без тренера, якого вони знають, якому цілком довіряють, а він знає всі їхні можливості, вони перетворюються на сіру масу. Тому й нема у нас упевненості, що через місяць у Мексіці кияни зіграють так, як у європейському клубному турнірі.
       О.БОРИСОВ, народний артист СРСР (травень).

       Чотири поразки і нічия, шість м'ячів пропущено і лише один забито - такі підсумки безпосередньої підготовки збірної СРСР до чемпіонату світу. Вони, переконаний, важким пресом психологічної скутості тиснуть на футболістів нашої команди.
       А.БІБА, заслужений майстер спорту (травень).

       Коли у квітні Е. Малофєєв запропонував гравцям збірної назвати склад мексіканського варіанту команди, то Олег Блохін включив до нього дванадцять киян...
       Чехословацький журнал "Штарт" (травень).

       Президія Федерації футболу СРСР розглянула питання про підготовку збірної країни до фінальних ігор чемпіонату світу 1986 року. Враховуючи особисте прохання Е. Малофєєва, а також те, що до складу збірної країни входять дванадцять спортсменів команди "Динамо" (Київ), президія Федерації футболу СРСР звільнила його від обов'язків старшого тренера й рекомендувала призначити головним тренером збірної СРСР В. Лобановського.
       ТАРС (травень).

       Рішення прийняти пропозицію очолити збірну СРСР за 20 днів до початку світової першості і за 8 днів до від'їзду в Мексіку В. Лобановський мотивував тим, що не має права боятися відповідальності: "Коли у збірній дев'ять футболістів моєї команди, я все одно відповідаю за її реноме і турнірну долю". (Представництво "Динамо" до дванадцяти гравців розширив сам В. Лобановський).
       "Спортивна газета" (травень).

       Французькі тренери й футболісти, наче передбачивши розвиток ситуації довкола радянської збірної, прискіпливо й не раз подивилися відеозапис фінального матчу розиграшу Кубка володарів кубків. "Радянська збірна - наш найсерйозніший суперник", - одностайно підсумували вони.
       "Спортивна газета" (травень).

       Чемпіонати світу бачили чимало перемог, але виграш збірної СРСР у команди Угорщини залишиться в історії світового футболу, як один з надзвичайних.
       Бразільська телекомпанія "Маншеті" (червень).

       ...Радянська команда пішла вперед, окрім усього іншого, в розробці можливих варіантів атаки. Цим вона, безперечно, відкрила новий шлях розвитку футболу. Для цього в неї є дисципліновані і водночас надзвичайно обдаровані гравці... Можливо, ось він, футбол XXI століття.
       Французька газета "Екіп" (червень).

       Наша команда впевнено перемогла в своїй групі насамперед завдяки правильній установці сил, розумній організації гри, раціональній тактиці. В цьому - заслуга тренерського складу і футболістів, які сумлінно й чесно поставилися до справи.
       Л. Яшин, заслужений майстер спорту (червень).

       ...ЗА 13 хвилин до закінчення матчу СРСР - Бельгія Кулеманс прийняв м'яч, перебуваючи в явному офсайді. Коли свисток судді промовчав, він вразив ціль. Радіти успіху він почав лише через кілька секунд, переконавшись, що гол зараховано.
       Чехословацький журнал "Штарт" (червень).

       Пеле: "Збірна СРСР показала в Мексіці блискучий футбол. Лише прикра несподіванка завадила їй досягти більшого".
       Мексіканська газета "Хорнада" (червень).

       Зрозуміло, ми незадоволені результатом виступів у світовому фіналі. Тепер тиждень попрацюємо над відновленням сил - і включимося до розиграшу першості країни.
       В.ЛОБАНОВСЬКИЙ (червень).

       Колегія Держкомспорту СРСР розглянула підсумки виступу збірної СРСР на чемпіонаті світу. Відзначено, що керівництво команди зуміло створити колектив, який у ряді матчів продемонстрував атакуючий футбол, хорошу фізичну та морально-вольову підготовку. Разом з тим збірна не змогла продемонструвати свої кращі якості в матчі з командою Бельгії.
       "Футбол-хоккей" (серпень).

       Уявляється, що боротьба за чемпіонський титул ще не завершилась, хоча в багатьох оглядах промайнула думка про безперечність чергового успіху київського "Динамо". В двох останніх матчах кияни недорахувалися трьох очок, розрив з "Динамо" московським, який ще недавно здавався величезним, скоротився до чотирьох. І, хто знає, можливо, призначені на кінець сезону зустрічі московських і київських одноклубників стануть своєрідним фіналом чемпіонату. Утім, попереду ще один складний іспит - у складі збірної матч з французами в Парижі.
       О.ГОРБУНОВ, футбольний оглядач журналу "Спортивные игры" (вересень).

       Саме радянській збірній ми зобов'язані найкрасивішими моментами гри Франція - СРСР. Завдяки їй був настільки високим технічний рівень зустрічі. Радянські футболісти піднесли нам чудовий урок ефективності, технічної віртуозності, тактичної майстерності.
       Ж.-Ф.РЕТАКЕР, оглядач газети "Екіп" (жовтень).

       П'ятого листопада на Республіканському стадіоні в Києві динамівці не тільки подолали грізний "Селтік". Вони ще й перебороли самих себе. Склалася така ситуація, коли "Динамо" програвати не мало права. Адже тоді багато хто міг би забути і весняний тріумф у Ліоні, й успішні ігри киян v складі збірної СРСР.
       С.РЕШКО, заслужений майстер спорту (листопад).

       Дехто стверджував, що нічого особливого не сталося, що й не було за плечима виснажливого сезону, що кияни зовсім не стомилися, що можна виступити проти "молодого" й амбіційного московського "Динамо" граючись. Одразу й не зрозуміти повністю, не відчути і по достоїнству не оцінити ті надзусилля, прояви мужності й волі, майстерності, що дозволили киянам стати господарями становища. Нічия наблизила їх до лідера на відстань простягнутої руки.
       В.БЕРЕЗОВСЬКИЙ, оглядач щотижневика "Футбол-хоккей" (грудень).

       Чудовому тренеру Лобановському вдалося створити колектив, який грає у футбол майбутнього. Перебуваючи в Києві на останньому матчі першості СРСР, я ще раз пересвідчився в цьому.
       Д.ШОМЬЄ, заступник головного редактора тижневика "Франс футбол" (грудень).

       Гра київського "Динамо" здається простою й точною. Вона наче походить із самих витоків футболу.
       К.БЕРЖЕЛЕН, держсекретар у справах молоді і спорту Франції (грудень).

       Цей тривалий футбольний рік потребуватиме й тривалого осмислення...
       В.ЛОБАНОВСЬКИЙ (грудень).

Советский спорт
Тренер киевского "Динамо" уверен, что без больших нагрузок во время подготовки его футболисты не смогут решать задачи, поставленные перед командой в сезоне и раздумывает, каков украинский чемпионат и будущие соперники.

 

– Валерий Георгиевич, игроки, видимо, жалуются, что вы их больше грузите, чем Юрий Павлович Семин?
– «Грузить» – это совершенно непрофессиональный термин. Грузят грузчики, а мы занимаемся подготовкой к сезону. Есть программа, которая, я уверен, даст результат. Есть требования, которые мы ставим перед футболистами – в области тактики, функциональной подготовки, психологии. Их выполнению и подчинена вся наша работа. А разговоры: «Вот, футболистов сильно гоняют» профессиональному человеку режут слух. Да и не замечал я, чтобы ребята сильно стонали. Иными словами, без тяжелой работы сегодня невозможно уверенно пройти сезон, выполнить все поставленные на него стратегические задачи.

– Валерий Георгиевич, ну какая в украинском чемпионате стратегия? Быть впереди «Шахтера» – а остальные команды в борьбу за чемпионство и сами не вмешаются…
– А о Лиге чемпионов вы забыли? Хотя и в национальном первенстве, думаю, все будет далеко не так просто. Я пока еще с украинским чемпионатом почти не знаком, но, судя по той информации, которую имею, его уровень, как и в России, постепенно растет. И думать, что здесь есть только «Динамо» и «Шахтер», – по-моему, ошибка. Тот же «Металлист» успешно выступил в Кубке УЕФА, а на внутреннем фронте почти весь сезон составлял конкуренцию грандам. «Ворскла» выиграла Кубок, победив в финале «Шахтер». Можно, конечно, сказать, что это случайно, что «горняки» соперника недооценили – но я считаю, что ничего случайного в футболе не бывает. Две команды в полуфинале Кубка УЕФА, победа «Шахтера» в этом Еврокубке – это что, случайность? Мы ведь это все проходили: после того, как сначала ЦСКА, а потом «Зенит» привезли в Россию Кубок УЕФА, уровень российской премьер-лиги ощутимо возрос. Почему в Украине должно быть по-другому? Так что борьба нас и на внутреннем фронте наверняка ждет нешуточная.

– И уже к середине июля вы должны быть к этой борьбе полностью готовы?
– Не должны – обязаны! Хотя времени не так уж много, да и сбор мы начали без нескольких основных игроков. Но что делать – для больших команд, многие игроки которых выступают за различные национальные сборные, это, можно сказать, неизбежное зло. И потом... Никто ведь не будет вспоминать, было у тренера Газзаева время или не было, все ли игроки были на сборах или не все. От команды, от тренера всегда требуют результат. Поэтому задача проста: правильно спланировать подготовку так, чтобы потом в течение сезона этот самый результат давать. Уверен, у нас все получится.

Валерий Газзаев

Кого позовет на помощь Валерий Газзаев, чтобы решать поставленные задачи, остается пока только гадать. Ведь со следующего сезона Валерию Георгиевичу придется биться на несколько фронтов. И не просто биться, а покорять самые высокие вершины в Лиге чемпионов, в национальном первенстве, в Кубке Украины.

Последние две усложнятся в связи с тем, что количество украинцев на поле со следующего сезона в чемпионате Украины увеличится до пяти. Газзаев говорил, что в большом усилении команда, которая дошла до полуфинала Кубка УЕФА, не нуждается, но вот усиливаться украинцами российскому специалисту хочешь не хочешь, а придется.

 

Богдан Шершун – полузащитник "Днепра"

Валерий Газзаев в свое время приглашал Богдана Шершуна из Днепропетровска в московский ЦСКА. И украинец там проявил себя довольно неплохо, но затем почему-то сник. Высокорослый полузащитник "Днепру" особо не нужен, об этом свидетельствует его аренда в киевский "Арсенал". Вопрос, нужен ли он теперь Газзаеву?

Григорий Ярмаш – защитник "Ворсклы"

Из украинских защитников может прийти ко двору футболист полтавской "Ворсклы" и сборной Украины Григорий Ярмаш. Он прошел школу киевского "Динамо", о его уровне здесь знают, но опыт игрок получил именно в Полтаве. "Ворскла" в чемпионате Украины пропускала меньше гола за матч. Есть в этом и заслуга Ярмаша.

Александр Ковпак – нападающий "Таврии"

Мы уже привыкли, что все самое лучшее у нас собирается или в "Динамо", или в "Шахтере". Форвард симферопольского клуба стал лучшим бомбардиром чемпионата, получил приглашение в сборную Украины. Поэтому, видимо, в "Таврии" Ковпак надолго не задержится. Контракт у Александра заканчивается в конце 2009 года.

Андрей Шевченко – нападающий "Челси"

Андрей поскитался по миру уже достаточно. Но не дают играть в "Челси", не доверяют в "Милане", а вот в Киеве Шева мог бы пригодиться. Основных причин, по которым он в "Динамо" не появится, как минимум две: наличие действующего контракта с "Челси" и нежелание супруги Андрея Кирстен Пазик покидать центры мировой моды – Милан и Лондон.

Источник: БЛИК

 

Игорь Суркис представил Валерия Газзаева

26 травня 2009

Сразу же после послематчевой пресс-конференции с участием Юрия Сёмина на суд общественности вышли новые действующие лица. Первым взял слово президент «Динамо» Игорь Суркис.

- Мне сложно говорить, – начал Игорь Михайлович. – Думаю, Юрий Павлович уже все объяснил. Чисто человеческий поступок с моей стороны, чтобы убрать всякие домыслы. Неправильно говорить о том, что я неудовлетворен работой Юрия Павловича. Я полностью удовлетворен как его работой, так и тем, что он сделал с командой за полтора года. К сожалению, иногда жизнь движет вещами, которые от нас не зависят. В данном случае от меня ничего не зависело. Я пытался уговорить Юрия Павловича остаться, но он принял твердое решение и возвращается в свой родной клуб. Его можно понять. Ни финансовая составляющая, ничто другое у нас на повестке дня не стояло.

Естественно, когда Юрий Павлович сказал мне однозначно, что уходит, стал вопрос – кто? Я скажу сразу, слава Богу, что на постсоветском пространстве оказался тренер с большой буквы – Валерий Георгиевич Газзаев. Я не буду характеризовать все то, что он выиграл за последние годы, поскольку вы сами все прекрасно знаете. Один только Кубок УЕФА говорит о многом. При этом Валерий Георгиевич оказался первым тренером на постсоветском пространстве, кто выиграл этот трофей.

У вас, наверняка, будут вопросы. Поэтому представляю вам нового главного тренера «Динамо», который вступил в должность главного тренера «Динамо», считайте, с сегодняшнего дня и сейчас пойдет знакомиться с командой, – Валерий Георгиевич Газзаев. Прошу любить и жаловать.

С этими словами Игорь Михайлович провел традиционную процедуру, под аплодисменты зала одев Валерию Газзаеву шарф с динамовской эмблемой, после чего состоялась небольшая фотосессия.

- От себя, а также от тех, кто любит киевское «Динамо», хотел бы пожелать новому наставнику удачи, без которой в футболе нельзя, - продолжил свою речь президент клуба. – Наша задача, чтобы команда прогрессировала, чтобы наконец-то вышла из подгруппы в Лиге чемпионов. А те амбиции, которые есть у Валерия Георгиевича, меня, как президента клуба, полностью устраивают. У нас совпадают мысли и идеи. Если он захочет, то озвучит их сам. Нет – вы будете наблюдать за игрой нашей команды в дальнейшем.

После этого слово перед представителями СМИ уже в новой должности главного тренера «Динамо» держал Валерий Газзаев.

- Я благодарен, что начинаю работать в столь именитом клубе. Естественно, от этого клуба ждут только больших результатов. Я думаю, что совместным усилиями, вместе с командой, руководством клуба, мы постараемся не разочаровать болельщиков и, конечно же, добиваться результата. Я получил очень хорошую команду, команду с хорошими традициями и амбициями, которая в этом году провела блестящий сезон – выиграла национальное первенство, очень хорошо играла как в Лиге чемпионов, так и в Кубке УЕФА. В этом огромная заслуга Юрия Павловича Семина, моего друга и коллеги. Он провел хорошую работу в клубе и на данный момент мы имеем очень сильных молодых игроков и очень хорошую команду. В чем мы с вами сегодня и убедились в матче с «Шахтером». Поэтому будем работать, и я надеюсь, что все вместе мы будем болеть, переживать и радоваться нашим успехам. Наверное, это также в какой-то степени символично, что клубу «Динамо», правда, московскому, я отдал 12 лет своей жизни – как игрок и как тренер. Теперь получил приглашение работать в киевском «Динамо», за что благодарен Игорю Михайловичу и, надеюсь, вместе с клубом буду добиваться больших побед.

- Валерий Георгиевич, вы в Киеве два дня. Какими были ваши первые шаги? И чем занимались сегодня до приезда на стадион?

- С утра я ездил на кладбище, побывал у могилы Валерия Васильевича Лобановского, который оставил огромный след не только в истории киевского «Динамо», но и мирового футбола. После этого я приехал на стадион.

- Кто войдет в ваш тренерский штаб? Будет ли работать с вами в Киеве Александр Стельмах?

- Со мной в «Динамо» придут Владимир Шевчук и Николай Латыш. Александр Стельмах в Киеве не приедет, поскольку по моей просьбе сейчас работает с «Аланией» и помогает владикавказскому клубу с решением вопроса выхода в Премьер-лигу. Также в тренерском штабе останутся Валерий Зуев и Олег Лужный.

- Виктор Леоненко в одном из интервью сказал, что «раз в «Динамо» приходит Газзаев, то больше «Шахтер» не будет обыгрывать «Динамо». Как вы считаете, только ли «Шахтер» опасен в чемпионате Украины?

- Витя – очень оригинальный человек (улыбается). А что касается «Шахтера», то могу сказать одно: главное, чтобы «Динамо» каждый год выигрывало национальное первенство. Конечно, «Шахтер» – принципиальный соперник, у нас всегда принципиальные игры, поэтому будем стараться играть максимально хорошо. В целом, думаю, задачи, которые стоят сегодня перед клубом, очень большие. И с тем успехом, которого достигло «Динамо» в этом сезоне, мы должны двигаться дальше. Команда должна прогрессировать, в особенности молодые талантливые игроки. За неделю у меня был не один разговор как с Игорем Михайловичем, так и с Юрием Павловичем, который дал мне исчерпывающую информацию по команде и конкретно по каждому игроку. Я считаю, что главная наша задача – всегда и везде хорошо выступать.

- Вчера вы наблюдали за игрой дублирующего состава, сегодня следили за игрой «основы». Есть ли у вас определенные соображения, какие линии нуждаются в укреплении? Каких приобретений следует ждать в ближайшее время?

- Я хочу сказать, что команда очень хорошо укомплектована. Есть очень хорошие игроки – как опытные, так и молодежь, которая способна расти. На сегодняшний день есть травмированные игроки очень высокого уровня, но, тем не менее, будем стараться укреплять позиции. Новых игроков будет от силы один-два, не больше.

- Футболисты выходят из отпуска 20 июня. Какие у вас планы на межсезонье?

- К сожалению, у нас не будет возможности провести полноценную подготовку, поскольку уже 11 июля матчем за Суперкубок Украины стартует следующий сезон. У нас планируются единственные сборы, которые с 24 июня будут проходить в Австрии. А с 21-го числа футболисты соберутся в полном составе, после чего буду проходить медицинское обследование. Исключение составят лишь трое футболистов – Эль Каддури, Юссуф и Бангура, – которые будут выступать за свои национальные сборные. Они присоединятся к команде 1 июля. Остальные же приступят к тренировочным занятиям 24 июня.

- Если команда выиграет Кубок УЕФА или Лигу чемпионов, вы все-таки сбреете усы?

- (смех в зале) Это уже не смешно (улыбается). Могу лишь сказать, что я никому и никогда подобных обещаний не давал.

- Какие планы и надежды вы связываете с «Динамо» в Лиге чемпионов?

- Я хочу выиграть Лигу чемпионов! Вас устроит такой ответ? (аплодисменты в зале) Мы будем делать все возможное, чтобы как можно успешнее выступить в этом турнире, как и на европейской арене в целом. Будем прилагать все усилия, а как оно сложится на самом деле – сейчас очень сложно говорить об этом. Вспоминается полуфинал Кубка УЕФА между «Динамо» и «Шахтером». Та команда, которая выигрывала это двухматчевое противостояние, выигрывала Кубок УЕФА. Наверное, не хватило немного удачи. В футболе очень много проблем, с которыми приходиться сталкиваться тренеру.

Если конкретно по каждому турниру, то в Лиге чемпионов есть задача выйти из подгруппы, в чемпионате – занять первое место, поставлена задача выиграть Кубок и Суперкубок Украины. Думаю, тут нет особых секретов. Такой клуб, как «Динамо», с такими амбициями и традициями, других задач просто не может ставить.

- Со следующего сезона Лига чемпионов и Кубок УЕФА претерпят существенные изменения формата проведения турниров. Как вы считаете, сыграет ли это на руку украинским клубам?

- Конечно. Я считаю, что уже большое достижение тот факт, что «Шахтер» выиграл Кубок УЕФА, а «Динамо» играло в полуфинале этого турнира. Когда есть такой прогресс, то и средний уровень команд также растет с учетом достижения больших целей. Наглядный пример – российский чемпионат, где ЦСКА и «Зенит» поочередно завоевывали Кубок УЕФА, а остальные команды пытаются тянуться к этим клубам.

- За счет чего вы собираетесь усиливать игру команды? И все же, какие линии нуждаются в укреплении?

- Я думаю, необходимо усилить среднюю линию и линию обороны. Опять же, учитывая группу травмированных игроков. Тот же Михалик вернется в общую группу лишь в августе, а уже в середине сентября нам стартовать в Лиге чемпионов. Поэтому есть определенные проблемы. Тем не менее, считаю, что команда укомплектована достаточно хорошо, и я говорю это совершенно искренне. Сегодня я смотрел за ходом матча немного другими глазами, с учетом того, что приступаю к работе в этом клубе. Могу сказать, что в команде достаточно высокая конкуренция, что практически всегда дает положительный результат.

- В чемпионате Украины выступают несколько игроков, знакомых вам по работе в ЦСКА – в частности, Ролан Гусев, Самодин… Эти игроки не входят в сферу ваших интересов?

- Нет.

- Известно, что Роман Еременко может сыграть за сборную Финляндии на молодежном чемпионате Европы. Будет ли ему предоставлен отдых, как и африканским футболистам «Динамо»?

- По Еременко сложно сказать. Есть положение, согласно которому клуб обязан предоставить футболиста для выступлений за сборную своей страны. А вопрос о его отпуске мы обсудим дополнительно.

- Общепризнанными лидерами «Динамо» на данный момент являются Алиев и Милевский. Но в последнее время они часто упоминались в прессе не за футбольные заслуги. Насколько вам понравилась их игра сегодня?

- Я думаю, тут больше разговоров, чем фактов. Я вижу, что это абсолютно профессиональные футболисты, играющие на стабильно высоком уровне, которые в этом году сделали значительный прогресс в своей карьере. Я это не просто так говорю, а со слов Юрия Павловича, который также сказал, что ребята очень много работают. Думаю, если их один раз увидели на дискотеке, это не значит, что они занимаются чем-то не тем. Надеюсь, таких проблем у нас не будет и в дальнейшем, как и в клубах, где я работал раньше.

- Можно ли вас назвать сторонником более атакующего футбола, чем Юрий Павлович?

- Думаю, у каждого тренера своя методика, своя тактика – как командная, так и индивидуальная. Мы же не можем одинаково мыслить и делать…

- Продолжительное время вас считали одним из главных претендентов на замещение Мирчи Луческу на должности главного тренера «Шахтера». Насколько эти слухи соответствуют действительности?

- Это только слухи, причем не только по «Шахтеру», но и по другим клубам. Сейчас, наверное, нет никакой надобности их комментировать. Сегодня я являюсь главным тренером «Динамо» и вместе с президентом и футболистами сделаю все возможное для того, чтобы этот клуб прогрессировал.

- Как вы провели полгода своего творческого отпуска?

- Отпуск я провел очень активно. Помимо футбола есть другие проблемы и радости жизни. В спокойной обстановке я смотрел, анализировал, изучал все то, что происходит на футбольных полях. Также занимался личными вопросами и семейными обязательствами. У меня трое детей, внучка. Необходимо было им уделять время, чего не удавалось делать за 20 лет тренерской карьеры.

Информационный отдел ФК «Динамо» (Киев