Німецькі футбольні клуби вже котрий місяць потерпають від пандемії. Щотижневі збитки становлять мільйони євро. Ці гроші клуби обох німецьких Бундесліг заробляли продажом квитків на матч, реалізацією атрибутики, а також багатьох центнерів сосисок та декалітрів пива. Тепер цього всього немає. Доводиться обмежуватися іншими мільйонами — від продажу прав на телевізійні трансляції матчів. Те ж саме у Франції, Італії, Іспанії, Англії, Бельгії, Нідерландах.
У нас цього всього немає. Матчі, які через коронавірус проводять без глядачів, стали просто знахідкою для власників українських футбольних команд, які звуться клубами лише формально. Що було торік? Треба було наймати на кожен матч охорону, касирів, контролерів, стюардів. І це все заради кількох сотень чи навіть десятків глядачів, після яких потім ще треба прибрати сміття та відремонтувати поламані сидіння на трибунах. Плюс штраф заплатити якщо ті кілька десятків щось на трибунах запалять, щось не те вивісять чи щось не те прокричать. Жодних доходів — суцільні збитки!
Тепер — повна благодать! Привіз команду, відіграв і все. Щоправда, за оренду стадіону слід платити, але це все одно дешевше, ніж будувати чи утримувати всіх. Одна проблема: охочі тримати футбольні команди виключно для власного задоволення — люди вередливі. Щось не так і нема «футбольного клубу». Бо інших засобів для існування окрім грошей власника українські футбольні команди не мають.
Для того, аби зробити як у Німеччині, де кожен футбольний матч приносить мільйони, у наших футбольних керівників було тридцять років. Але якось все руки не доходили. Тепер виявилося, що все вони робили вірно — без глядачів воно якось краще. І для здоров’я теж!
Николай НЕСЕНЮК