15

Коли у жовтні минулого року дедалі частіше стали точитися розмови про можливість масштабного вторгнення Росії в Україну, в це мало хто вірив. Більшість людей вважала, що все обмежиться продовженням воєнного конфлікту на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

Читать полностью →

Директор ДЮСШ львівських «Карпат», відомий український арбітр Андрій Шандор розповів про роботу клубної академії під час війни в Україні та відзначив силу та згуртованість нашого народу.

— Львів завжди був гостинним для туристів з усіх куточків України. Тут ніколи не зважали, хто якою мовою розмовляє, російською чи українською. До всіх нормально, дружньо ставилися. Зараз вся країна об'єдналася навколо Президента, навколо тієї ситуації, яка зараз відбувається. Я вірю в те, що все буде добре, тому що наша згуртованість та патріотичність дадуть свої плоди, — сказав Шандор.

Футболістки команди «Маріупольчанка» — одні з багатьох українців, які постраждали від російських злочинців. Тільки частина з них змогла евакуюватися, а кількох дівчат окупанти вивезли.

Про це розповіла Яна Винокурова — президентка клубу, яка фінансувала його за власний кошт. На момент початку війни Маріупольчанка посідала 4 місце у вищій лізі українського жіночого чемпіонату.

— Мені подзвонила Каріна Кулаковська (тренер команди — ред.) 24 лютого о шостій ранку і сказала, що почалася війна. Спершу ми не надто серйозно це сприйняли, бо в Маріуполі, в принципі, часто бахкало, десь на околицях. Ми трохи до цього звикли, що періодично чути постріли. Але коли сказали, що бомблять Київ, Харків та інші міста, ми зрозуміли, що ситуація серйозна і не така, як у 2014 році. Чесно скажу, що не бачила, хто і з якого боку стріляв, але найбільшої шкоди місту завдавали авіабомби. В української армії тут немає літаків, це лише російські війська скидали бомби на житлові будинки. Росія прийшла на нашу територію. Ми їх не кликали, захищати нас не треба.

Останні півроку команда існувала повністю за мій рахунок. Я — підприємець, витратила абсолютно всі свої заощадження. Ми створили цех: ліпили пельмені, вареники, млинці. Зробили велику ставку на цей бізнес, але так вийшло, що особисто в мене у Маріуполі не залишилося ні кафе, ні магазину, який підтримував нас, ні пельменного цеху, який розграбували і рознесли мародери. Немає ні будинків, нічого.

Кого змогла, забрала до себе додому в приватний сектор. Команда зараз розірвана — хтось із нами, зараз якраз відновлюємо їм документи. У частини не було вибору — вони у Росії, їх вивезли кудись під Новоазовськ (українське місто, яке з 2014 контролюють проросійські сепаратисти «ДНР» — ред.). Половина дівчат жили в Маріуполі, зараз їх повивозили в Росію. Що вони там робитимуть — ми не знаємо. Частина залишилася в підвалах. Хтось перебуває у містах України, хтось виїхав в інші країни — Румунію, Нідерланди. Як такої команди немає. Коли настане мир, ми обов’язково повернемося, — розповіла Винокурова в інтерв’ю НВ.

Головний тренер збірної України Олександр Петраков оголосив імена 25-х гравців українських клубів, які розпочнуть збір у лавах національної команди 29 квітня у Словенії.

За пропозицією УЄФА та на запрошення Футбольного союзу Словенії українці зможуть жити й тренуватися на базі національної асоціації цієї країни, що розташована в регіоні Горенська та налічує три повномірних футбольних поля, готель, конгрес-центр та навіть замок. Власне розташується наша збірна у готелі «Брдо», розміщеному на території цього тренувального центру.

Гравці українських клубів розпочнуть підготовку 29 квітня, а виконавці з іноземних чемпіонатів приєднаються до них після того, як їхні клуби закінчать офіційний сезон.

Через ушкодження не зможуть допомогти збірній України захисники «Динамо» Олександр Тимчик та Микита Бурда. Водночас дебютний виклик до національної команди отримали півзахисники Михайло Мудрик із донецького «Шахтаря» та Олексій Гуцуляк із «Дніпро-1».

Список викликаних гравців з українських клубів:

Воротарі: Георгій Бущан («Динамо»), Андрій Пятов, Анатолій Трубін (обидва — «Шахтар»), Дмитро Різник («Ворскла»).

Захисники: Олександр Караваєв, Ілля Забарний, Олександр Сирота, Денис Попов (усі — «Динамо»), Микола Матвієнко, Сергій Кривцов, Віктор Корнієнко, Валерій Бондар, Юхим Конопля (усі — «Шахтар»).

Півзахисники: Тарас Степаненко, Михайло Мудрик (обидва — «Шахтар»), Сергій Сидорчук, Віктор Циганков, Микола Шапаренко, Віталій Буяльський (усі — «Динамо»), Сергій Булеца («Зоря»), Олександр Піхальонок, Олексій Гуцуляк (обидва — «Дніпро-1»).

Нападники: Артем Довбик («Дніпро-1»), Денис Гармаш, Артем Бєсєдін (обидва — «Динамо»).

Нагадаємо, що півфінал плей-офф європейської кваліфікації ЧС-2022 між Шотландією та Україною відбудеться 1 червня. Переможець дуелі у фіналі плей-офф зустрінеться з Уельсом 5 червня, а далі будуть поєдинки Ліги націй-2022/2023.

Упродовж травня національна команда проведе декілька товариських ігор: дати та спаринг-партнери будуть визначені найближчим часом.

Олександр Гливинський

Генеральний штаб ЗСУ у п'ятницю оприлюднив «свіжі» статистичні дані втрат роZZійських загарбників, що приперлися з 24 лютого на нашу землю:

особового складу — близько 20 000 осіб,

танків ‒ 756 од,

бойових броньованих машин ‒ 1 976 од,

артилерійських систем — 366 од,

РСЗВ — 122 од,

засоби ППО — 66 од,

літаків — 163 од,

гелікоптерів — 144 од,

автомобільної техніки — 1443 од,

кораблі / катери — 8 од,

цистерн з ПММ — 76,

БПЛА оперативно-тактичного рівня — 135,

спеціальна техніка — 25,

пускові установки оперативно-тактичних/тактичних ракетних комплексів — 4.

Дані уточнюються. Підрахунок ускладнюється високою інтенсивністю бойових дій.

Бий окупанта! Разом переможемо!

Президент УАФ Андрій Павелко розповів, де збірна України готуватиметься до матчів плей-оф відбору на ЧС-2022.

— Зараз є пропозиція від УЄФА, ми дуже вдячні за неї нашим колегам та особисто президенту Олександру Чеферіну, який запропонував зробити табір у його рідному місті Любляні, у Словенії. Я дуже поважаю моїх колег з Федерації футболу Словенії, які надають найкращі умови для підготовки нашої збірної.

Також разом з фахівцями з УЄФА ми працюємо над проведенням цілого ряду благодійних матчів нашої збірної, що проходитимуть під патронатом УЄФА. Зараз ми працюємо над організацією цих матчів, враховуючи побажання нашого головного тренера та тренерського штабу, — сказав Павелко.

Футбольний агент Олександр Панков повідомив про інтерес провідних клубів до двох футболістів «Динамо».

— Мені телефонували мої партнери з топових чемпіонатів (Англії, Іспанії, Німеччини) і цікавилися Забарним та Циганковим. Напевно, «Динамо» хоче зрозуміти, як далі розвиватимуться події. Якщо УАФ не вирішить питання із стартом чемпіонату, тоді «Динамо» і «Шахтарю» доведеться реально продавати футболістів. Упевнений, що в «Динамо» буде попит на всіх, навіть на U-19. Знаю, що у 80-ти відсотків юніорів киян були варіанти поїхати у будь-які ліґи. Це добре, що на українських футболістів є попит, але нам треба зберегти наш футбол, а продати усіх футболістів простіше простого, — сказав Панков FanDay.

Як уже повідомлялося, у середу, 20 квітня, румунський «ЧФР 1907 Клуж» прийме київське «Динамо» у благодійному матчі в рамках європейського турне під гаслом «Match for Peace! Stop the War!» («Матч за Мир! Зупинимо Війну!»).

Початок зустрічі на стадіоні Stadionul Dr. Constantin Rădulescu у місті Клуж-Напока — о 21:30 за київським часом.

Зазначимо, що українці в Румунії мають безкоштовний доступ до цього матчу. Квитки можна отримати у касах стадіону за адресою 11 October Street.

Графік роботи кас:

вівторок: 12:00-16:00

середа: 12:00-21:30

Для отримання квитка потрібен будь-який документ, що засвідчує ваше українське громадянство.

Нагадаємо, що телетрансляция матчу «Клуж» — «Динамо» відбудеться на телеканалах «2+2», «1+1 Міжнародний», «1+1 Відео», «Динамо Київ», телевізор «Київстар», телебачення Vodafone, канали YouTube «Динамо Київ» та футбол.

Відомий український журналіст Андрій Шахов впевнений, що попри виліт юнацької команди «Динамо» зі своєї Ліґи чемпіонів після поразки (1:2) від «Спортинґу», «біло-блакитні» заслуговують на найкращі слова підтримки.

«В жодному разі не можна кидати каміння у город хлопців. Вони великі молодці! Вони провели класний євросезон, і велика їм подяка за нього, за подаровану радість від розгромних перемог над «Баварією», «Бенфікою», «Барселоною» у груповому турнірі. Дякуємо і за мужність, виявлену в матчах з «Депортіво» та «Спортінґом», особливо в останньому, з урізаною та неповноцінною підготовкою. Дуже сподіваємося, що на нашу землю повернуться мир і щастя, і ці безперечно талановиті молоді хлопці зроблять свій внесок у перемоги першої команди. Ну, а ігрова практика, що не кажіть, має колосальне значення», — написáв Шахов у свіжому номері журналу «Футбол».

Головний редактор тижневика «Футбол» Артем Франков зізнався, що помилився у своїх сподіваннях щодо війни проти Росії.

«На відміну від багатьох, не збираюся приховувати чи маскувати: я помилявся, до останнього не вірячи у широкомасштабне вторгнення. Достатньо прочитати редакційку в тому злощасному номері, про існування якого більшість наших читачів, підозрюю, не довідалася, та й, прямо скажемо, не прагнула дізнатися — не до того стало. Ваш автор припустився тієї ж помилки, що й радянська розвідка 1941-го. Тоді наші стежили у Німеччині за цінами на баранину — їх падіння означало б масовий забій для пошиття теплого обмундирування, без якого ривок на Союз неможливий. Хто б міг подумати, що німецький план «Барбаросса» жодної зими не передбачав, все збиралися вирішити до настання холодів, і тому війна вже бушувала, а ціна на баранину коливалася в межах норми.

Для мене таким показником була мобілізація чи хоча б додатковий призов у Росії. Елементарні прикидки показували, що у російської армії у її тогочасному складі у кордонів України не вистачає ресурсу на щось більше, ніж локальні операції на Донбасі. Однак у Москві мислили інакше, українські ренегати примудрилися переконати тамтешніх архістратигів, що це буде не війна, а складання присяги на вірність, тому Путін і віддав команду… У результаті я виявився правий, але кому від цього легше?!

Справа навіть не в парадних колонах, які так зручно було палити. Ломовою ознакою фундаментального прорахунку Кремля є те, що на території України в передових порядках опинилися частини Росгвардії, які призначені не для бойових дій, а для контролю території. Звідси, гадаю, і шалені, свідомо приречені зальоти колон до Харкова. Саме в Харків — вибачте, у російських військових у Києві не вірю і вважаю все, що відбувалося тут, не більше ніж місцевими ексцесами виконавців; паніки і просто плутанини в перші дні, як завжди, вистачало. Взагалі, ті дні породили стільки міфів, що краще навіть не замислюватися — зрештою, воєнний стан та наявність ворога не просто заохочує, але потребує цілком лінійного мислення. Грубо кажучи, розум нині зайвий, сумніви та питання шліть до біса — воювати треба!

Більше того, є ще одна тема, якою мені старанно намагаються дорікнути-вразити. Я писав, що в цьому конфлікті нічого хорошого нам не світить, два тижні і — біда. Було, було… Тут припустився одразу двох помилок — дуже недооцінив своїх, які виросли за вісім років, і переоцінив чужих. Друге — насамперед у тому сенсі, що щиро вважав Путіна та його оточення розумнішим, здатним чіткіше оцінювати обстановку та настрої в Україні… Що ж, на другому етапі війни ми побачимо, чи є там ще якісь мізки.

Все сказане анітрохи не скасовує тяжкості та складності війни, де ми багато й багатьох втратили… Але, можливо, знайшли себе. Ах, якби ми були ще здатні вчитися!» — написа́в Франков у передовій статті свіжого номера журналу.