Первый вице-президент федерации футбола Украины Анатолий Попов в интервью «Советскому спорту» сказал, что он не верит в возможность организации чемпионата СНГ в ближайшем будущем.
— Как уже сообщалось, в четверг в Москве на пресс-конференции руководители «Зенита», ЦСКА и «Анжи» говорили, что Суперлига — подобие чемпионата СССР — может стартовать уже с сезона-2014/15. А собирались ли на подобные мероприятия представители украинских клубов, федерации? — Нет. Активное обсуждение этой тематики идет. Но тематика вполне может стать проблематикой. Потому что сроки, о которых говорят в России, нереальны. Надо готовить регламент, документацию. Будь ты хоть семи пядей во лбу, это слишком короткий срок для создания совместной лиги.
— А в отдаленной перспективе? — Все равно много вопросов. Да, многие высказываются за. Но они выдают желаемое за действительное. Есть благие намерения, но они не подкреплены реальными шагами.
— Клубы, которые хотят создать Суперлигу, мнение РФС не интересует. Есть ли диалог между ФФУ и украинской премьер-лигой относительно возможного создания Суперлиги? — Никто не поднимал этот вопрос на уровень диалога. Президентов и собственников украинских клубов опрашивали только журналисты. В клубах говорят об этом турнире как об интересном проекте, но сомневаются, как он скажется на украинском футболе в целом.
— Тут вот какой момент еще интересен: владелец «Спартака» Леонид Федун, ссылаясь на украинских коллег, говорит, что у них преобладает идея независимости. Дескать, Украина никогда не пойдет на объединенный чемпионат с Россией, где будет чувствовать себя подчиненной. Вот если организатором станет Украина — Суперлига станет возможной. — Не хочу политизировать этот вопрос, искать старших и младших братьев. Да, есть люди, выросшие в СССР. Но растет и новое поколение, которое не застало времен взаимоотношений между республиками. Пока идеи о новой лиге, бизнес-проекте выдвигаются на фоне ностальгии. А это все равно что ужа с ежом объединить.
— То есть создание Суперлиги невозможно? — Я не стопроцентный противник этой идеи. Но она настолько сложна, что люди, взявшиеся за проект, должны это понимать. Они хотят сделать футбол лучше, сделать клубы прибыльнее. Футбол в России и Украине развивается. Может, не такими темпами, как хотелось бы, но все же. Разве в советские времена «Шахтер» мог так играть с соперниками в еврокубках?
— В то же время есть пример КХЛ. В ней все больше клубов из разных стран. — Это абсолютно разные вещи, скопировать не получится. Пока, повторюсь, у тех, кто хочет создать новую лигу, видны одни амбиции. Не слишком ли много на себя берут?
це нереально,але найголовніше навіщо!?
Щоб Зеніту було добре чи ще комусь
Ні , давайте кожен якось сам..
учетная запись этого пользователя была удалена
учетная запись этого пользователя была удалена
"Что будет если скрестить ужа и ежа? — 20 метров колючей проволки"!
Анекдот отлично подходит к лозунгу "Добро пожаловать в СССР!"
Ау... Пане Палкін, ви чуєте? Навіть ваші ставленики вас не розуміють)))))
учетная запись этого пользователя была удалена
Друже, ти з тамбова чи з урала?
Зрозуміло, що безпосередньо ініціатива йде начебто не з Москви, а з України, з берегів Дніпра, пагорбів Донецького кряжу або з алей Південної Пальміри. Б’ють у набат небайдужі, їх турбує невисокий рівень вітчизняного чемпіонату. Не відповідає рівень майстерності Жмеринки, Зачепилівки клубам київським, донецьким та харківським. Теж мені відкриття планетарного масштабу. Це факти, які лежать на поверхні. Від них можна й розпочати міркувати, щоб вийти на відповідь стосовно механізмів підвищення рівня професійної майстерності українських футбольних клубів. А це - розібратись зі станом дитячого та юнацького футболу, подбати про відродження системи профільних ДЮСШ, про матеріальну базу і т.п. Про це ні гу-гу. Зате пропонується універсальне рішення, мовляв, розв’яжемо його, і всі проблеми кануть в Лету. «Соединим два братських чемпионата и все будет» ідеально. Щось на кшталт: мають брати свої сім’ї, окремо мають по корові. Поставили брати худобу «по-братськи» в одне стійло і саме тому надої молока підвищились у кілька разів.
Відсутність рівня футбольної майстерності Жмеренки не компенсує її наявність у футбольних клубів Верхнього Волочка та Строгановки. Відповідь зверху. Немає в цих клубів такої майстерності. А хто взагалі сказав, що рівень українського чемпіонату нижче російського? Наш співвітчизник Голопупенко, що грає в Росії! Це при тому, що ми маємо можливість завдяки ЗМІ бачити практично майже всі чемпіонати провідних футбольних держав світу. А власне, чому той же Голопупенко не запрошений і не грає ні в Іспанії, ні в Англії, ні в Італії... Тепер трохи історії. Першим чемпіоном Російської імперії був клуб не з Петербурга і не з Москви, а з Одеси!
Щодо сучасної Одеси, то й там замість того, щоб розвивати футбол у місті, в південному регіоні, місцеві функціонери доводять до ганебного вильоту з вищої ліги колись блискучого «Чорноморця» у нижчу і волають про підняття рівня українського чемпіонату до світового через злиття з російським! Так і хочеться сказати: хлопці ми не про хокей говоримо, а про футбол. Схоже на те, що у наших футбольних достойників проблеми з освітою. Бо сумлінні школярі знають, що Україна не Росія і скільки сонячних днів у році в Росії і у нас.
Якщо ж слідувати за подібною псевдологікою, то вже краще приєднатися до чемпіонатів Німеччини, Італії, Іспанії. Йдеться про країни, де реально рівні національних чемпіонатів вище будь-якої похвали. Однак схоже на те, що для наших очільників ні Мадрід, ні Рим, ні Берлін - не авторитети, а лише «В Москву, в Москву…», як раніше. Раба шляхтичем не зробиш.
Наше рабське минуле явило особливий вид совкохохла. Ти його навіть принижуй, аби хоч якось спровокувати почуття самоповаги і гідності. Зась. Не хоче він бути ні суверенним, ні навіть «незавісімим». Для таких хлопаків не спортивна боротьба потрібна, змагальність, естетика. А наявність стійла і себе в ньому.
Російські футбольні реалії можна порівняти з кінними перегонами на іподромі. В. Путін якось обмовився про те, що «кому в Росії бути капіталістом, вирішуємо ми ». Російський олігархічний істеблішмент має футбольні клуби - своєрідні дорогі забаганки . Вони ніколи не приносять і ще не скоро принесуть прибуток. А призначені для догоду «царю -батюшці». Прийде на видовище (скачки), побачить майстерність твого скакуна (футбольного клубу), зрадіє, що не випадково «призначив тебе мільйонером». Та й народ-плебс відволічеш від усіляких там Кавказів, шахтних аварій, вибухів у метро .
Розмови про те, що об’єднання чемпіонатів збільшить прибутки -блеф. Щоб футбол давав прибутки, необхідно практично створити навколофутбольну індустрію. Як у Європі. Ні Україні, ні Росії подібна перспектива, на жаль, cьогодні не загрожує.
Об’єднати чемпіонати - це підставити під сумнів свій статус. Об’єднання українського чемпіонату - це його розчинення в російському. Краще бути першими і рівним в Україні, ніж 98-ми за Вологдою. Всілякі ж можливі бонуси, гарантії з боку «батюшки-царя» - лоходром. Почнуть з футболу - завершать перерозподілом українського бізнесу на користь російського капіталу. Гадаємо, що подібна перспектива не повинна влаштовувати ні пана Суркіса, ні пана Ахметова, ні пана Коломойського, ні пана Ярославського.
Але сьогодні театр абсурду триває. Чи буде щось реалізовано з подібних прожектів, поки що невідомо. Але якщо ми будемо байдужими до не зовсім спортивних дій можновладців у цій сфері, - станемо співучасниками здачі спочатку нашого футболу, а потім і нашої незалежності.
учетная запись этого пользователя была удалена
Но есть проблема - еврокубки. Я не боюсь за наши команды, они выше по классу чем рашенские. Если даже УЕФА пойдёт на встречу Раше, то наши ребята обставят кацапов.
Но до этого не дойдет. Если наши футбольные функционеры попробуют задуматься над этим вопросом то мало им места будет в Украине, трудно им будет свалить за кордон.
как только стало ясно, кто сильнее, кубок прекратили :)
учетная запись этого пользователя была удалена