«Динамо» страдало и будет страдать от профессиональных провокаторов

Новина про «расистський» скандал на міжнародному матчі «Динамо» мене ніскільки не здивувала. Було би дивним, якби навпаки — чогось подібного не сталося. Але спочатку про технологію цього, з дозволу сказати, «процесу».

Ця технологія проста як айфон — у будь-який натовп без проблем заходять кілька людей і у заздалегідь обумовлений момент починають швидко щось робити. Цього може навіть ніхто не помітити. Хіба важко двом людям розгорнути на кілька секунд портрет, скажімо, Карла Маркса, аби це зняли на відео заздалегідь попереджені люди? Ніхто нічого не помітить, а за кілька днів світом пронесеться цілком достовірне відео «акції марксистів». Звісно, що портрет може бути будь-чий, так само, як напис чи якесь зображення. Так само у натовпі, який захопленим видовищем, нескладно щось на себе вдягнути чи навпаки — щось із себе зняти і показати. Було би кому знімати на відео і розповсюджувати.

Провокації на матчах «Динамо» відбуваються регулярно і, впевнений, здійснюються одними й тими ж людьми. Як не крутись, як не забезпечуй порядок, а за усім не вгледиш, тим більше, що від провокаторів не знаєш чого очікувати. Вони можуть щось показати (про це вже було), можуть несподівано кудись побігти (це теж було). Після кожного із подібних інцидентів вживаються заходи, аби не допустити подібного ще раз. Але ж фантазія «замовників» подібних «скандалів» невичерпна. Міг би сам запропонувати десяток але не буду, щоб не забирати хліб у професійних провокаторів — їм за це дуже добре платять.

Передбачаю реакцію певної частини публіки — мовляв, слід вживати заходів, боротися із «расизмом». А як? Тим більше, що така організація вже є. Саме ця організація регулярно виколупує на матчах «Динамо» різноманітні «прояви». Як казав колись Жванецький: «Що охороняєш, те й маєш — усі на захист соціалістичної власності!»

За роки демократії у нас наплодилася купа всіляких професійних борців. Є, наприклад, «професійні українці» та «професійні українофоби». Їм добре разом — ця робота непогано оплачується із різних джерел. Та до Європи нам далеко — там тих «борців» більше, ніж гінекологів. Зокрема, професійних «борців із расизмом».

Не знаю, де і як знайшли один одного професійні європейські «борці із футбольним расизмом» та українські професійні футбольні провокатори. А може і не шукали — просто вийшли із різних підрозділів певної організації. Ну самі подумайте — у нас другий рік йде війна із Росією, а поважні європейські інституції ніяк не можуть вгледіти доказів присутності російських військ у Донбасі. Не бачать і все! Жодних російських військ, виключно «прорашен ребелс». Не вірите — подивіться новини європейських телеканалів. Зате мордобій на дальньому секторі «Олімпійського» вони побачили! І не лише побачили, а й одразу оцінили це як «прояв расизму». І жодних тобі «місій ОБСЄ» чи «свідчень очевидців».

Що поробиш, «Динамо» страждало і страждатиме від цих професійних провокаторів разом із професійними фіксаторами їхніх дій. Сили занадто нерівні. Одне тішить — саме «Динамо», уболівальники якого є стовідсотковими українськими патріотами, так непокоїть цих провокаторів. Значить, їм це пече і навіть припікає. Нам же у цих умовах варто залишатися єдиними і не піддаватися на провокації. Кому ми маємо доводити, що ми не расисти? Або ще не хто-небудь, з ким раптом заманеться поборотися європейським інституціям. Упевнений, що коли б УЄФА боролося із утисками аборигенів з острова Фіджі (чому ні?), на «Олімпійському» під час міжнародного футболу точно були б документально зафіксовані численні аборигеноненависники. Ви маєте сумніви? Я ж не маю жодних.

Микола Несенюк